Кістки лицевого черепа

Анатомія людини

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) входить до складу бічної стінки кісткової носової порожнини. На бічній верхньощелепній поверхні (facies maxillaris) перпендикулярної пластинки вертикально проходить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major). Ця борозна разом з однойменними борознами верхньої щелепи і крилоподібного відростка клиноподібної кістки утворюють великий піднебінний канал (canalis palatinus major), що закінчується великим піднебінним отвором (foramen palatinum majus). На присередній – носовій поверхні (facies nasalis) перпендикулярної пластинки виражені два горизонтальні гребені: верхній – решітчастий гребінь (crista ethmoidalis) для прикріплення решітчастої кістки і нижній – раковинний гребінь (crista conchalis) для прикріплення нижньої носової раковини.

Піднебінна кістка має 3 відростки: пірамідний, очноямковий і клиноподібний. Пірамідний відросток (processus pyramidalis) відходить від нижньої частини піднебінної кістки назад, вниз і вбік у тому місці, де з'єднуються горизонтальна і перпендикулярна пластинки. Він входить у вирізку між бічною і присередньою пластинками крилоподібного відростка клиноподібної кістки, доповнюючи знизу крилоподібну ямку. Через пірамідний відросток проходять тонкі малі піднебінні канали (canales palatini minores), що відкриваються малими піднебінними отворами (foramina palatina minora) на піднебінній поверхні цього відростка. Через великий і малі піднебінні канали проходять великі і малі піднебінмі артерії і нерви до слизової оболонки піднебіння. Очноямковий і клиноподібний відростки розміщені на верхньому краї перпендикулярної пластинки. Очноямковий відросток (processus orbitalis) відходить вперед і вбік, бере участь в утворенні нижньої стінки орбіти і частково закриває комірки решітчастої кістки. Клиноподібний відросток (processus sphenoidalis) спрямований назад і присередньо, приєднується до нижньої поверхні тіла клиноподібної кістки. Ці два відростки обмежують клипо-піднебінну вирізку (incisura sphenopalatina), при сполученні якої з тілом клиноподібної кістки утворюється клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum). Через цей отвір проходять в носову порожнину однойменні судини і нерви.

Нижня носова раковина (concha nasalis inferior) – парна кістка. Це тонка, видовжена пластинка. При- середня поверхня опукла, бічна – увігнута. Верхнім краєм нижня носова раковина зростається з рако- винними гребенями верхньої щелепи і перпендикулярної пластинки піднебінної кістки. Нижній край вільний і дещо загорнутий вбік. Від верхнього краю тіла нижньої носової раковини відходять три відростки. Попереду розташований сльозовий відросток (processus lacrimalis), що досягає сльозової кістки. Найбільшим є верхньощелепний відросток (processus maxillaris), він відходить збоку раковини і спрямований вниз, частково прикриває верхньощелепний розтвір. Позаду розташований решітчастий відросток (processus ethmoidalis), який направлений догори і з'єднується з гачкуватим відростком решітчастої кістки. Нижня носова раковина розмежовує середній і нижній носові ходи.

Леміш (vomer) – непарна кісткова пластинка трапецієподібної форми. Він розташований у носовій порожнині в стріловій площині і разом з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки утворює кісткову носову перегородку (septum nasi osseum). Верхмьозадній стовщений край лемеша роздвоюється й утворює два крила лемеша (alae vomeris) і борозну лемеша (sulcus vomeris), в яку входять клиноподібний гребінь і дзьоб тіла клиноподібної кістки. Задній край лемеша гладкий, утворює хоанний гребінь лемеша (crista choanalis vomeris), який відокремлює дві хоани.

Нижній край лемеша зростається з носовим гребенем верхньої щелепи і піднебінної кістки. Передній край лемеша у верхній частині з'єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки, а в нижній – із хрящовою носовою перегородкою (див. рис. 64).

Носова кістка (os nasale) – парна тонка чотирикутна пластинка. Вона з'єднується присередніми краями й утворює кісткову спинку носа. Верхній край носової кістки товщий і з'єднується з носовою частиною лобової кістки, бічний край – з переднім краєм лобового відростка верхньої щелепи. Нижній вільний край носової кістки разом з переднім краєм основи лобового відростка верхньої щелепи обмежують зверху грушоподібний отвір (apertura piriformis) носової кісткової порожнини. Передня поверхня носової кістки гладка. Задня поверхня, обернена в носову порожнину, злегка увігнута, на ній є решітчаста борозна (sulcus ethmoidalis) для однойменного нерва.

Сльозова кістка (os lacrimale) – парна, дуже тонка пластинка чотирикутної форми. Вона утворює передню частину присередньої стінки очної ямки. Попереду і знизу сльозова кістка межує з лобовим відростком верхньої щелепи, позаду – з очноямковою пластинкою решітчастої кістки, зверху з'єднується з присередиім краєм очноямкової частини лобової кістки. ГІрисередня поверхня сльозової кістки прикриває передні комірки лабіринту решітчастої кістки. На бічній поверхні сльозової кістки є задній сльозовий гребінь (crista lacrimalis posterior), що закінчується донизу сльозовим гачком (hamulus lacrimalis). Попереду від сльозового гребеня розташована сльозова борозна (sulcus lacrimalis), що з такою ж борозною верхньої щелепи утворює ямку сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis).

Вилична кістка (os zygomaticum) – парна, з'єднує кістки мозкового і лицевого черепа (лобову, скроневу і верхню щелепу), що значно зміцнює лицевий череп (див. рис. 63-64). У виличній кістці розрізняють бічну, скроневу й очноямкову поверхні і два відростки: лобовий і скроневий. Бічна поверхня (facies lateralis) опукла, обернена вбік і вперед. На цій поверхні є вилично-лицевий отвір (foramen zygomaticofaciale) для однойменного нерва. Скронева поверхня (facies temporalis) гладка, утворює передню стінку підскроневої ямки, на ній є вилично-скроневий отвір (foramen zygomaticotemporale) для однойменного нерва. Очноямкова поверхня (facies orbitalis) утворює нижньобічну стінку орбіти і бічну частину підочно- ямкового краю. На очноямковій поверхні є вилично-очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale), що веде в канал. У товщі кістки цей канал роздвоюється і відкривається назовні двома вже згаданими отворами – вилично-лицевим і вилично-скроневим, через які з очної ямки виходять однойменні нерви.

Лобовий відросток (processus frontalis) відходить від виличної кістки догори, де з'єднується з виличним відростком лобової кістки і з великим крилом клиноподібної кістки у глибині орбіти. Скроневий відросток (processus temporalis) спрямований назад, де разом з виличним відростком скроневої кістки утворює виличну дугу (arcus zygomaticus), що обмеж-

Нижня щелепа (mandibula). А- вигляд ззовні (зліва і зверху), Б – вигляд зсередини (права половина)

Рис. 72. Нижня щелепа (mandibula). А- вигляд ззовні (зліва і зверху), Б – вигляд зсередини (права половина)

ує збоку скроневу ямку. Вилична кістка з'єднується з виличним відростком верхньої щелепи.

Нижня щелепа (mandibula) – непарна кістка, яка зі скроневими кістками утворює правий і лівий скронево-нижньощелепний суглоб. Розрізняють тіло нижньої щелепи, що розташоване горизонтально, і дві гілки, спрямовані догори (рис. 72).

Тіло нижньої щелепи (corpus mandibulae) підковоподібно вигнуте, має зовнішню і внутрішню поверхні. Нижня закруглена частина тіла називається основою нижньої щелепи (basis mandibulae), а його верхня ділянка утворює коміркову частину (pars alveolaris). Зверху коміркова частина представлена комірковою дугою (arcus alveolaris), яка містить у собі зубні комірки (alveoli dentales) для 16 зубів. Комірки відокремлені між собою міжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). На зовнішній поверхні коміркової дуги помітні коміркові випини (juga alveolaria). На передній поверхні основи тіла нижньої щелепи по середній лінії помітний підборідний виступ (protuberantia mentalis), який знизу поступово розширюється і закінчується парним підборідним горбком (tuberculum mentale). Позаду від підборідного горбка з кожного боку є підборідний отвір (foramen mentale), через який виходять однойменні артерія і нерв. За підборідним отвором починається коса лінія (linea obliqua), що йде назад і догори до основи вінцевого відростка.

По середині внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи виступає верхня підборідна ость (spina mentalis superior) – місце прикріплення підборідно- під'язикового м'яза. Праворуч і ліворуч від неї є видовжена заглибина – двочеревцева ямка (fossa digastrica), де прикріплюються однойменні м'язи.

Біля верхньої підборідної ості, ближче до зубних комірок з двох боків розташовується під'язикова ямка (fovea sublingualis) для однойменної слинної залози. Під кожною під'язиковою ямкою починається, а потім прямує косо догори дозаднього кінця тіла нижньої щелепи щелепно-під'язикова лінія (linea mylohyoidea) – там починається щелепно-під'язиковий м'яз. Під цією лінією на рівні кутніх зубів помітна піднижньощелепна ямка (fovea submandibularis), де розміщена підннжньощслепна слинна залоза.

Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) парна, відходить від тіла під тупим кутом догори, має передній і задній краї, зовнішню і внутрішню поверхні. При переході тіла нижньої щелепи в гілку утворюється кут нижньої щелепи (angulus mandibulae). На зовнішній поверхні кута виражена жувальна горбистість (tuberositas masseterica), до якої прикріплюється жувальний м'яз, а на внутрішній поверхні – крилоподібна горбистість (tuberositas pterygoidea), до якої прикріплюється присередній крилоподібний м'яз. Трохи вище цієї горбистості на внутрішній поверхні гілки видно обернений догори отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae). З присереднього боку він обмежений язичком нижньої щелепи (lingula mandibulae), до якого кріпиться клинонижньощелепна зв'язка. Цей отвір веде в канал нижньої щелепи (canalis mandibulae), який проходить в тілі нижньої щелепи вперед і закінчується на зовнішній поверхні підборідним отвором. У ньому проходять нижні коміркові нерв і артерія. На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи від язичка спускається косо вниз і вперед щелепно-під'язикова борозна (sulcus mylohyoideus), у якій проходять однойменні нерв і кровоносні судини.

Зверху гілка закінчується двома відростками. Попереду розташований вінцевий відросток (processus coronoideus), до якого прикріплюється скроневий м'яз, а позаду – виростковий відросток (processus condylaris), який за допомогою головки суглоба сполучається з нижньощелепною ямкою скроневої кістки. Між цими двома відростками є вирізка нижньої щелепи (incisura mandibulae). Виростковий відросток закінчується головкою нижньої щелепи (caput mandibulae), нижче головки помітна шийка нижньої щелепи (collum mandibulae), на її передній поверхні є крилоподібна ямка (fovea pterygoidea), до якої прикріплюється бічний крилоподібний м'яз.

Під'язикова кістка (os hyoideum) розташована в ділянці шиї між нижньою щелепою і гортанню, має підковоподібну форму (рис. 73). Вона складається з тіла і двох пар відростків: малих і великих рогів. Від тіла під'язикової кістки (corpus ossis hyoidei) відходять стовщені на кінцях великі роги (cornua majora), вони спрямовані назад і дещо догори. Малі роги (сотиа minora)

Під

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кістки лицевого черепа“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа
  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки