Нервові волокна

Анатомія людини

Кожен волосяний фолікул оточений розширеними невільними нервовими закінченнями, які розташовані ззовні від сполучнотканинних елементів піхви кореня волоса. Базальна мембрана нервових закінчень переходить у базальну мембрану зовнішньої епітеліальної піхви. Сплощене нервове закінчення залягає між двома клітинами Шванна. При русі волосини виникає нервовий імпульс і передається в центральну нервову систему.

Пластинчасті тільця (тільця Фатера-Пачіні) – найбільші з усіх капсульованих нервових закінчень. Вони мають овальну форму, довжину до 2 мм і товщину 0,5 мм. Розташовані в сполучній тканині внутрішніх органів і в підшкірній основі (рис. 37,38). Тільце ззовні покрите сполучнотканинною капсулою, що має пластинчасту будову. Під сполучнотканинною оболонкою розміщена зовнішня цибулина, що складається з 10-60 концентричних пластинок, утворених сплощеними периневральними епітеліоїд ними клітинами, з'єднаними між собою десмосомами і замикаючими зонами.

Простори між пластинками заповнені рідиною, колагеновими мікрофібрилами і поодинокими кро-

Тільце Фатера – Пачіні, поздовжній розріз

Рис. 37. Тільце Фатера – Пачіні, поздовжній розріз

Тільце Фатера – Пачіні, поперечний розріз

Рис. 38. Тільце Фатера – Пачіні, поперечний розріз

воносними капілярами. Увійшовши в тільце, нервове волокно втрачає мієлінову оболонку, але всередині тільця воно оточене клітинами Шванна, що формують внутрішню цибулину. Нервове волокно, що кол- боподібно закінчується, містить багато малих сферичних мітохондрій і світлих синаптичних пухирців. При стисканні тільця в нервовому закінченні виникає нервовий імпульс.

Дотикові тільця (дотикові тільця Мейснера) довжиною 50-160 мкм, шириною приблизно 60 мкм, мають овальну або циліндричну форму, їх багато в сосочковому шарі шкіри пальців рук і стопи. Тільце утворене численними видовженими або грушоподібними клітинами Шванна, що лежать одна на одній. Нервове волокно, входячи в тільце, втрачає мієлін і розташовується між цитоплазматичними відростками. Кожне волокно закінчується колбоподібним розширенням. Периневрій переходить у капсулу, що утворена декількома шарами епітеліоїдних пе- риневральних клітин. Стиснення цих клітин передається дотиковому тільцю, викликаючи деформацію його клітин, що призводить до виникнення імпульсу в нервових волокнах. Тобто, дотикові тільця Мейснера є механорецепторами тактильної чутливості.

Цибулиноподібні тільця (колбочки Краузе) розташовані в шкірі, кон'юктиві ока, слизовій оболонці ротової порожнини. Сферичні тільця оточені тонкою сполучнотканинною капсулою, яка містить багато колагенових волокон і фібробластів. Ввійшовши в капсулу, нервове волокно втрачає мієлінову оболонку і розгалужується в центрі колби на численні гілочки. Колбочки Краузе сприймають холод, можливо, вони є і механорецепторами.

Пропріорецептори реагують на напруження м'язів, сухожилків і суглобових капсул, що виникають при рухах та зміні положення тіла в просторі. Це нервово- м'язові і нервово-сухожилкові веретена, що розташовані в черевці м'язів або у їхніх сухожилках.

Велике (довжиною 3-5 мм і товщиною до 0,5 мм) нервово-м'язове веретено оточене щільною сполучнотканинною внутрішньою капсулою і складається з 10-12 посмугованих м'язових волокон, а також нервових волокон. Зовнішня капсула веретена формується з посмугованих м'язових волокон. Поздовжньо розташовані веретена розтягуються разом із м'язом і передають інформацію про довжину та ступінь розтягування м'яза.

Вставні (асоціативні або кондукторні) нейрони передають нервовий імпульс від чутливого (доцентрового) нейрона до рухового чи секреторного (відцентрового) нейрона.

Тіла еферентних (ефекторних; рухових; секре торних) нейронів (від латинського efferens – той що виносить) розміщені в центральній нервовій системі, симпатичних і парасимпатичних нервових вузлах. Аксони еферентних нейронів проводять нервові імпульси до робочих органів (м'язів, залоз), а також до всіх органів і тканин, регулюючи таким чином обмін речовин. Виділяють також рухові і секреторні закінчення аксонів еферентних нейронів. Аксони рухових нейронів розгалужуються, кожна така гілка ін нервує певну кількість м'язових волокон. Рухові (моторні) нервові закінчення розташовуються на м'язових волокнах. Закінчення одного рухового нейрона і посмуговане м'язове волокло, що ним іииервується, утворюють рухову одиницю – міон.

Кожне м'язове волокно іннервує гілочка аксона рухового нейрона, яка закінчується на поверхні волокна, утворюючи нервово-м'язове закінчення, або рухову кінцеву пластинку – моторну бляшку (рис. 39). Гілочки аксонів, що контактують з м'язовим волокном, уже не мають мієлінової оболонки. Кожне таке нервове закінчення прогинає сарколему м'язового волокна і утворює нервово- м'язовий синапс. Нервово-м'язовий синапс складається з пресинаптичної мембрани (аксолема) і пост- синаптичної мембрани (сарколема м'язового волокна), розділених синоптичною щілиною (рис. 40).

Нервовий імпульс, що досягає нервово-м'язового синапсу, викликає вихід у синаптичиу щілину ацетилхоліну, який зв'язується зі специфічними рецепторами мембрани м'язового волокна, що приводить

Нервово-м

Рис. 39. Нервово-м'язове закінчення (рухова кінцева пластинка)

до відкриття натрієвого і калієвого каналів. Це викликає місцеву деполяризацію постсинаптичної мембрани, а електричний потенціал запускає механізм скорочення м'язового волокна.

Нервові закінчення у гладкій м'язовій тканині мають простішу будову, утворюючи на поверхні міоцита характерні розширення, у яких є синаптичиі пухирці з норадреналіном і дофаміном. Більшість закінчень аксонів контактують з базальною мембраною гладкого міоцита, лише незначна кількість нервових закінчень пронизує базальну мембрану. Тоді аксолема відділена від плазмолеми міоцита щілиною шириною приблизно 10 мм.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нервові волокна“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа

  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна
  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки