Кожен волосяний фолікул оточений розширеними невільними нервовими закінченнями, які розташовані ззовні від сполучнотканинних елементів піхви кореня волоса. Базальна мембрана нервових закінчень переходить у базальну мембрану зовнішньої епітеліальної піхви. Сплощене нервове закінчення залягає між двома клітинами Шванна. При русі волосини виникає нервовий імпульс і передається в центральну нервову систему.
Пластинчасті тільця (тільця Фатера-Пачіні) – найбільші з усіх капсульованих нервових закінчень. Вони мають овальну форму, довжину до 2 мм і товщину 0,5 мм. Розташовані в сполучній тканині внутрішніх органів і в підшкірній основі (рис. 37,38). Тільце ззовні покрите сполучнотканинною капсулою, що має пластинчасту будову. Під сполучнотканинною оболонкою розміщена зовнішня цибулина, що складається з 10-60 концентричних пластинок, утворених сплощеними периневральними епітеліоїд ними клітинами, з'єднаними між собою десмосомами і замикаючими зонами.
Простори між пластинками заповнені рідиною, колагеновими мікрофібрилами і поодинокими кро-
Рис. 37. Тільце Фатера – Пачіні, поздовжній розріз
Рис. 38. Тільце Фатера – Пачіні, поперечний розріз
воносними капілярами. Увійшовши в тільце, нервове волокно втрачає мієлінову оболонку, але всередині тільця воно оточене клітинами Шванна, що формують внутрішню цибулину. Нервове волокно, що кол- боподібно закінчується, містить багато малих сферичних мітохондрій і світлих синаптичних пухирців. При стисканні тільця в нервовому закінченні виникає нервовий імпульс.
Дотикові тільця (дотикові тільця Мейснера) довжиною 50-160 мкм, шириною приблизно 60 мкм, мають овальну або циліндричну форму, їх багато в сосочковому шарі шкіри пальців рук і стопи. Тільце утворене численними видовженими або грушоподібними клітинами Шванна, що лежать одна на одній. Нервове волокно, входячи в тільце, втрачає мієлін і розташовується між цитоплазматичними відростками. Кожне волокно закінчується колбоподібним розширенням. Периневрій переходить у капсулу, що утворена декількома шарами епітеліоїдних пе- риневральних клітин. Стиснення цих клітин передається дотиковому тільцю, викликаючи деформацію його клітин, що призводить до виникнення імпульсу в нервових волокнах. Тобто, дотикові тільця Мейснера є механорецепторами тактильної чутливості.
Цибулиноподібні тільця (колбочки Краузе) розташовані в шкірі, кон'юктиві ока, слизовій оболонці ротової порожнини. Сферичні тільця оточені тонкою сполучнотканинною капсулою, яка містить багато колагенових волокон і фібробластів. Ввійшовши в капсулу, нервове волокно втрачає мієлінову оболонку і розгалужується в центрі колби на численні гілочки. Колбочки Краузе сприймають холод, можливо, вони є і механорецепторами.
Пропріорецептори реагують на напруження м'язів, сухожилків і суглобових капсул, що виникають при рухах та зміні положення тіла в просторі. Це нервово- м'язові і нервово-сухожилкові веретена, що розташовані в черевці м'язів або у їхніх сухожилках.
Велике (довжиною 3-5 мм і товщиною до 0,5 мм) нервово-м'язове веретено оточене щільною сполучнотканинною внутрішньою капсулою і складається з 10-12 посмугованих м'язових волокон, а також нервових волокон. Зовнішня капсула веретена формується з посмугованих м'язових волокон. Поздовжньо розташовані веретена розтягуються разом із м'язом і передають інформацію про довжину та ступінь розтягування м'яза.
Вставні (асоціативні або кондукторні) нейрони передають нервовий імпульс від чутливого (доцентрового) нейрона до рухового чи секреторного (відцентрового) нейрона.
Тіла еферентних (ефекторних; рухових; секре торних) нейронів (від латинського efferens – той що виносить) розміщені в центральній нервовій системі, симпатичних і парасимпатичних нервових вузлах. Аксони еферентних нейронів проводять нервові імпульси до робочих органів (м'язів, залоз), а також до всіх органів і тканин, регулюючи таким чином обмін речовин. Виділяють також рухові і секреторні закінчення аксонів еферентних нейронів. Аксони рухових нейронів розгалужуються, кожна така гілка ін нервує певну кількість м'язових волокон. Рухові (моторні) нервові закінчення розташовуються на м'язових волокнах. Закінчення одного рухового нейрона і посмуговане м'язове волокло, що ним іииервується, утворюють рухову одиницю – міон.
Кожне м'язове волокно іннервує гілочка аксона рухового нейрона, яка закінчується на поверхні волокна, утворюючи нервово-м'язове закінчення, або рухову кінцеву пластинку – моторну бляшку (рис. 39). Гілочки аксонів, що контактують з м'язовим волокном, уже не мають мієлінової оболонки. Кожне таке нервове закінчення прогинає сарколему м'язового волокна і утворює нервово- м'язовий синапс. Нервово-м'язовий синапс складається з пресинаптичної мембрани (аксолема) і пост- синаптичної мембрани (сарколема м'язового волокна), розділених синоптичною щілиною (рис. 40).
Нервовий імпульс, що досягає нервово-м'язового синапсу, викликає вихід у синаптичиу щілину ацетилхоліну, який зв'язується зі специфічними рецепторами мембрани м'язового волокна, що приводить
Рис. 39. Нервово-м'язове закінчення (рухова кінцева пластинка)
до відкриття натрієвого і калієвого каналів. Це викликає місцеву деполяризацію постсинаптичної мембрани, а електричний потенціал запускає механізм скорочення м'язового волокна.
Нервові закінчення у гладкій м'язовій тканині мають простішу будову, утворюючи на поверхні міоцита характерні розширення, у яких є синаптичиі пухирці з норадреналіном і дофаміном. Більшість закінчень аксонів контактують з базальною мембраною гладкого міоцита, лише незначна кількість нервових закінчень пронизує базальну мембрану. Тоді аксолема відділена від плазмолеми міоцита щілиною шириною приблизно 10 мм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нервові волокна“ на сторінці 2. Приємного читання.
