Кров і лімфа

Анатомія людини

У крові постійно циркулюють різні субпопуляції Т- і В-лімфоцитів, що є клітинними елементами імунної системи. У науковій і навчальній літературі лімфоцити усе ще зараховують до незернистих (агранулярних) лейкоцитів крові, що є хибною думкою. Лімфоцитів (див. “Органи кровотворення й імунної системи”) у циркулюючій крові відносно багато – 25-40 % від усіх лейкоцитів, 1 000-4 000 клітин у 1 мм3. Лімфоцити переважають у лімфі, вони відповідальні за імунітет. В організмі дорослої людини кількість лімфоцитів сягає 6• 1012. Значна частина лімфоцитів здатна до рециркуляції, чим забезпечуються імунні процеси в організмі.

Моноцити складають від 3 до 11 % циркулюючих клітин крові (200 600 клітин у 1 мм3). Вони перебувають у кровоносній системі 2-3 доби, після чого мігрують у тканину, де перетворюються в макрофаги. Протягом доби у людини обмінюється 0,6-1.0 • 109 моноцитів, причому в циркулюючій крові їх приблизно в 20 разів менше, ніж у тканинах. Моноцит – велика овальна клітина діаметром до 20 мкм. Плазмолема утворює незначну кількість мікроворсинок. Велике бобоподібне багате хроматином ядро містить 1-2 ядерця. Цитоплазма базофільна, але має димчасто-сірий відтінок, містить дрібні азурофільні гранули (первинні лізосоми), а також помірну кількість вільних рибосом, елементів гранулярної ендоплазматичної сітки і мітохондрій. багато фагоцитарних вакуоль і піноцитозних пухирців. У заглибині ядра розташований розвинений комплекс Гольджі, поблизу якого чітко видно центріолі.

Тромбоцити, або кров'яні пластинки – це сплощені овальні двоопуклі без'ядерні фрагменти великих клітин – мегакаріоцитів, їх діаметр дорівнює 2-4 мкм, а товщина – 0,5-0,75 мкм. їх кількість сягає 250 000-350 000 у 1 мм3 крові. Вони циркулюють у крові не більше 7-10 діб, після чого потрапляють у селезінку, де руйнуються. Плазмолема тромбоцитів іззовні вкрита шаром глікокаліксу товщиною майже 50 нм, під ним розташований блідо-голубий дрібнозернистий матрикс (гіаломер) без органел. На периферії матриксу є кільце з мікротрубочок, що й обумовлює форму пластинки. У центрі пластинки знаходиться грануломер, у якому розташовується невелика кількість мітохондрій, елементів ендоплазматичної сітки, лізосом, часточок глікогену, секреторних гранул діаметром 0,2-0,3 мкм, що містять гідролітичні ферменти – кислу фосфатазу, глюкуронідазу, катепсин. У пластинках є система трубочок, зв'язаних з цитолемою, у середині яких знаходяться мукополісахариди. Крім того, виявляються щільні трубочки, що містять матеріал помірної електронної щільності.

Тромбоцити беруть участь у згортанні крові, зупинці кровотеч і захисті організму завдяки здатності фагоцитувати віруси, імунні комплекси і неорганічні часточки, депонувати серотонін і гістамін. При ушкодженні ендотелію тромбоцити контактують з колагеновими волокнами і прилипають до них, утворюючи агрегати. При цьому збільшується проникність мембран тромбоцитів, із них вивільняються серотонін, катехоламіни, АТФ, АДФ і фосфоліпід – тромбоцитариий фактор (ТФ-3). Серотонін і катехоламіни викликають звуження судин, а АДФ підсилює адгезію пластинок. Під дією ТФ-3 у присутності іонів кальцію білок плазми кроні протромбін, що утворюється клітинами печінки, перетворюється у тромбін, останній сприяє перетворенню білка плазми фібриногену, що також утворюється в печінці, у фібрин. Останній формує основну частину тромбу.

Наступний розділ:

М'язова тканина

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія людини» автора Головацький А.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кров і лімфа“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • КОРОТКИЙ НАРИС З ІСТОРІЇ АНАТОМІЇ

  • Розвиток анатомії в Україні (від Київської Русі до сьогодення)

  • КЛІТИНИ, ТКАНИНИ

  • Біологічні мембрани

  • Міжклітинні контакти

  • Цитоплазма

  • Транспорт речовин у клітині і через мембрани

  • Функції клітин

  • Фагоцитоз

  • Життєвий шлях клітин

  • Тканини

  • Одношаровий епітелій

  • Багатошаровий епітелій

  • Сполучна тканина

  • Скелетні сполучні тканини – хрящова і кісткова тканини

  • Кров і лімфа
  • М'язова тканина

  • Нервова тканина

  • Нервові волокна

  • Органи, системи й апарати органів

  • Розвиток людини в онтогенезі

  • Особливості будови, росту і розвитку людини

  • Площини, осі, лінії та ділянки тіла

  • ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. КІСТКИ, СИСТЕМА СКЕЛЕТА (ОСТЕОЛОГІЯ)

  • Будова скелета

  • Класифікація кісток

  • Рентгеноанатомія кісток

  • Хребці

  • Ребра і груднина

  • Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

  • Скелет голови – череп

  • Кістки лицевого черепа

  • Топографія черепа

  • Індивідуальні та статеві особливості черепа

  • Рентгеноанатомія черепа

  • Череп немовлят і вікові особливості черепа

  • Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

  • Розвиток черепа, вікові особливості кісток мозкового і лицевого черепа

  • Варіанти й аномалії розвитку кісток черепа людини

  • Порівняння черепа сучасної людини з черепами антропоморфних мавп і викопних гомінід

  • Череп і людські раси

  • Кістки кінцівок

  • Кістки вільної частини верхньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток верхньої кінцівки

  • Кістки нижніх кінцівок

  • Кістки вільної частини нижньої кінцівки

  • Розвиток, варіанти й аномалії кісток нижньої кінцівки

  • СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ КІСТОК (АРТРОЛОГІЯ)

  • З'єднання кісток черепа

  • З'єднання кісток тулуба

  • З'єднання ребер з хребтом і грудниною. Грудна клітка

  • З'єднання кісток верхньої кінцівки

  • З'єднання кісток нижньої кінцівки

  • Таз

  • З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки

  • Розвиток з'єднань кісток у людини в онтогенезі

  • М'ЯЗОВА СИСТЕМА (МІОЛОГІЯ)

  • Допоміжний апарат м'язів

  • Робота м'язів. Елементи біомеханіки

  • Розвиток м'язів людини в онтогенезі

  • М'язи і фасції спини

  • Поверхневі м'язи спини

  • Другий шар поверхневих м'язів спини (див. рис. 132)

  • Глибокі м'язи спини

  • Другий шар глибоких м'язів спини (див. рис. 134)

  • Третій шар глибоких м'язів спини

  • Варіанти й аномалії м'язів спини

  • М'язи і фасції грудної клітки

  • Поверхневі м'язи грудної клітки

  • Глибокі м'язи грудної клітки

  • Варіанти й аномалії м'язів грудної клітки

  • М'язи і фасції живота

  • М'язи бічних стінок черевної порожнини

  • М'язи передньої стінки черевної порожнини

  • М'язи задньої стінки черевної порожнини

  • Промежина

  • Поверхневі м'язи сечово-статевої ділянки

  • Відхідникова ділянка

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів промежини

  • М'язи і фасції голови

  • М'язи вушної раковини

  • М'язи, що оточують ніздрі

  • Жувальні м'язи

  • Варіанти й аномалії жувальних м'язів

  • М'язи і фасції шиї

  • Поверхневі м'язи шиї

  • Глибокі м'язи шиї

  • Варіанти й аномалії м'язів шиї

  • Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

  • М'язи і фасції верхньої кінцівки

  • М'язи вільної верхньої кінцівки

  • М'язи передпліччя (mm. antebrachii)

  • М'язи кисті

  • Варіанти й аномалії м'язів верхньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів верхньої кінцівки

  • М'язи і фасції нижньої кінцівки

  • М'язи тазового пояса

  • Зовнішні м'язи тазового пояса

  • М'язи вільної частини нижньої кінцівки

  • М'язи гомілки

  • М'язи стопи

  • Варіанти й аномалії м'язів тазового пояса і вільної нижньої кінцівки

  • Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки