Тема 6. Сучасна медіа-культура

Сучасна культурологія

План викладу:

• 6.1. Медіа в системі культурних комунікацій

• 6.2. Типологія медіа

• 6.3. Традиційні та нові медіа

• 6.4. Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

• 6.5. Медіа: посередник і середовище

• 6.6. Функції медіа

Медіа в системі культурних комунікацій

Культура являє собою особливий тип інформаційного процесу, завдяки якому стає можливим історичне накопичення і множення інформації, що знаходиться у розпорядженні людини. За такого розуміння культури всі взаємодії в ній постають як комунікаційні відносини.

Засоби комунікації з моменту виникнення людського суспільства відігравали важливу роль в формуванні культури та її змінах. Проте сьогодні вплив комунікацій на розвиток культури стає особливо очевидним.

Сучасну епоху називають по-різному, для одних – це період становлення інформаційного суспільства, для інших – епоха постіндустріального суспільства, хтось визначає сучасність як добу Постмодерна чи глобалізації. Але за кожним з цих визначень стоїть визнання того, що у такому суспільстві людина знаходиться під впливом системи безперервних масових комунікацій, що поширюються та створюють певне інформаційне поле, в якому формуються цінності та інтереси, та яке призводить до ускладнення соціальних зв'язків.

Термін "комунікація" до сьогодні не має узгодженого визначення. Зрозуміло, що комунікація являє собою одну з форм діяльності людей, яка знайома кожному. Комунікацією є і безпосередня бесіда, і телевізійна програма, і передача сигналів із супутника на землю, і наш зовнішній вигляд тощо Перелік цих проявів може бути дуже широкий. Тому різноманітність визначень комунікації не є випадковою.

Поняття "комунікація" (від лат. communicate – робити загальним, пов'язувати) існує в англійській мові з XV ст. для позначення загального процесу повідомлень або передавання чого- небудь; у XVII ст. виникає його нове значення, що описує фізичні способи повідомлення як лінії комунікації – дороги, канали, пізніше – залізні дороги, тобто в значенні транспортування, переміщення людей і товарів.

Вперше поняття "комунікація" в сучасному значенні вжив Чарльз Кулі. 1909 р. у статті "The Significance of Communication" він назвав комунікацію засобом актуалізації "органічно цілого світу людської думки". Як засоби організації спілкування, характерних для початку XX ст., Кулі навів газети, пошту, телеграф, залізницю та освіту.

Сьогодні все більше прихильників знаходить дефініція, запропонована керівником Анненбергської школи вивчення ЗМІ при Пенсільванському університеті (США) професором Дж. Гербнером: комунікація як "соціальна інтеракція через повідомлення".

Комунікація (communication) – передача інформації від одного індивіда чи групи до іншого. Комунікація є основою всіх видів соціальної та особистої взаємодії.

Отже, поняття "комунікація" використовується для позначення процесу передачі інформації, створення і сприйняття смислового повідомлення. Для нас особливо важливі два аспекти використання даного терміну. По-перше, поняття "комунікація" застосовується, коли необхідно сказати про процес передачі інформації, по-друге, для позначення акту спілкування між людьми за допомогою символів, метою якого є взаєморозуміння, певний відгук на інформацію, участь та взаємодія.

Масова комунікація – зв'язок, повідомлення, спілкування, передача інформації, розрахованої на масову аудиторію. Термін "масовий" означає великий обсяг, область або ступінь поширення (людей або, наприклад, виробництва).

Найчастіше за допомогою поняття "масова комунікація" описують процес виробництва та доведення повідомлень до аудиторії за допомогою телебачення, радіо, пресі, кінематографа фотографії, Інтернету та інших засобів. Одне з найбільш поширених визначень належать М. Яновіцу: "Масова комунікація охоплює інститути і техніку, за допомогою яких спеціалізовані групи використовують технологічні засоби (пресу, радіо, кіно тощо) для поширення символічного змісту на великі, гетерогенні та надзвичайно розсіяні аудиторії".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Сучасна медіа-культура“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура
  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології