Типологія медіа

Сучасна культурологія

Існують різні підходи до класифікації медіа в залежності від параметрів, покладених в основу класифікації.

Традиційно засоби масової інформації та комунікації поділяються за способом передачі інформації (преса, радіо, кіно, телебачення, відео, комп'ютерні мережі тощо) і по каналу сприйняття (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні). Ці класифікації засновані насамперед на відмінності використовуваних в медіа кодів, знакових комплексів. У періодичній пресі представлена двійкова знакова система: природна мова у друкованій формі та іконічні знаки (фотографії, малюнки, карикатури), а також різного роду шрифтові виділення, способи розташування тексту (верстка) тощо. Стосовно до радіо слід говорити про тріаду: усне мовлення + природні звуки (шуми) + музика. У аудіовізуальних ЗМІ (телебачення, документальне кіно) ця "трійця" перетвориться на "четвірку" завдяки наявності такого важливого способу передачі інформації та впливу на аудиторію, як "живе" зображення.

Для сучасних досліджень медіа найбільш важлива типологія канадського дослідника Маршала Маклюена (1911-1980). На думку Маклюена, всі медіа можна розбити на дві великі групи: гарячі й холодні. Головна їхня відмінність полягає в ступені інтенсивності повідомлення, а також у залученості глядача у процес передачі інформації, причому одне прямо пропорційно іншому.

Гарячі медіа: радіо, книгодрукування, кіно.

Холодні медіа: мова, телефон, телебачення.

Класифікація заснована на тому, що різні носії інформації спрямовані на різні органи сприйняття. Книга задіює тільки візуальний канал сприйняття, радіо – аудіальний, телебачення – обидва. Тому інформація, передана за допомогою різних інформаційних носіїв, вимагає різного ступеня залученості користувача. Чим більше органів почуттів задіяно, тим більш гарячим вважається медіа. Гарячі медіа розширюють якесь почуття до краю, надаючи глядачам вичерпну інформацію і не залишаючи простору для власного мислення. Такі медіа виключають або зменшують внесок аудиторії. Холодні медіа, навпаки, характеризуються високим ступенем участі аудиторії в домислюванні реальності. Вони надають учаснику тільки форму і для свого функціонування вимагають великого особистого вкладу. Наприклад, телефон, для його роботи необхідна активна участь споживача, аудиторії.

Таким чином, холодні медіа – включають, а гарячі – виключають. Холодні медіа – це технології племені, живого включення, участі; гарячі –технології цивілізації, абстрагування, усамітнення, пасивності. На їх змінах і засновано розвиток суспільства[1].

Маклюен вводить також поняття перегрітої медіа. Коли гаряча медіа перегрівається, насичується іншою системою, вона видозмінюється. Мало того, кожна наступна медіа завжди "зжирає" попередню, привласнюючи собі її вміст. Особливо це очевидно у сучасних мультимедіа, які синтезують, часто в інтерактивному режимі, текст, зображення і звук, а також у феномені поєднання різних комунікаційних технологій (комп'ютерів, телевізорів, телефонів) та переданих ними інформаційних продуктів.

Нарешті, відповідно до історичної послідовності появи середовище комунікації поділяють на традиційне та нове, з останнє здебільшого ототожнюють із цифровим (digital) комунікативним простором. Відповідно, виділяють традиційні та нові медіа.

Наступний розділ:

Традиційні та нові медіа


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія медіа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа
  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології