Імпрессіонізм та постімпресіонізм

Сучасна культурологія

Імпресіонізм та постімпресіонізм – частини стильової бінарності кінця XIX ст. Якщо імпресіоністи ставлять завдання відтворити ефекти освітлення об'єктів на пленері та емоційні враження, які виникають при цьому, то постімпресіоністів цікавить матеріальне. Славетні види Темзи у тумані на картинах Клода Моне ("Вид Темзи і будинок парламенту у Лондоні", "Міст Ватерлоо", полотна П'єра Огюста Ренуара, Альфреда Сіслея, Едгара Дега та інших складають певну художню протилежність картинам П. Сезанна ("Віадук", наприклад),в якій гостро відчувається потужна орієнтація на фактуру, а не на емоцію. Кожен з імпресіоністів, маючи авторську манеру зображення, намагався відповідати основним стильовим принципам імпресіоніського зображення.

Здобутки імпресіоністів у царині арт-техніки не зводилися лише до славетного "рельєфного" мазка (К. Моне), що натурально передавав тріпотіння листя та миготіння сонця. Творчий доробок представників цього стильового напряму призвів суттєву революцію в художньому у мисленні XIX ст., оскільки попередив здобутки фотографії – новітньої зображальної технології, і зміг використати традиційний живопис для нетрадиційного "схоплення митті" життя та втілення його в авторському зображенні.

Сюжетами імпресіоністів стають не тільки так званні "режимні" зображення у різні пори дня (К. Моне "Руанський собор опівдні", "Руанський собр увечері", 1894), але й сцени з міського життя (його ж "Бульвар Капуцинок",1873), пейзажі (К. Моне "Стог сіна", "Скали в Етрета" тощо) та портрети (Е. Дега "Портрет Луї Едмона Дюранті",1879).

Під впливом фотографії у картинах імпресіоністів з'являються незвичні до того ракурси зображення, а картини часто виглядали як ескізи, не приховуючи "миттєву" незакінченість, яка підкреслювала динамізм оточуючої митців повсякденності. Невдоволеність багатьох сучасних імпресіоністам критиків їх творчістю, прагненням не ідеалізувати, як вимагалося в Академіях мистецтв, натуру, а зображати дійсно те, що бачить око, призвела до певного відчуження тодішнього суспільства від творчості митців. Відомий паризький Салон навіть відмовився покупати картини імпресіоністів. Між тим, подальша практика мистецтва довела життєздатність художніх експериментів.

Наступний розділ:

"Новий стиль"


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Імпрессіонізм та постімпресіонізм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм
  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології