Функції культури

Сучасна культурологія

Достатньо поширений у навчальній культурологічній літературі перелік включає 10 основних функцій культури: 1 .адаптаційна, 2. пізнавальна, 3. аксіологічна (ціннісна), 4. інформаційна, 5. комунікативна, 6. нормативна, 7. гуманістична, 8. людинотворча, 9. виховна, 10. світоглядна.

Утім, зазначені функції можна поєднати в три групи. Перша група – нормативні і релоксативні функції культури. Вони полягають у відпрацьовування і поширення суспільно значущих норм і правил поведінки, так само як і системи цінностей та естетичних ідеалів, на які орієнтується розвиток мистецтва. Цікаво, що з прадавніх часів у культурі сформовано величезну кількість форм зняття напруги – від розваг, свят, фестивалів до фільмів жахів, пригодницьких романів і віртуальних світів комп'ютерних ігор. Усі вони є профілактикою антигромадських проявів людської діяльності, у тому числі спричиненою тиском культурних вимог на окремо взяту особистість.

Друга група функцій – інформативні (транслятивні) і комунікативні. Вони полягають в передачі інформації у будь-якому виді – усні чи письмові повідомлення, спілкування людей, груп, народів, використання технічних засобів зв'язку й т.п. Лише таким чином стає можливим накопичувати від одного покоління до іншого або безпосередньо (як життєва мудрість) або символічно в художніх образах та графічних знаках) переважну більшість знань, що мають прислужитися людству в справі раціонального перетворення, окультурення і природного середовища, і самого суспільства. Трансляція культурних цінностей, їх засвоєння та збагачення є найефективнішими у різноманітних формах спілкування людей, котрі можуть бути носіями різних культур.

Але найголовнішою є третя група функцій – людино'творчі. Адже людина окультурюється не в механічному виконанні приписів, додержанні певних норм і цінностей співжиття, наслідуванні певних ідеалів, успадкованих від своїх попередників. Глибинну сутність культури, як відомо, складає активний процес перетворення людиною навколишнього матеріального світу й підпорядкування власного внутрішнього біологічного єства. Більше того, ступінь задоволення матеріальних та інтелектуальних потреб, емоційних порухів, ступінь соціально-статусних і владних претензій, нарешті, глибина усвідомленості людиною всього духовного вмісту культури, мають тенденцію постійно зростати.

Процес творення людиною самої себе можна поділити на два взаємопов'язані кроки: саморефлексії (самоусвідомлення) і самоідентифікація. На першому етапі здійснюється самопізнання людини, культура показує їй не тільки оточуючий світ, але й її саму. Це свого роду дзеркало, де людина бачить себе і такою, якою вона була і є, і такою, якою вона повинна стати. Але ж самоусвідомлення, самоідентифікація людини стає можливою тільки через пошук орієнтирів не стільки у власному внутрішньому світі, скільки у зовнішньому соціокультурному середовищі. Отже, на другому етапі постає проблема співвідношення людини з певною групою людей або тим чи іншим культурним утворенням.

Акценти культурного самовизначення змінювалися від епохи до епохи. На ранніх етапах розвитку світової цивілізації провідну роль відігравали кровно-родові, сімейні стосунки, далі – релігійні і соціальні, тобто належність до послідовників тієї чи іншої релігії або соціальної верстви. З Нового часу на перший план висунулася національно-державна приналежність до певного народу (нації), яка створила власну державу. У сучасному світі найбільшого значення набуває саме культурна приналежність, причому в якнайширшому контексті. Головний її принцип дуже простий – людина є тим, з ким вона себе співвідносить. Недарма національно-державне будівництво в Україні з кінця минулого століття тісно пов'язане з пошуками ознак "європейськості" країни та її населення.

Наступний розділ:

Тема 2. Структура культури


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції культури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури
  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології