Академізм

Сучасна культурологія

Межові стилістичні прояви між ампіром та романтизмом XIX ст. фіксуються "додатковим" стилістичним напрямом європейської художньої культури цього періоду – академізмом.

Під "академізмом" зазвичай розуміють стилістичний напрямок, який з'явився в Європі під впливом настанов Академій мистецтв між XV та XIX ст. Академічний стиль прагнув наслідувати майстерність великих майстрів різних епох, починаючи з античності, і при цьому намагався створити ідеалізовану, "чисту", довершену красу.

"Закінченість" композиції, довершеність у деталях – усе це характеризувало творчість академістів Жана Леона Жерома, Уільяма Адольфа Бугеро, Джорджа Стаббса та інших, які не протиставляли свою творчість ані заповітам неокласицизму, ані смакам буржуазії, яка прийшла до влади. Композиційні "рімейки" відомих класичних творів, які робилися академістами, зустрічали негативні відзиви від митців романтиків. Але виховна мета такого стильового напряму слугувала певним виправданням відсутності оригінальності у такій творчості.

Реалізм XIX ст.

Продовжуючи попередню традицію реалістичного мистецтва, митці XIX ст. стрімко демократизують свою творчість. Ця проявляється в організації пересувних виставок, відмові від академічних мотивів в мистецтві на користь віддзеркалення народного життя. Російський реаліст П. Федотов ("Свіжий кавалер", 1847, "Сватання майора", 1849), український Т. Шевченко (автоілюстрації до поем "Сліпа", "Невольник" та інших, автопортрети, портрети Горленко, Кочубея) та інші представники реалізму середини та кінця XIX ст. втілюють у своїй творчості головний принципи реалізму – "типового середовища в типових обставинах", правдиво розповідаючи людям про повсякденне життя народу.

У другій половині XIX ст. у Р, яке організує демонстрацію картин російських митців-реалістів. (Г. Мясоєдов, В. Перов, О. Саврасов, Ф. Васильєв, І. Крамськой, І. Репін, І. Шишкін та ін.), формує стратегію донесення творів мистецтва до простого народу. У Московському Училищі живопису, ваяння та зодчества були відкриті двері для дітей з народу. Реалісти працювали у жанровому живописі, портреті та пейзажі.

Наступний розділ:

Прерафаелізм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Академізм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм
  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології