Радянська художня культура та радянський андеграунд

Сучасна культурологія

Формування у міжвоєнний період особливого типу культури, який називають "тоталітарним", маючи на увазі тотальний контроль тоталітарних режимів (фашистських або комуністичних) над художньою творчістю та мистецтвом, над приватним життям та свободою людини викликало до життя і культуру спротиву, культуру "підпілля", андеграунду. Фактично така культура стає проявом контркультури, а мистецтво, яке формує така культура, наділяється могутнім протестним потенціалом.

Бурхлива урбанізація радянських територій у 1930-1940-х pp. характеризується розвитком новітнього для цієї доби стильового напряму – "сталінського ампіру". Тяжіння до монументальних художніх форм, форм, які, з одного боку, були сповнені вітальністю та демонстрацією сили, а з іншого – мали деякий симулятивний характер (відомі "дівчата з веслом") були характерними прикметами стилю.

Грандіозні будівлі Московського університету, динамічне будівництво Московського метрополітену ім. Леніна – прояви сталінської гігантоманії та прагнення "наздогнати і перегнати Захід".

Події Другої світової війни, з одного боку, пом'якшують протестні тенденції в мистецтві, а з іншого,– наділяють його антифашистским та антирадянським патосом.

СРСР після війни довго "відкладає на потім" грандіозне житлове будівництво, до якого приступає у період хрущовської "відлиги". Поява нових житлових масивів, добудова МГУ (архітектори Л. Руднєв, С. Чернишов, П. Амбросімов та інші), готелів "Ленінградський" (М. Поляков), інші споруди столиці та інших радянських міст, будівництво Ленінградського метрополітену, який прикрашають відомі живописці та декоратори стають випробуванням для радянських митців. Талановито втілюючи у камені, бронзі та інших матеріалах, з одного боку, уявлення про міць та велич радянського народу, а з іншого – догмати радянської ідеології та методу соціалістичного реалізму, радянські митці намагалися існувати "в межах радянської культури".

У 50-ті pp. XX ст. поява так званих Ліозновської групи (Є. Кролівницький, Вс. Некрасов, Я. Сатуновський, Г. Сапгір, В. Хромов), групи Черткова (Л. Чертков, С. Красовіцький та ін.), "філологічної школи" (Л. Віноградов, М. Єрьомін, С. Куллє та ін.) стало проявом протистоянні та боротьби як з радянською системою, так і з "офіційним" радянським мистецтвом.

Поліцентричність мистецького андеграунду посилилася у 70- ті та 80-ті pp. XX ст., коли з'явилися "самвидавничі" журнали з сатирою на радянський режим, в яких друкувалися Б. Ахмадуліна, О. Кушнер, Б. Окуджава та інші.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радянська художня культура та радянський андеграунд“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд
  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології