Рококо

Сучасна культурологія

Шинуазрі. Цей стиль зароджується у Франції у першій половині XVIII ст. та розповсюджується по всій Європі на протязі усього правління Людовіка XV. "Зменшене" та "манірне" бароко, стиль рококо стає художнім виразом будуарного життя куртуазної знаті цієї доби. Термін "рококо",мабуть, походить від французького rocaille, певного виду модних тоді прикрас у формі равлика.

Цей стиль швидко зайняв домінуючи позиції в декоративному мистецтві та архітектурі, поєднавши динамізм та оптичні ілюзії, характерні для бароко з зі східними мотивами та використанням коштовних та незвичних матеріалів.

Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар, Пьєтро Піффетті та інші представники європейського рококо насичують свої полотна та витвори декоративного мистецтва безліччю витончених деталей, майстерно "грають" з фактурами поверхні, яку зображують, при цьому успішно використовуючи попередній доробок мистецтва.

Картина Буше "Тріумф Венери"(Стокгольм, Національний музей, 1740) є дуже складним твором з точки зору композиції та демонструє високий рівень Буше-колориста. Жіночі образи картини сповнені радості та легкості; поверхня хвиль, серед яких зображені німфи, "відіграє" різними відтінками та відблисками світла. Не менш майстерні і твори Жана Оноре Фрагонара .

Славетні меблеві вироби Пьєтро Піффетті (наприклад, секретер 1732, Турін, Королівський палац) виконані з коштовного дерева та декоровані інкрустаціями та різьбленням. Майстер щедро використовує складний орнамент та декоративні деталі, бронзу та напівкоштовне каміння в оздобленні.

Сюжети мистецтва рококо є сюжетами з еротичної міфології, пейзажі писалися як тло для показу елегантних персонажів, буколічні мотиви з пастушками та пастухами співіснують зі східними мотивами.

Ще більш явним захоплення далеким Сходом виявляє стиль шинуазрі. Після розкриття секрету виготовлення порцеляни, Китай та його мистецтво стають зразком для європейських майстрів- декораторів та художників. Захоплення східною екзотикою призводить до появи декоративних павільйонів в європейській архітектурі (порцеляновий Тріанон у Версалі), порцелянових заводів в Європі та цілої художньої промисловості, яка орієнтується на цей художній стиль.

Архітектор Уільм Чемберс споруджує Китайську пагоду в Гарденсі (Лондон, 1757-1761), в якій втілює усі будівельні та зображальні прийоми китайської давньої архітектури, але й при цьому використовує й авторські ескізи деталей споруди та меблів.

Модними стають "китайські кімнати" та "китайські кабінети" (наприклад, "китайська кімната" Дж. Тьєполо (вілла Вальмарана да Нані, Віченца,1757). Стилізація під "справжній Китай" доповнюється суто європейською манерою зображення в декорі вілли.

Менш відомі субстилі цієї доби {квардатуризм, ведутізм, Гран Тур, пиптореску,чіппендейл ті інші) стають певними етнічно- національними варіаціями вищеозначених художніх стилів.

Наступний розділ:

Класицизм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рококо“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо
  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології