Прерафаелізм

Сучасна культурологія

Творчість представників цього стильового напряму (1848-1900) протиставлялася правилам академізму та вікторіанським умовностям другої половини XIX ст. Пропагуючи реформування мистецтва, прерафаеліти вимагали повернення до ідеалів краси мистецтва Середньовіччя та раннього Відродження. Суворі та аскетичні форми XV ст. були естетичним зразком для творчості художнього "братерства", яке було засноване Уїльямом Холманом Хантом та Евереттом Міллє у Лондоні 1848 р.

Алегоричність, емоційність та ностальгійні мотиви у творчості прерафаелітів засвідчують захоплення цих митців драматургією Шекспіра та Данте, живописом середньовічних майстрів. Прерафа-еліти протиставляли своє оригінальне мистецтво одноманітності художньої промисловості та намагалися надати вишуканості та елегантності своїм композиціям, хроматичності кольорам, які використовували у своєму живописі.

Орієнталізм

Європа продовжувала захоплюватися східним мистецтвом й у другій половині XIX ст. Орієнталізм стає стилістичним продовженням цього захоплення і значно розширює межі того матеріалу, чиї зразки використовуються європейськими митцями. Мистецтво Середземномор'я та Марокко, художній світ ісламу – цей матеріал надихає європейців і надає змогу відшукувати нові теми і сюжети у своїй творчості.

Ще з XVIII ст. європейці цікавляться Сходом: Жан Етьєн Ліотар, відомий своїми оптичними експериментами, звертається у цей період до східної тематики (картина "Турецька дама зі служницею", Художньо-історичний музей, Женева, 1742-1743). Пізніше звернення до східної проблематики можна віднайти у Ежена Делакруа на початку XIX ст.

Жан Огюст Домінік Енгр звертається до орієнталізму у середині XIX ст. Його картина "Одаліска з рабинею" (Художній музей Фогга, Кебрідж, 1839-1840) сповнена глибоким розумінням та естетичним захопленням Сходом та його культурою. Подібність до колористики великого Рафаеля доповнюється чуттєвістю східного ідеалу краси.

Європейці також "документують" свої східні воєнні компанії. Відома картина Джона Фредеріка Льюїса "Французький табір в пустелі у гори Сінай" (Йельський центр британського мистецтва, Нью-Хейвен, 1856) – один з прикладів такого "задокументовування".

Орієнталізм має субстильові модифікації: японізм, наприклад. Такі модифікації уточнюють та деталізують проникнення європейської художньої традиції у глибини давніх східних культур.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прерафаелізм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм
  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології