Тема 6. Сучасна медіа-культура

Сучасна культурологія

Як синонім поняття "масова комунікація" також широко використовується поняття "засоби масової комунікації" з відповідною абревіатурою – ЗМК.

Звичайно говорять про два базові моделі масової комунікації:

• "передавальну" або "трансмісійну", коли масова комунікація розглядається перш за все як процес передачі інформації (часто односпрямований) від передавача до приймача,

• "символічну" – коли масова комунікація визнається актом спілкування, певним "символічним" обміном, в який передаюча і сприймаюча сторони включені більш-менш однаково.

Досліджуючи явище масової комунікації, необхідно звернути увагу на такі моменти: по-перше, начастіше "відправник повідомлень" є частиною організованной групи чи соціального інституту. Відповідно, масова комунікація являє собою діяльність, засновану на системі правил і норм, а також розвинутому контролі за їх використанням; по-друге, індивід, який є сприймаючою стороною, також виступає як представник певної групи, з властивими їй загальними характеристиками; по-третє, канал повідомлення являє собою технологічно складні системи розповсюдження інформації, що включають в себе значимі соціальні компоненти, зокрема суспільні норми, звичаї й очікування.

Серед інших особливостей масової комунікації називають: публічний характер і відкритість; обмежений і контрольований доступ до засобів передачі; опосередкованість контактів передавальної та приймаючої сторін; численність адресатів повідомлень тощо.

У сучасному науковому дискурсі і повсякденній мові поряд з понятгям "масова комунікація" використовується поняття "медіа".

З XVIII ст. цей термін починає застосовуватися до історично перших засобів масової комунікації – газет. З середини XIX ст. поняття "media" починає вживатися в його сучасному традиційному розумінні – як поширення повідомлень за допомогою особливих технічних засобів зв'язку (пошта, телеграф), а з виникненням і розвитком радіо (20-ті pp. XX ст.) та телебачення (40-і pp. XX ст.) це поняття переноситься і на них, але вже зі значенням mass-media.

Сам термін походить від латинського medium – щось середнє, серединне, таке, що займає проміжне положення, середину, центр. У різних мовах слово medium означає "засіб", "посередник", "середовище" тощо. Провісник нової інформаційної ери, автор багатьох відомих книжок із теми Маршал Маклюен часто замість "медіа" використовував поняття "засіб комунікації".

Медіа (від лат. medium – посередник) – засоби здійснення комунікації між різними групами, індивідуумами і (або) доставки будь-яких змістовних продуктів аудиторії.

Медіа численні та включають в себе засоби масової інформації (газети, журнали, книги, телебачення, кабельні мережі, радіо, кінематограф), окремі носії інформації і даних (листи, аудіо- і відеозаписи на будь-яких носіях, компакт-диски), а також комунікаційні системи суспільства (телеграф, телефон, пошта, комп'ютерні мережі).

Наступний розділ:

Типологія медіа

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Сучасна медіа-культура“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура
  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології