Основні соціокультурні революції

Сучасна культурологія

В історико-культурному процесі світового масштабу виділяємо декілька вузлових моментів – соціокультурних революцій, здійснення яких означало докорінну зміну вектора культурного розвитку людства.

Палеолітична революція (25-10 тис. р. до н. е.) – поява людини у сучасному розумінні слова. Це означає, що:

• 1. Закінчується формування сучасного фізичного типу людини (homo sapiens, людина розумна). Такого типу людину за місцем першої знахідки її кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають також кроманьйонцем. Насправді, рід "Людина" (Ното) виділився з царства тварин близько 2 млн років тому в Африці. Між людиноподібною мавпою та "людиною розумною" існувало декілька проміжних типів істот, які, за сучасними уявленнями, є побічними гілками біологічної еволюції людини. Від своїх попередників кроманьйонці відрізнялись, по-перше, досконалішою будовою черепа і щелеп, по-друге, розвиненістю грудної клітини, плечових суглобів і пальців рук, по-третє, тазовою частиною та нижніми кінцівками, які забезпечували можливість для прямоходіння.

• 2. Стрибкоподібно збільшується розмаїття знарядь праці, їх якість і складність. Якщо у розпорядженні перших людиноподібних істот було лише декілька універсальних знарядь праці з каменю, то з епохи палеоліту відомо майже 100 типів знарядь з каменя, дерева та кісток. Одним із найбільших технічних винаходів доби палеолітичної революції є лук і стріли, а також знаряддя для добування вогню.

• 3. Уводяться перші моральні заборони – на статевий зв'язок із близькими родичами та на вбивство одноплемінника.

• 4. Зароджується мистецтво у формі декорування зброї, знарядь праці й предметів побуту.

Неолітична революція (X–VIII тис. до н. е.) – перехід від привласнення продуктів природи до їх відтворення, у першу чергу, поступова заміна як основи господарства полювання і збирання землеробством, скотарством, а пізніше, ремеслами. Неолітична революція відзначилася такими культурними досягненнями:

• 1. Подальшим вдосконаленням знарядь праці. Це відбувається завдяки застосування принципово нових технік обробки каменю – способом шліфування, полірування, пиляння та свердлування, що дало змогу людині з більшим успіхом надавати каменю бажаної форми. Разом із тим, у цей період відбувається низка революційних винаходів: сокири, гончарного кола, ткацького верстата, можливо, колеса.

• 2. Одомашнюванням тварин. Першими свійськими тваринами, очевидно, були дрібна рогата худоба та собака, причому остання, судячи з численних археологічних знахідок, часто використовувалася в їжу. Пізніше було одомашнено коней, велику рогату худобу та свиней.

• 3. Виділенням мистецтва в самостійну сферу діяльності. Особливо яскраво ця обставина проявилася у розквіті наскального живопису.

Цивілізаційна революція (кінець IV – кінець II тис. до н. е.) – перехід від первісності до цивілізації, поява перших держав. Відбувається це, у першу чергу, на Стародавньому Сході – у Месопотамії, Єгипті, Палестині, Індії та Китаї. Основними ознаками цивілізації є:

• 1. Розвиток господарства та його раціональна організація. Завдяки цьому здобувається значний додатковий продукт, який надходить у розпорядження суспільства і може бути використаний для здійснення масштабних культурних проектів.

• 2. Поява приватної власності. З одного боку, це стало наслідком соціального розшарування, виокремлення багатих і бідних, а з іншого створило сприятливі умови для розподілу праці і стимулювання ефективної виробничої діяльності.

• 3. Створення особливого органу – держави, яка регулює соціальні відносини, а також забезпечує охорону і розширення зовнішніх кордонів. Держава виконує регулятивні функції за посередництва писаного права, тоді як у первісних суспільствах ці відносини регулювалися або звичаями далеких предків, або довільними рішеннями племінних старійшин. Крім того, держава представляє собою територіальне утворення, яке об'єднує людей самим лише фактом проживання на ній. У попередньому історико-культурному періоді, в архаїчному суспільстві певна територія завжди була закріплена тільки за кровно-родовим колективом.

• 4. Оформлення міста як господарського, адміністративного, військового й культурно-релігійного центру територіальної округи. І хоча перші міста-держави займали площу в декілька гектарів і мали населення в кілька тисяч людей, а їх влада не поширювалася далі, ніж за декілька десятків кілометрів навкруги, із часом з міст- держав виростатимуть світові імперії.

• 5. Поява монументальної архітектури. Перші кам'яні споруди (храми, палаци, громадські склади) вимагали для свого спорудження концентрації величезних ресурсів, однак задовольняли запити величезної кількості людей.

• 6. Створення писемності, тобто системи графічних знаків і символів, здатних фіксувати й передавати інформацію, накопичену разом з життєвим досвідом. Натомість у первісному суспільстві передача повідомлень здійснювала дуже незручним способом – за допомогою малюнків або предметів. У найдавніших цивілізаціях Сходу поширюється ієрогліфічна писемність, де кожен із сотень значків позначає поняття чи слово. Абеткова писемність (літера, звук) виникає в античній культурі.

Революція Нового часу – ланцюг взаємопов'язаних змін у всіх сферах людського життя в результаті яких сформувалося сучасне західне суспільство, що відзначається:

У сфері економіки – ринковою економікою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні соціокультурні революції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції
  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва

  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології