Теорія і практика постмодерністського мистецтва

Сучасна культурологія

Крах європейських тоталітарних режимів після Другої світової війни, призвів до виникнення постмодерністської культурної ситуації та "децентралізації", руйнування класицистичної системи розуміння мистецтва. Динамічний розвиток інформаційних технологій, поява розгалуженого медіапростору призвели до формування різноманітних субкультур з їх художніми практиками та світобаченнями. Вибухова енергійність арт-практик цього періоду, швидкість протікання творчих і, головне – комунікаційних процесів виявили креативність хаосу або хаокосмосу. Хаокосмос як спосіб мистецької і культурної діяльності та улаштування морфологічної системи візуального мистецтва – це вияв деякої надскладної впорядкованості,що існує неявно, потенційно, і може проявитися при величезному розмаїтті елементів і структур. Хаосмос надає максимум творчої свободи, породжуючи нові мистецькі і культурні смисли. Руйнування або реконструкція кількох вже визначених культурних (і візуальних кодів), набування ними хаотичної невизначеності дозволили подолати повторюваність формально-логічних структур і втілити парадоксальну природу мистецтва. Остаточно формується багатовекторна морфологія візуального, смисловим ядром якої стає візуальність.

Заперечення традиційного способу накопичення і трансляції духовних смислів і культурного надбання попередніх поколінь не тільки спричинили формування майбутньої контркультури, але й підготували опору мистецтва на новітні способи накопичення духовних смислів, творцем яких у модерну добу стала не тільки людина, але й технології. Уся ця "платформа" майбутнього "розламу" була підготовлена Новим і новітнім часом, а завдяки соціальному і мистецькому конструктивізму, реалізована як на індивідуальному, так і на соціальному рівнях.

Таким чином, зв'язок мистецтва з культурно-історичним контекстом епохи надає можливість виявити паралелі у розвитку різних видів мистецтва, оскільки кожен з цих видів є пов'язаний із певними культурними традиціями.

Стилізація, імітація, реконструкція та симуляція виявилися основними арт-стратегіями постмодерніського мистецтва.

Поєднуючись з радикалізмом контркультури, митці- постмодерністи перетворили закінченні художні твори, на твори- цитатники, твори, в народженні яких приймав активну участь глядач, слухач, читач. Перехід від "чистого" мистецтва до "мистецтва повсякденності" був примножений домінуванням дизайну як новітньої проективної сфери. Сила-силенна субстильових напрямів постмодернізму (від "бідного мистецтва" до концептуалізму та іншого) поступово руйнують саме поняття "художній стиль", знову повертаючись до поняття "індивідуальна манера", "авторський стиль", "індивідуальна арт-практика".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна культурологія» автора Кислюк К.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорія і практика постмодерністського мистецтва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Модуль I. Основні проблеми культурології

  • Основні підходи до культури

  • Предмет і методи культурології

  • Функції культури

  • Тема 2. Структура культури

  • Форми культури

  • Галузі культури

  • Види культури

  • Тема 3. Людина і культура

  • Образи людини в архаїчних і стародавніх культурах

  • Образ людини в культурі європейського Середньовіччя, Відродження та Нового часу

  • Людина в XX ст. Трансгуманізм та перспективи розвитку людини

  • Тема 4. Українська культура як об'єкт культурологічного дослідження

  • Особливості української культури та методологія її вивчення

  • Тема 5. Поняття соціокультурної динаміки

  • Поняття й основні теорії історико- культурного процесу

  • Основні соціокультурні революції

  • Тема 6. Сучасна медіа-культура

  • Типологія медіа

  • Традиційні та нові медіа

  • Медіа як фактори соціокультурних трансформацій

  • Медіа: посередник і середовище. Феномен медіа-культури

  • Функції медіа культури

  • Тема 7. Особливості та основні етапи розвитку світової художньої культури

  • Художня культура давніх цивілізацій

  • Художня культура доби Середньовіччя

  • Візантійський стиль

  • Романський стиль

  • Художня культура Відродження та Нового часу

  • Бароко

  • Регентство

  • Рококо

  • Класицизм

  • Реалізм

  • Ампір

  • Художня культура XIX ст.

  • Академізм

  • Прерафаелізм

  • Імпрессіонізм та постімпресіонізм

  • "Новий стиль"

  • Трансформації художньої культури ХХ-ХХІ ст.

  • Художній авангард

  • Радянська художня культура та радянський андеграунд

  • Теорія і практика постмодерністського мистецтва
  • Модуль II. Провідні напрями сучасного культурологічного знання

  • "Нова культурна історія"

  • Меморіальна культурологія

  • Історична концепція пам'яті

  • Тема 9. Постмодерні напрямки досліджень культури

  • Постмодерністські теорії

  • Постмодернізм у літературі та мистецтві

  • Тема 10. Гендерні дослідження

  • Етапи гендерних досліджень

  • Теоретико-методологічні основи гендерних досліджень

  • Постґендерні дослідження та виникнення квір-теорії

  • Тема 11. Постколоніальні студії, теорія меншин та мультикультуралізм

  • Теоретичні засади постколоніалізму

  • Теорія гегемонії та теорія меншин

  • Постколоніальна критика в пострадянській культурології

  • Мультикультуралізм

  • Тема 12. Теорія іншого в сучасній культурології

  • Екзистенціалізм і концепція Іншого у Ж-П. Сартра

  • Сучасні напрямки теорії Іншого

  • Етика "після Аушвіца". Іншологія І. Левінаса

  • Тексти першоджерел

  • Академічні дослідники про мовну ситуацію в Україні

  • Шевченко. Україна між Сходом і Заходом

  • Дж. Лалл. Медіа, комунікації, культура: глобальний підхід

  • Т. Лири. От йиппи к йаппи

  • А. Перотті. Виступ на захист полікультурності

  • Дж. С. Браун. До нової культури навчання

  • Е. Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху

  • П. Рикер. Яким має бути новий етос Европи?

  • О. Забужко. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української тендерної міфології