Руйнація ідеї Бога змушує Фейербаха просуватися далі – переосмислювати фундаментальні категорії релігії. Він заявляє про принципову скінченність людського існування і намагається довести це логічно й історично. Цьому присвячена фундаментальна праця "Питання про безсмертя душі з погляду антропології".
Аналізуючи різні прояви ідеї безсмертя, Фейербах заявляє про те, що ця ідея в її реалістичній повноті притаманна лише примітивним народам. Сучасна людина повинна сприймати її лише символічно. "Віра в безсмертя, – пише Фейербах, – виражає не що інше, як істину і факт... що полягають в тому, що людина, втрачаючи своє тілесне існування, не втрачає свого існування в дусі, у спогадах, у серцях живих людей"[1].
Як послідовний матеріаліст Фейербах у всьому хоче спиратися на показники органів чуттів, заперечуючи можливість надчуттєвого і містичного розуміння дійсності. Тому безсмертя для нього можливе тільки в колективній свідомості роду – як пам'ять про особистість, але воно нездійсненне як вічне буття самосвідомості особистості. "Що можуть зробити всі докази безсмертя проти чуттєвого факту смерті!"[2], – проголошує він.
Отже, Фейербах вважає, що його матеріалістичні постулати і побудована на них логіка спростовують безсмертя особистості як безсмертя самосвідомості. На цій підставі "освіченій" людині віддається наказ відкинути віру в безсмертя. Але чи всі можуть прийняти це розпорядження?.. Тільки ті, хто, як і Фейербах, починає міркування з певних матеріалістичних очевидностей, прийнятих на віру. Однак можливі й інші самоочевидності. Самоочевидности породжувані вірою в безсмертя самосвідомості.
Але Фейербах не хоче бачити цього. А тому з усією своєю логікою, історичною ерудицією і дотепністю він не може відповісти на питання: Чому ж сучасна освічена людина вірить у безсмертя самосвідомості, якщо це притаманне тільки примітивним народам? Фейербаху залишається лише думати, що в такої людини відсутні тверезість мислення і ясність бачення проблеми, у чому він дорікав, наприклад, Шеллінга. Проте він може почути від свого опонента те саме...
Соціоцентрична парадигма людини: марксизм
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вчення Фейербаха про смерть і безсмертя людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
