Загальна характеристика германського Відродження
Германське Відродження, як і романське, має своїх яскравих митців. Це насамперед німецький графік і живописець Альбрехт Дюрер (1471-1528 pp.), голландські живописці Ієронім Босх (1460-1516 pp.) і Пітер Брейгель-старший (1525-1569 pp.). На відміну від романських художників, які оспівують красу людини, його тілесну і духовну досконалість, у творчості німецьких авторів виявляються похмурі сторони людського буття, їм властива іронія над смертною тілесністю, що часом набуває фантастичних і жахливих форм. Тут можна пригадати триптих "Апокаліпсис" Дюрера, "Спокуса святого Антонія" Босха і "Битву Масниці і Посту" Брейгеля-старшого.
Якщо ж говорити про германське Відродження в цілому, то для нього характерні такі риси:
1. Містицизм. У культурі германського Відродження віра домінує над розумом, а божественне – над людським. Саме тому містичне споглядання в ній є первинним, а логічне мислення вторинним і саме тому містичне споглядання в ній не виключається з повсякденного досвіду. Тому не випадково в епоху Відродження в німецьких країнах відбувається бурхливий розвиток алхімії (яку представляв, наприклад, такий мислитель, як Парацельс).
Містицизм германського Відродження протистоїть культові людської чуттєвості і тілесності романського відродження. Іншими словами, якщо для романського Відродження Бог є більш символічним, а людина – реалістичною, то для германського реалістичним є саме Бог, тоді як людина є символом, натяком на більше.
2. Фаталізм. Світогляд германського Відродження не приймає ідею самостійності людини, спостерігаючи її глибинні недосконалості і вади, і виходить з потойбічних сил, які можуть спрямовувати людське життя в будь-який бік. Таке розуміння людини близьке до середньовічного, проте є й істотні відмінності. У цей час у германських країнах зменшується авторитет римо-католицької церкви, і фаталізм германського Відродження не настільки пов'язаний з її канонами.
Містицизм і фаталізм пронизують усі вчення мислителів германського Відродження і насамперед – вчення Миколи Казанського.
Микола Кузанський і його діалектика Єдиного і безкінечного
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Германське Відродження: воскресіння першохристиянства“ на сторінці 1. Приємного читання.
