Ще в юнацькі роки Гете виробив правила свого шляху:
• 1) справжній індивідуалізм можливий тільки через універсалізм;
• 2) бачити – значить завжди бачити ціле;
• 3) істина – це плодотворність.
Щоб здійснити, говорячи його словами, "кар'єру в неможливому" – а лише це, за Гете, і може бути справді людською метою – треба бути повністю відкритим світу, увібрати весь світ у себе: Гете зобов'язав себе використовувати все, "навіть ворожі речі". Недаремно, слідом за Клопштоком, його всі називали "страшним загарбником": геній, у першу чергу, повинен мати величезну щиросердну місткість – немає жодної людської властивості чи стану, подвигу чи злочину, що не були б йому відомими зсередини. "Я не знаю жодної вади, на яку б не спромігся", – жартував він. Отже, принцип універсальності мав для Гете таку формулу: "Будучи вільним від усіх, я всім поневолив себе, щоб більше придбати"[1]•
Але відкритість світу повинна дорівнювати за силою протистоянню світу: таке надсприйняття зобов'язане врівноважуватися прихованою внутрішньою міцністю, головну таємницю Гете можна сформулювати трьома словами: "Те, чому я вчу, здається досить легким, але здійснити його майже неможливо: це – піддатливість при великій волі"[2]. За п'ять днів до смерті, ніби підбиваючи підсумки свого життя, він написав у листі до В. фон Гумбольдта: "Вищий геній – це той, хто все вбирає, все здатний засвоїти, не завдаючи водночас ніякої шкоди своєму справжньому основному призначенню, тому, що називають характером"[3].
Другим принципом Гете був принцип "бачити", і тому найдорогоціннішою здатністю і навіть обов'язком людини Гете вважав здивування. Він знав, що здивування – це бумеранг: той, хто вміє дивуватися таємницям світу, сам викличе всесвітнє здивування.
У наступному правилі Гете говорить, що "істинним є лише те, що плідне". Масштабність експерименту, який він здійснював над собою, змушувала його відтинати все, що може виявитися безплідним поглиначем енергії і часу. Триматися подалі від усіляких суперечок, викриттів і критики. "Хто кидається на негативне, – попереджає Гете, – той руйнує сам себе і розпорошується в чаді. Таким чином борючись із нерозумністю – в неї впадають"[4].
Але уникати полеміки – не означає бути безхребетним чи примиренцем. Гете чітко визначив свою позицію: "...ні полемічно, ні примиренськи, але позитивно й індивідуально"[5].
І все-таки свою головну відповідь на поставлену життям загадку, як стати всім і залишитися при цьому собою, Гете зашифрував у "Фаусті". Що робить Фауста здобиччю Мефистофеля? Те, що він не стримався перед спокусою зупинити найчудовішу мить і завмерти в існуючому своєму образі. Все життя Гете немилосердно боровся з цією спокусою: бути собою – значить бажати і бути здатним змінювати свій вчорашній образ. "Вони смикають зміїну шкіру, яку я саме скинув. І як тільки досить дозріє нова, я одразу скину і її, щоб знову ожити і молодим мандрувати в чистому царстві богів"[2].
Встояти перед життям можна, тільки починаючи кожний божий день так, ніби це найперший день. Збереглося 167 портретних зображень Гете: створюється враження, що вони відображають різних людей, навіть якщо портрети датовані одним роком. Його друг Лафатер у своїй знаменитій "Фізіогноміці" глузував над тим, хто забув, "скільки натур змішала в ньому матір-природа".
Але всі духовні образи людини повинні бути з'єднані в ціле. Вони зливаються в єдине завдяки творчій діяльності, що виходить за межі будь-якої тілесності і залишається собою навіть після смерті. "Для мене, – підводить риску Гете, – переконаність у вічному житті випливає з поняття діяльності. Оскільки я дію невпинно до самого свого кінця, природа зобов'язана надати мені іншу форму існування, якщо нинішній довше не утримати мого духу"[7]•
Романтизм: свобода і любов всупереч усьому
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Людина – це той, хто здатний на неможливе"“ на сторінці 1. Приємного читання.
