Індійський буддизм зіткнувся в Китаї з багатою філософською традицією, яка справила на нього сильний вплив. Він увібрав у себе багато положень даосизму і конфуціанства; його філософія й догматика були пристосовані до традиційних китайських поглядів[1].
Дійсно, категорії даосизму і конфуціанства мани могутній вплив на індійський буддизм, переплавляючи його в щось інше. Отже, ми можемо говорити про друге народження буддизму в Китаї. І цей знову народжений буддизм дуже сильно змінив і даосизм, і конфуціанство.
Проте центральна буддійська концепція людини – концепція "чотирьох шляхетних істин" (буття є страждання; причина страждання – в прив'язаності до помилкового, емпіричного Я; щоб припинити страждання, необхідно звільнитися від помилкового Я; щоб звільнитися від помилкового Я, потрібно засвоїти певні ідеї та оволодіти конкретними практиками) – залишилася незмінною, хоча і набула нового культурного образу.
Отже, буддизм поступово вростає в китайську культуру і зростається з нею. "Труднощі, що супроводжували цей процес, – відзначає Л. Є. Янгутов, – були обумовлені низкою причин: замкнутістю китайської культури, що не мала на той час достатнього досвіду іноземних запозичень, сильним впливом традицій на всі сфери соціального і духовного життя китайців, аж до сти лю мислення"[2]. Але буддійський світогляд переборов ці труднощі і утвердився в Китаї, ставши найбільш масовою з трьох світових релігій.
У китайській культурі виник цілий ряд релігійно-філософських шкіл буддизму. З них найвідоміші – тяньтай, цзинту і чань.
Найбільш впливовою течією буддизму як у Китаї, так і за його межами є чань-буддизм.
Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Буддизм у Китаї“ на сторінці 1. Приємного читання.
