У VII ст. чань-буддизм проникає в Японію, де поступово оформлюється у самостійний напрямок (в XII ст.) й одержує найменування дзен-буддизму.
У дзен-буддизмі ще більше посилюється тенденція ставитися до військових мистецтв як до шляху спасіння. Самурай може досягти просвітлення швидше ченця, – так вважав один із патріархів дзен.
Вчення дзен-буддизму відіграло величезну роль у становленні японської культури. Так зване мистецтво дзен – принципи дзен- буддизму, що ввійшли в тканину японської повсякденності, – стає найважливішою ментальною основою цієї культури.
У XX ст. дзен-буддизм досить широко поширюється наЗаході – багато в чому завдяки діяльності нашого сучасника Д. Т. Судзукі – дзен-буддиста школи риндзай.
Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підгрунтя східних вчень про людину
• 1. У давньоіндійській філософії, що укорінена у найдавніших міфологічних текстах – Ведах, людина трактується як істота, що нескінченно перевтілюється в матеріальному світі. Межі людини – це межі її інкарнацїі – конкретного втілення в цьому житті. Рівень визначається законами карми, які лежать за безпосередніми межами людської свободи. Вільні вчинки людини творять лише майбутнє і її чергове втілення. У поступальному кармінному прямуванні виявляється сенс життя людини – з'єднання з вищим принципом буття – Брахманом.
• 2. З появою буддизму людина одержує можливість позбутися безкінечного ланцюга перевтілень і закону карми через вихід у нірвану. Нірвана є подоланням меж людини як істоти, що страждає, і знаходження просвітленості – мудрості в межах однієї інкарнації.
• 3. У китайській культурі індійський буддизм з'єднується з даосизмом і конфуціанством, істотно впливаючи на них і сам зазнаючи зміни.
• 4. Головною рисою китайського буддизму стає його активнотворчий характер стосовно індивідуального життя і життя суспільства – результат впливу даосизму і конфуціанства.
У найбільшій мірі це виявляється в чань-буддизмі, в якому буддійський світогляд стає основою такого діяльного впливу на реальність, як бойові мистецтва.
5. Основні положення індійської і китайської релігійно-філософської думки на тисячоріччя стали інтегруючим началом, що визначає ядро Сходу (Схід у вузькому аспекті) і задає лейтмотив міркувань східних філософів про людину.
Лекція 3. Людина і її межі в античній філософії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доля чань-буддизму в Японії: "мистецтво дзен"“ на сторінці 1. Приємного читання.
