Це твердження Фіхте схоплює найбільш суттєву відмінність німецької класики від попередньої їй філософії Нового Часу: зміщення інтересу від субстанції до суб'єкта. Якщо раніше панувало переконання, що філософське пізнання об'єктивне і не залежне від особистості, то тепер істина все більше суб'єктивізується. Цей шлях, зрештою, приведе до Ніцше і його відомого афоризму: "Всі філософи – адвокати своїх забобонів".
Дійсно, філософія Фіхте навряд чи відкриється нам, якщо ми залишимо без уваги його особистість. Я створюю не вчення, – стверджував Фіхте, – а інструмент для життя, не вчу "істини", а живу нею. Для нього мислення і діяльність – одне й те ж саме.
Фіхте було 28 років, коли йому в руки потрапила "Критика чистого розуму". Ця книга сильно вразила його. Через кілька місяців він уже стукав у двері будинку Канта в Кенігсберзі. З властивою йому рішучістю він звернувся до автора "Критики..." з двома проханнями: позичити йому в борг грошей і стати його вчителем. Стриманий Кант і перше, й друге сприйняв без ентузіазму. Тоді Фіхте знайшов абсолютно інший спосіб привернути до себе увагу – він замкнувся в готелі і не виходив з нього впродовж 35 днів, поки не написав об'ємну працю з філософії релігії в дусі кантівських принципів – "Досвід критики будь-якого одкровення". Робота була надрукована і вийшла анонімно, і її авторство приписали Канту, якому довелося виступити в пресі із заявою і назвати нове ім'я у філософії. Фіхте став відомим.
Відтепер Фіхте створює власну систему. Він чітко визначив свою мету: по-перше, розв'язати суперечність людського пізнання і "речі в собі", по-друге, все вивести з одного основоположного принципу. Фіхте проводить паралель між своїм задумом і Французькою революцією. "Моя система – це перша система свободи; як та нація звільнила людину від зовнішніх ланцюгів, так і моя система звільняє від речей самих по собі"[1]. Якщо це вдасться здійснити, всі науки і філософія, нарешті, матимуть міцний фундамент – тому Фіхте називає свою систему науковченням тобто наукою всіх наук (Wissenschaftslehre).
Науковчення Фіхте і його "ідеалізм свободи"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Яка людина, така і її філософія"“ на сторінці 1. Приємного читання.
