Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна відзначити наявність у них глибоко консервативних мотивів. По-перше, це уявлення про обмеженість власності на землю і про зв'язок цієї власності з безліччю обов'язку власника. По-друге, це взагалі обмеження права власності на землю і практичне зведення ролі власника (posessoi) до ролі орендаря, утримувати, коли дійсним власником є держава, що виступає в ролі "сеньйора". По-третє, обмеження комерційного оббігу земельної власносгі. По-четверте, встановлення найтіснішого зв'язку між земельною власністю й особистістю власника, що втілюється в гаслі "Землю тим, хто її обробляє!". Тільки той, хто безпосередньо працює на землі, тобто віддається їй, упредметнює в ній власну особистість, може бути власником землі. Володіння повинне в повному розумінні слова стати "амальгамою" людини і речі, у даному випадку землі.
Протилежний, ліберальний проект припускає повне зняття всіх обмежень на право власності на землю. Земля може необмежено продаватися, купуватися, передаватися в оренду, підлягати будь-якому користуванню аж до зловживання. Вона стає таким же абстрактним товаром, як і будь-який інший товар. Усі пов'язані з нею особистісні, сімейні, історичні та інші символічні асоціації можуть включатися в її вартість (тобто одержувати те ж саме абстрактне грошове вираження), а можуть бути відкинуті як нерелевантні. У будь-якому випадку земля стає відчуженим об'єктом.
Тут мова не йде про порівняльні достоїнства того чи іншого проекту. Нам важливо тільки підкреслити: а) специфіку консервативного ставлення до власності як глибоко особистісного ставлення, що припускає єдність володіння і власника; б) консервативну природу підходу до проблеми власності з боку "лівих" партій і політичних рухів.
Структура ідеологій
Консервативна і ліберально-прогресистська ідеології — це не тільки теоретичні системи, а й існуючі в основі цих систем своєрідні, як говорив Мангейм, способи мислення. Ліберально-прогресистський спосіб мислення грунтується на ідеї "природності" певного соціального й індивідуального існування. Найбільш яскравим її вираженням була концепція природного права.
Мангейм таким способом класифікує головні характеристики думок, пов'язаних з ідеєю природного права.
А. Зміст концепцій, заснованих на ідеї природного права:
доктрина природного стану;
доктрина суспільного договору;
доктрина суверенітету народу;
доктрина невід'ємних прав людини (життя, свобода, власність, право опору тиранам тощо).
Б. Методологічні риси думки, заснованої на ідеї природного права:
раціоналізм як метод вирішення проблем;
дедуктивне проходження від загального принципу до конкретних випадків;
постулат загальної правомочності стосовно кожного індивідуума;
постулат універсального застосування всіх законів для всіх історичних і соціальних спільнот;
атомізм і механіцизм (складні цілісності—держава, право й інші — конструюються з ізольованих індивідуумів чи факторів);
статичне мислення (правильне розуміння загальних принципів вважається самодостатнім і незалежним від впливу історичних змін).
Мангейм формулював ці принципи стосовно ідей Просвітництва, реакцією на які став німецький консерватизм XIX ст. Марксизм і родинні йому різновиди лівої ідеології сформували в XIX - початку XX ст. новий варіант прогресистського світогляду, хоча і пов'язаний генетично з філософією Просвітництва, але який став на істотно інші теоретичні позиції. Сам Мангейм, дуже і дуже залежний від марксизму, не робив марксистський "прогресизм" предметом систематичного аналізу, хоча саме марксизм, зберігши ідею прогресу, істотно змінив, можна навіть сказати, перевернув теоретичні принципи природно-правового підходу. Стосовно марксизму мангеймівська класифікація буде зовсім іншою. Зміст концепцій, пов'язаних з марксистським баченням суспільства:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія культури» автора Юрій М.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Земля як власність“ на сторінці 1. Приємного читання.
