Розділ 8. Культура і соціальна структура

Соціологія культури


Соціальна структура і соціальна нерівність


Відомо безліч визначень соціальної структури. Щоб знайти найзагальніше і найхарактерніше, наведемо деякі з них. Очевидні лише поступово змінні системи взаємодій соціальних сил у суспільстві - це і є соціальна структура. Соціальна структура означає опосередковану мережу відносин між соціальними елементами і через її посередництво впливаючий загальний зв'язок соціального цілого. Поняття соціальної структури відображає зв'язок соціальних явиш та існуючих між ними соціальних відносин і залежностей.

Якщо звернутися до словників, істотних відмінностей у дефініціях також не виявиться. Так, у словнику Б. Шеферса, де наводяться основні поняття соціології, говориться: "Під соціальними структурами розуміються (відносно) стабільні закономірності соціального життя, наприклад, рольова поведінка, організаційні моделі та соціальне розшарування".

Подібним чином визначає соціальну структуру американський словник сучасної соціології Т. Холта: "Соціальна структура означає (а) відносно стабільні відносини, шо існують між аспектами соціальної системи, і (б) організацію специфічно групових чи індивідуальних позицій, які відрізняються одна від іншої особливим статусом".

Мабуть, найбільш загальне визначення, що підсумовує і підтверджує різноманіття дефініцій, частина з яких для ілюстрації наведена вище, дано в німецькому "Соціологічному лексиконі": "Соціальна структура, [а] структура суспільства чи, у більш загальному вигляді, соціальної системи — [Ь] організація акторів у інституціонально упорядковані відносини, найважливішими структурними змінними яких є позиція, роль і статус (Редкліф-Браун, Нагель, Лінтон, Парсонс, Мертон й ін.) Визначення важливих ознак і вимірів соціальної структури не одноманітні; згідно з відповідними пізнавальними інтересами використовуються різні підходи, наприклад, демографічний підхід (поділ населення за статтю, віком, професією, освітою, доходом, частотою зміни місця проживання тощо); підхід, що спирається на якість виробничих відносин і соціальної структури (Маркс); підхід, що виходить з масштабів і рівня поділу праці (Спенсер, Дюркгейм); підхід, що орієнтується на ступінь раціоналізації і бюрократичної організації (М.Вебер), підходи, що розрізняються за визначенням цінностей і норм та відповідно при-юди взаємодії інститутів (Дюркгейм, Парсонс, Гелен); підходи, де наголошується на соціальному розшаруванні за престижем, владою тощо.

Узагальнюючий аналіз представлених визначень показує, що в них відбиті, як правило, два основних моменти: системно-організаційний і стратифікаційний. одного боку, соціальна структура є системою відносин, що організовують суспільство в єдине ціле, те, що тримає суспільство в єдності, не даючи йому розсипатися на окремі елементи — групи-агрегати або ізольованих індивідуумів. З другого боку, соціальна структура - це сукупність статусів, груп, чи верств класів організована в ієрархічному порядку, яким володіє соціальна система. Визначення, у яких враховується момент ієрархічної організації соціальної структури, варто вважати недостатньо повними, оскільки вони нехтують фактом соціальної нерівності

Як неважко помітити, у багатьох із наведених визначень не береться до уваги що соціальна структура в кожному конкретному випадку її існування є вираженням соціально! нерівності. При читанні їх створюється враження, начебто термін соціальна структура - чисто технічний і описовий соціологічний термін, що ніяк не відображає соціальні битви за рівність і соціальну справедливість, які непокоять європейський світ уже не одне сторіччя. Насправді будь-який соціоструктурний аналіз і будь-який соціоструктурний опис завжди був і є описом систем соціальної нерівності.

Це твердження пояснюється зовсім не бажанням спровокувати чергову ідеологічну бурю. Необхідно враховувати, що нерівність індивідів і груп є споконвічною ознакою соціальної структури, тільки завдяки якій стає можливим її існування в системній якості; в іншому випадку — у випадку рівності чи тотожності складових елементів системи — просто не було би сенсу говорити про громадську організацію, про систему, структуру; мова могла йти просто про абстрактну безліч елементів. Тому в міркуваннях про соціальну структуру поняття соціальної нерівності виконує не тільки ідеологічну, а й важливу аналітичну функцію. Крім того, саме факт нерівності, як показує досвід, зумовлює розвиток і зміну соціальної структури.

Наступний розділ:

Вертикальні класифікації


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія культури» автора Юрій М.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Культура і соціальна структура“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання

  • О. Конт як основоположник соціології

  • Об'єктивізм

  • Веберівський погляд на розвиток капіталізму

  • Дві соціології

  • Визначення ситуації

  • Життєвий світ

  • Когнітивна мікросоціологія

  • Пізнання як творчість світу

  • Соціологічне поняття культури

  • Кінцеві ділянки значень

  • Три трактування історизму повсякденності

  • Еволюція конституюючих елементів повсякденності

  • Розділ 2. Особистість як засновник "себе" і суб'єкт культури

  • Характеристики понять "особистість" та "індивід"

  • Підходи до вивчення відносин "особистість — культура"

  • Загальна характеристика культури

  • Людина — семіотична істота

  • Становлення античної особистості

  • Вплив особистості на культуру

  • Становлення особливості середньовічної особистості та суб'єктності

  • Ренесансна особистість

  • Рефлексія поняття "особистість" у роботах І.Канта

  • Криза європейської культури, особистості та суб'єктивності

  • Від сучасної особистості та суб'єктивності до особистості "можливої"

  • Розділ 3. Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури

  • Інтерсуб'єктивність соціокультурної реальності

  • Інтертекстуальність культури

  • Культура як "диференційована єдність"

  • Багатомірність саморефлексії культури

  • Розділ 4. Буття людини в культурі

  • Інституціоналізація життєвого досвіду

  • Життєві світи людини: єдність і специфіка

  • Значеннєвий універсам

  • Життєве середовище й екологія людини. Поняття і структура життєвого середовища. Екологічна структура.

  • Простір і час життєвого середовища

  • Праця в житті людей. Природничо-наукове пояснення еволюції праці людини

  • Гени і мозок. Інформаційна ємність людини

  • Соціальне і наукове знання. Істина, омана, правда і неправда

  • Про природу любові і сакральності

  • Людина сексуальна. Сексуальна культура

  • Насильство як засіб домінування і панування

  • Політика: ідеологія і практика

  • Природа і механізм гри

  • Класифікація ігор. Тенденції розвитку

  • Смерть як екзистенціальний і культурний феномен

  • Життя після смерті: досвід досліджень

  • Розділ 5. Ритуал — символ — міф

  • Ритуали і соціальні інститути

  • Визначення ритуалів

  • Дюркгейм про релігію і ритуали

  • Типи і функції ритуалів

  • Rites de passage

  • Що таке символ?

  • Міфологічна символізація

  • Міф як жттєва реальність

  • Міф: енергія і функції

  • Національний міф

  • Розділ 6. Ідеології

  • Конкретне розуміння власності

  • Абстрактне розуміння власності

  • Земля як власність

  • Свобода, рівність, братерство

  • Конкретна свобода

  • Свобода в "лівому" дискурсі

  • Правові ідеології

  • Парадокс світового інформаційного порядку

  • Розділ 7. Традиція — канон — стиль

  • Радянський політичний канон

  • Життєві форми в Шпрангера

  • Життєвий стиль і Lebensfuhrung

  • Що таке моностилізм

  • Сакральне ядро моностилістичної культури

  • Категорії полістилістичної культури

  • Нові культурні моделі

  • Культурний фундаменталізм

  • Розділ 8. Культура і соціальна структура
  • Вертикальні класифікації

  • "Модерністський проект"

  • Марксизм і модернізм

  • Модернізм у вивченні соціальної структури

  • Екскурс: українська реідеологізація

  • Критика модерністського підходу до вивчення нерівності

  • Нові диференціації

  • Нові диференціації і диференціюючі фактори в Україні

  • Соціальний розподіл стилів

  • Нова парадигма соціоструктурного підходу

  • Розділ 9. Прикордонні галузі пізнання соціокультурної динаміки. Постмодерн

  • Плюральність життєвого світу людини

  • Неоднорідність соціокультурного простору

  • Концепція децентрованої (розщепленої) особистості

  • Нова повсякденність

  • Віртуальне і реальне

  • Постмодерн і час

  • Соціальність прийдешньої епохи

  • Ідеологія постмодерну

  • Висновки

  • Література