Модернізм у вивченні соціальної структури

Соціологія культури

Для соціального пізнання і конкретної соціальної діяльності модерністський проект був ніби масштабом, відповідно до якого повинні відбуватися культурна і технологічна модернізація, секуляризація, виділення нових і реорганізація старих соціальних сфер. Підставою культурної, економічної і політичної модернізації повинні були стати фундаментальні інститути "конкурентної демократії", соціального ринкового господарства і постійно зростаючого на їхній базі суспільства загального добробуту, яке своїм добробутом зобов'язане масовому споживанню і соціальній державі. Нарівні індивідів і малих груп розвиток модернізаційного проекту мислився як виникнення нових життєвих шансів, можливостей у ніколи не баченому масштабі, виникнення нових суспільних зв'язків, які забезпечать модернізоване суспільство.

У цьому русі до рівності концепції соціальної структури відігравали найважливішу роль. Вивчення соціальної структури виконувало, можна сказати, діагностичні функції, виявляючи розбіжності між ідеалом і реальністю, між утопією рівності і фактичною нерівністю в суспільстві.

Дослідження в сфері класового поділу суспільства, соціального розшарування і мобільності переслідувало три мети:

знайти й описати нерівність у розподілі, тобто нерівний розподіл недостатніх, але вкрай бажаних ресурсів, таких, як дохід, освіта, влада, престиж;

оскільки у формулюванні першої мети мався на увазі не чисто статистичний розподіл, а розподіл за особистісними категоріями, виникала мета - виявити засновані на розподільній нерівності статусні групи;

досліджувати, як і якою мірою утворення статуси цих груп веде до формування системи соціальних верств — страт.

Результатом аналізу цих трьох взаємозалежних і взаємозумовлених процесів ставав опис соціальної побудови суспільства. Вивчення процесів соціальної мобільності, а саме становлення поколінь, дослідження участі в цих процесах таких традиційних інституціональних обгалузей, як сім'я, освіта, зайнятість, дозволяли формувати образ соціальної системи.

Це доповнювалося дослідженнями в таких сферах: ідеологічне осмислення й інтерпретація, культурна семантика, процеси формування класифікацій і культурних кодів, що у комплексі створювало те, що називається репрезентативною культурою.

Усе разом: опис соціального устрою, його системного характеру і культурного осмислення цих феноменів, а також пояснення причин соціальної нерівності — мислилося як соціологічний діагноз соціальної ситуації чи як діагноз часу. Цей діагноз виконував критичну функцію, тому що дозволяв протиставити реальний стан справ ідеальному стану рівності і справедливості, який трактувався як мета суспільного розвитку. Соціологічний діагноз підтримував претензії на рівність з боку суспільних груп, які програвали в соціальній конкуренції, і одночасно був основою судження про необхідність і спрямованість реформ, тобто основою планованих соціальних змін.

У цьому розумінні дослідження соціальної структури було наскрізь ідеологізованим, тому що воно, по-перше, ідеологічно мотивувалося, по-друге, служило обґрунтуванням змін, що були нормативно орієнтовані, тобто орієнтовані на модерністський ідеал рівності й справедливості.

Якщо відійти від суто теоретичних особливостей і науково-організаційних принципів, то іноді дуже важко знайти відмінності в ідеологічних функціях вивчення соціальної структури в марксистсько-ленінській і так званій буржуазній соціології. І в тій, і в іншій підхід був нормативним, вищою цінністю вважалися рівність і справедливість, образ ідеального стану і кінцевих цінностей випливали з того самого джерела — духу Просвітництва і Великої французької революції.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціологія культури» автора Юрій М.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модернізм у вивченні соціальної структури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання

  • О. Конт як основоположник соціології

  • Об'єктивізм

  • Веберівський погляд на розвиток капіталізму

  • Дві соціології

  • Визначення ситуації

  • Життєвий світ

  • Когнітивна мікросоціологія

  • Пізнання як творчість світу

  • Соціологічне поняття культури

  • Кінцеві ділянки значень

  • Три трактування історизму повсякденності

  • Еволюція конституюючих елементів повсякденності

  • Розділ 2. Особистість як засновник "себе" і суб'єкт культури

  • Характеристики понять "особистість" та "індивід"

  • Підходи до вивчення відносин "особистість — культура"

  • Загальна характеристика культури

  • Людина — семіотична істота

  • Становлення античної особистості

  • Вплив особистості на культуру

  • Становлення особливості середньовічної особистості та суб'єктності

  • Ренесансна особистість

  • Рефлексія поняття "особистість" у роботах І.Канта

  • Криза європейської культури, особистості та суб'єктивності

  • Від сучасної особистості та суб'єктивності до особистості "можливої"

  • Розділ 3. Інтерсуб'єктивність культури та інтердієвість культури

  • Інтерсуб'єктивність соціокультурної реальності

  • Інтертекстуальність культури

  • Культура як "диференційована єдність"

  • Багатомірність саморефлексії культури

  • Розділ 4. Буття людини в культурі

  • Інституціоналізація життєвого досвіду

  • Життєві світи людини: єдність і специфіка

  • Значеннєвий універсам

  • Життєве середовище й екологія людини. Поняття і структура життєвого середовища. Екологічна структура.

  • Простір і час життєвого середовища

  • Праця в житті людей. Природничо-наукове пояснення еволюції праці людини

  • Гени і мозок. Інформаційна ємність людини

  • Соціальне і наукове знання. Істина, омана, правда і неправда

  • Про природу любові і сакральності

  • Людина сексуальна. Сексуальна культура

  • Насильство як засіб домінування і панування

  • Політика: ідеологія і практика

  • Природа і механізм гри

  • Класифікація ігор. Тенденції розвитку

  • Смерть як екзистенціальний і культурний феномен

  • Життя після смерті: досвід досліджень

  • Розділ 5. Ритуал — символ — міф

  • Ритуали і соціальні інститути

  • Визначення ритуалів

  • Дюркгейм про релігію і ритуали

  • Типи і функції ритуалів

  • Rites de passage

  • Що таке символ?

  • Міфологічна символізація

  • Міф як жттєва реальність

  • Міф: енергія і функції

  • Національний міф

  • Розділ 6. Ідеології

  • Конкретне розуміння власності

  • Абстрактне розуміння власності

  • Земля як власність

  • Свобода, рівність, братерство

  • Конкретна свобода

  • Свобода в "лівому" дискурсі

  • Правові ідеології

  • Парадокс світового інформаційного порядку

  • Розділ 7. Традиція — канон — стиль

  • Радянський політичний канон

  • Життєві форми в Шпрангера

  • Життєвий стиль і Lebensfuhrung

  • Що таке моностилізм

  • Сакральне ядро моностилістичної культури

  • Категорії полістилістичної культури

  • Нові культурні моделі

  • Культурний фундаменталізм

  • Розділ 8. Культура і соціальна структура

  • Вертикальні класифікації

  • "Модерністський проект"

  • Марксизм і модернізм

  • Модернізм у вивченні соціальної структури
  • Екскурс: українська реідеологізація

  • Критика модерністського підходу до вивчення нерівності

  • Нові диференціації

  • Нові диференціації і диференціюючі фактори в Україні

  • Соціальний розподіл стилів

  • Нова парадигма соціоструктурного підходу

  • Розділ 9. Прикордонні галузі пізнання соціокультурної динаміки. Постмодерн

  • Плюральність життєвого світу людини

  • Неоднорідність соціокультурного простору

  • Концепція децентрованої (розщепленої) особистості

  • Нова повсякденність

  • Віртуальне і реальне

  • Постмодерн і час

  • Соціальність прийдешньої епохи

  • Ідеологія постмодерну

  • Висновки

  • Література