Розділ 58. Покликання Ісаї

Ці й подібні до них слова зміцнювали віру щирих і мужніх юдеїв — нащадків святого родоводу, через яких збереглось пізнання про Бога. Із надзвичайною радістю вони читали, як Господь помаже Того, Котрий “благовіститиме убогим”, “лікуватиме скрушених серцем, полоненим звіщатиме свободу” і “проголосить рік Господнього благовоління”.(Ісаї 61:1-2) Але їхні серця сповнювалися сумом, коли вони думали про страждання, яких Йому доведеться зазнати задля виконання Божественного задуму. Із глибоким жалем читали вони слова пророчого сувою: “Хто б нашій звістці повірив і кому відкрилось рамено Господнє? Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із сухої землі. Не було в ньому ні вигляду, ні краси; і ми Його бачили, але нічого принадного у Ньому не було. Він зневажений був, останній між людьми, страдник, знайомий з хворобами, і від Якого обличчя ховали; зневажений, і ми не цінували Його. Та Він недуги наші узяв на Себе, і наші болі поніс, а ми вважали, що Його покарано, що то Бог Його вдарив поразами й принизив. Він же був поранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, — кара на Ньому була за наш світ, Його ранами ми оздоровлені! Усі ми блукали, немов ті вівці, кожен ходив власною дорогою; на Нього Господь поклав гріхи усіх нас! Його мордували, та Він упокорився і уст Своїх не відкривав... Як вівця перед стригалем своїм мовчить, так і Він не розтуляв Своїх уст. Насильно, скорим судом Його вхопили, і хто з Його сучасників думав, що Його вирвано із землі живих і що за гріхи Його народу на смерть Його віддано. Разом із злочинцями призначили Йому гріб, та Його поховали в багатого, хоч жодної провини Він не зробив, і не було в Його устах омани”.(Ісаї 53:1-9)

Ось що говорить Сам Єгова через Захарію про Спасителя Страждальця: “О мечу, встань проти Мого Пастиря, та проти Мужа — Мого Спільника”(3ах.13:7) Ставши Поручителем за грішника та зайнявши його місце, Христос повинен був постраждати відповідно до Божественної справедливості. Йому належало зрозуміти, що таке справедливість, та пізнати, що означає для грішників стояти перед Богом без заступника. Устами псалмиста Викупитель пророкував про Себе: “Моє серце розбила ганьба, і Я занеміг; Я чекав співчуття — та немає його, і утішителів — та не знайшов нікого! Вони жовч поклали до їжі, а в спразі Моїй оцтом Мене напоїли”.(Псал.69:21-22)

Він також пророкував про те, яким буде ставлення до Нього: “Бо пси оточили Мене: обліг Мене натовп злочинців, прокололи вони Мої руки та ноги Мої. Я міг би полічити всі кості Мої; вони дивляться, зробивши з Мене видовище. Вони ділять ризи Мої між собою і кидають жереб на одяг Мій”.(Псал.22:17-19)

Якими б сумними не були слова про гіркі страждання і жорстоку смерть Обітованого, однак у них міститься і велике благо. Адже про Того, Кого “зволив Господь... побити” та віддати на муки, щоб “Він став жертвою за гріх”, Єгова говорить: “Він побачить потомство, житиме довго, і рука Його здійснить успішно волю Господню. Він через муки Своєї душі бачитиме світло і насититься Своїм знанням. Справедливий, Мій Отрок, виправдає багатьох, і їхні гріхи на Собі понесе. Тому Я дам Йому уділ між великими, і з сильними ділитиме здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і до злочинців був зарахований, коли гріхи багатьох узяв на Себе і заступався за злочинців!”(Ісаї 53:10-12)

Любов до грішників спонукала Христа заплатити ціну викуплення. “Він бачив, що немає нікого, і дивувався, що немає заступника...” Ніхто інший не міг звільнити людей з-під влади ворога, “тоді рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підтримала Його”.(Ісаї 59:16)

“Ось Слуга Мій, Якого Я підтримую, Мій Обранець, Якого полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він сповістить народам правду”.(Ісаї 42:1-4,6-9,21)

У житті Спасителя не було місця для особистих домагань. Світські почесті, притаманні людям високого становища, котрі володіють великими багатствами, талантами, не торкнулись Його. Месія не використав жодного із засобів, за допомогою яких люди завойовують авторитет і повагу. На Його цілковите самозречення вказували такі пророчі слова: “Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу Свого не дасть почути на вулицях. Він очеретини надломленої не доламає і льону, що тліє, не погасить”.(Ісаї 42:1-4,6-9,21)

Поведінка Спасителя докорінно відрізнялась від поводження тодішніх учителів. У Його житті не було місця ані галасливим суперечкам, ані показному служінню; Він не учинив жодної справи з метою викликати загальне захоплення. Месія мав сховатися у Богові, в той час як Бог мав виявлятися в характері Свого Сина. Без пізнання Бога людство загинуло б назавжди. Без Божественної допомоги люди опускалися б усе нижче й нижче. Силу і життя людство повинно було прийняти від Того, Хто створив світ. Потреби людей просто неможливо було задовольнити іншим шляхом.

Далі у пророцтві про Месію сказано: “Не втомиться Він, і не занеможе, поки не встановить на землі правди, і чекатимуть Закона Його острови”. Син Божий мав “звеличити й прославити Закон”.(Ісаї 42:1-4,6-9,21) Йому належало не принизити знання або вимог Закону, а навпаки — звеличити їх. Проте Він також мав звільнити Божественні Заповіді від вигаданих людиною обтяжливих вимог, через які чимало віруючих розчаровувалися у своїх спробах служити Богові.

Ось що говорить Єгова про місію Спасителя: “Я, Господь, покликав Тебе для перемоги, міцно триматиму Тебе за руку; Я Тебе берегтиму, поставлю Тебе в Заповіт народам, Світлом язичникам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язнів із в'язниці, і з темниці тих, що мешкають у темряві! Я — Господь, і це їм 'я Моє! Я іншому не поступлюся славою Своєю, ані честю Своєю — ідолам. Давні пророцтва сповнились; нові Я вам звіщаю, ви почуєте їх, перш ніж вони здійсняться”.(Ісаї 42:1-4,6-9,21)

Через Насіння обітниці Бог Ізраїлів мав визволити Сіон: “І вийде Паросток із пня Єссея, і Галузка виросте із Його коріння”. “Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і дасиш ім'я Йому Еммануїл. Молоко і мед буде він споживати, аж поки не навчиться цуратися зла й вибирати добро”.(Ісаї 11:1; 7:14-15)

“І спочине на Ньому Дух Господній, — дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; Він судитиме не за поглядом очей, і не за слухом вуха присуд сповіщатиме. Він судитиме убогих по справедливості, і по правді оголошуватиме присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить Він жезлом Своїх уст, і нечестивого погубить духом Своїх уст. Справедливість буде поясом у Нього, а правда підпереже Його крижі”. “І станеться того часу: Корінь Єссея стане знаменом народам; язичники шукатимуть Його, і буде славою житло Його”.(Ісаї 11:2-5,10)

“Ось муж, ім'я Йому Пагін... Він відбудує храм Господній і піднесеться на Своєму місці; Він правитиме на Своєму троні”.(Зах.6:12-13)

Тоді “відкриється джерело для очищення гріха й нечистоти”.(Зах.13:1) У той час людські сини мали почути запрошення: “О, всі ви спрагнені, йдіть до води, навіть ті, в кого грошей немає, — ідіть, купуйте і споживайте! Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино й молоко!

Навіщо ви витрачаєте гроші на те, що не насичує, і працю вашу на те, що не є хлібом?

Послухайте Мене, й споживайте добро, — і душа ваша житиме в ситості!.. І Я з вами укладу заповіт вічний та незмінні милості, обіцяні Давидові”.(Ісаї 55:1-5)

Далі Ізраїлю була дана обітниця: “Отож, Його поставив Я свідком народів, Проводирем та Владикою народів. Тож покличеш народ, якого ти не знаєш; народ, який не знає тебе; вони поспішатимуть до тебе, заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо Він тебе прославив”.(Ісаї 55:1-5)

“Я наблизив Своє спасіння, — воно вже недалеко, допомога Моя не забариться; Я дам Сіонові Моє спасіння, Ізраїлеві — Свою велич”.(Ісаї 46:13)

Під час Свого земного служіння Месія повинен був у словах і вчинках явити людству славу Бога Отця. Кожна справа Його життя, кожне сказане Ним слово та здійснене чудо свідчили грішному людству про безмежну любов Бога.

“Зійди на високу гору, благовіснику Сіону! Підвищ свого голоса, благовіснику Єрусалима! Підвищ голос, не лякайся, скажи містам Юдеї: Ось Бог ваш! Ось Господь Бог іде в силі; і буде раменом Своїм панувати! Ось нагорода Його з Ним, а перед обличчям Його — заплата Його. Він отару Свою пастиме, як Пастир, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме”.(Ісаї 40:9-11)