Розділ 1. Соломон 

та вбогого, який не має допомоги!..

... І завжди молитимуться за нього,

і щодня благословлятимуть його!..

Хай ім'я його буде навіки,

Хай росте, поки сонце, ім'я його,

в ньому благословлятимуть одне одного,

хвалитимуть його всі народи!

Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів,

Єдиний, що чудеса творить!

І нехай благословенне буде навіки ім'я Його!

Нехай Його славою наповниться вся земля.

Амінь, амінь!”(Псал.72:1-20)

В юні роки Соломон слухався порад Давида і впродовж багатьох років провадив непорочне життя, суворо дотримуючись Божих Заповідей. На початку свого царювання він пішов зі своїми державними радниками до Гівону, де все ще перебувала збудована в пустелі скинія. Там він разом із “тисячниками та сотниками, і суддями, і всіма начальниками у всьому Ізраїлі, главами поколінь”(2Хронік 1:2) приніс жертви Богові і цілковито присвятив себе на служіння Господеві.

Усвідомлюючи важливість обов'язків царя, Соломон розумів, що людям, на яких покладається велика відповідальність і які бажають належним чином виконати свій обов'язок, необхідно звертатися до Джерела мудрості. Це спонукало його закликати своїх радників шукати від щирого серця разом з ним Бога, щоб Він прийняв їх.

Понад усі земні блага цар бажав мудрості та розуміння для виконання дорученої йому Богом справи.

Соломон палко прагнув володіти гостротою розуму, великодушністю серця, делікатністю. Тієї ночі Господь з'явився Соломонові уві сні і сказав: “Проси, що Я маю дати тобі”. Молодий недосвідчений правитель не став приховувати свого безсилля і бажання отримати допомогу. “Ти зробив велику милість рабові, моєму батькові Давидові, — сказав він, — за те, що він ходив перед Тобою щиро, праведно та в простоті серця. І зберіг Ти йому цю велику ласку й дарував йому сина, щоб сидів на його троні, як воно є і нині.

А тепер, Господи, мій Боже, Ти зробив Свого раба царем замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як маю поводитися. Раб твій обертається серед народу, якого Ти вибрав, — такого численного народу, що його за многотою не можна ані злічити, ані порахувати. Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, розрізняючи добре від злого, бо хто зможе керувати цим великим народом Твоїм?

І було те прохання приємним в Господніх очах.

І сказав Бог Соломонові: ‘За те, що ти просиш саме цього, і ти не просив багатства, маєтків та слави, ані смерті ворогів своїх, а також довгих днів для себе, а просив для себе мудрості та знання, щоб судити народ Мій, то Я усе зроблю за проханням твоїм: ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою і не появиться після тебе. А ще дам тобі те, чого ти не просив. Я даю тобі багатство і славу, так що рівного тобі не буде між царями, поки віку твого.

А якщо ходитимеш Моїми дорогами, дотримуватимешся Моїх постанов та Заповідей Моїх, як ходив батько твій Давид, то дам тобі і вік довгий!’”(1Цар.3:5-14; 2Хронік 1:7 12)