Розділ 15. Йосафат 

“Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас і врятуй від народів, щоб ми дякували Святому Імені Твоєму і хвалилися славою Твоєю!”.(1Хронік 16:35)

З багатою здобиччю війська Юди повернулися “з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів. І прибули вони до Єрусалима з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому”.(2Хронік 20:27-28) У них була величезна причина для радості. Послухавшись наказу: “Стійте і побачите, що перемога Господня буде з вами... Не бійтеся й не жахайтеся!” вони повністю довірилися Богові — своїй Твердині та Визволителю. Тепер, сповнені святого натхнення, вони впевнено співали гімни Давида:

“Бог — наша охорона та сила, швидка допомога в біді... ламає Він лука й трощить списа, палить вогнем колісниці! Вгамуйтесь і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами й прославлюся на землі! З нами Господь сил небесних, наша твердиня — Бог Якова”.(Псал.46)

“Яке ім'я Твоє, Боже, така й хвала Твоя аж до країв землі. Правиця Твоя повна справедливості! Нехай веселиться Сіонська гора, нехай радіють дочки юдейські через Твоє правосуддя!.. Бо Цей Бог — то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерті!”.(Псал.48:11-15)

Віра Юдейського царя та його війська призвела до того, що “був Божий страх на всі сусідні царства, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами. Отак царство Йосафата зазнало миру, і його Бог дав йому спокій звідусіль”.(2Хронік 20:29-30)