Правові засади асоціації України з Євросоюзом

Європейське право: право Європейського союзу

Завдяки вступу до СОТ, імплементації УПС, Плану дій Україна – Євросоюз, а також реалізації ПДА наша країна підійшла до створення асоціації з ЄС.

Будучи специфічним інститутом права Євросоюзу, а не українського права, асоціація з Євросоюзом обумовлює необхідність чіткого розуміння її правової природи та особливостей її використання в практиці зовнішніх зносин ЄС. Угоди про асоціацію – особливий вид міжнародних угод, передбачений правом ЄС для встановлення привілейованих відносин з третіми країнами, що широко використовується в його зовнішніх зносинах. За рівнем правового регулювання ці угоди посідають особливе місце серед решти міжнародних угод ЄС. Оскільки національне законодавство третіх країн зазвичай не виокремлює такого виду міжнародних угод, правова природа та характерні риси угод про асоціацію переважно визначаються правом Євросоюзу.

Завершення терміну дії Угоди про партнерство і співробітництво між європейськими співтовариствами та їх державами-членами, з одного боку, та Україною, – з іншого, 1994 р. (УПС), передбачало укладання нової угоди про співробітництво між сторонами. Дискусія навколо того, якою мала стати нова поглиблена угода між Україною та Євросоюзом, що має замінити УПС, закінчилась у 2008 р., коли на Паризькому саміті Україна – Євросоюз було визначено, що це має стати угода про асоціацію. 19 грудня 2011 р. на саміті у Києві представники України та ЄС заявили про завершення переговорів щодо укладання угоди про УА. А 20 липня 2012 р. угода була парафована сторонами. Наступним кроком стало підписання 21 березня 2014 р. Україною та ЄС політичної частини Угоди про асоціацію. Нарешті економічна частина Угоди, яка стосується створення зони вільної торгівлі, була підписана 27 червня 2014 р. у Брюсселі. Після ратифікації УА її реалізація Україною перейде у практичну площину.

Як правило, усі угоди про асоціацію з Європейським союзом передбачають створення зони вільної торгівлі (далі – ЗВТ) між ЄС та асоційованими країнами. Важливою особливістю угод ЄС про створення ЗВТ є те, що вони укладаються відповідно до вимог Світової організації торгівлі (далі – СОТ). Згідно зі ст. XXIV Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі – ГАТТ), під ЗВТ розуміється група з двох чи більше митних територій, на яких скасовуються мита та інші обмежувальні заходи регулювання торгівлі щодо основної частини торгівлі між складовими територіями стосовно товарів, які походять з таких територій.

Окрім вимог з боку ГАТТ/СОТ, правове регулювання відносин у межах ЗВТ з ЄС також неодмінно враховує особливості правового регулювання економічних відносин у межах внутрішнього ринку Союзу та у відносинах з третіми країнами. Зокрема, йдеться про спільну торговельну політику (далі – СТП), спільну аграрну політику, спільну риболовецьку політику тощо.

З метою підготовки України до майбутньої асоціації у червні 2009 р. на засіданні Ради з питань співробітництва, яка функціонує в рамках чинної УПС, був ухвалений Порядок денний асоціації (далі – ПДА). Він був оновлений у червні 2013 р. ПДА є окремим інструментом співпраці між Україною та ЄС, який діятиме разом з європейською політикою сусідства (далі – ЄПС) та політикою східного партнерства (ПСП).

При цьому треба зауважити, що асоціація з ЄС не означає членства асоційованої країни у об'єднанні, тобто участі у статуті Євросоюзу з обмеженими правами. Спільною метою будь-якої асоціації з ЄС є створення правових рамок для привілейованих відносин без визначення чітких правил щодо можливого змісту таких відносин. Відповідно до вимог щодо змісту угод про асоціацію, встановлених Судом ЄС, така угода має бодай до деякої міри вести до участі асоційованих країн у системі співтовариства. Тут не йдеться про участь в інститутах ЄС, проте передбачається участь у вторинному acquis ("спільному доробку"). Сучасні ЗВТ, створені ЄС, можуть виступати етапом на шляху підготовки асоційованої країни до майбутнього членства (ЗВТ з європейськими країнами в межах Європейських угод та угод про асоціацію і стабілізацію), а можуть означати одну з форм поглибленого співробітництва між сторонами (ЗВТ з країнами Середземномор'я, Мексикою, Чилі). ЗВТ також можуть охоплювати різні елементи основних свобод спільного ринку ЄС. У правовому вимірі це призводить до поширення acquis на різні сегменти правового регулювання ЗВТ.

За своїм змістом УА можна поділити на кілька частин. Проте такий поділ є умовним, оскільки положення про окремі сектори співпраці містяться як в загальній, так і у спеціальній частинах.

Преамбула УА закріплює деякі положення установчих договорів про Європейський союз та функціонування Європейського союзу. Йдеться, насамперед, про спільні цінності Союзу (статті 2 та 3 Договору про Європейський союз). Окрім поваги до демократичних принципів, верховенства права, прав людини і фундаментальних свобод, включно з правами національних меншин, недискримінації меншин, поваги різноманітності, людської гідності в УА до них додані принцип хорошого управління, дотримання принципів ринкової економіки, що має полегшувати участь України в європейських політиках.

Преамбула також визнає Україну європейською країною, яка має спільну історію і спільні цінності з державами-членами Союзу. Це положення разом з положенням про спільні цінності має значення, насамперед, тому, що відкриває для Україні можливість приєднання у майбутньому до Євросоюзу, оскільки членом Союзу може стати будь-яка європейська країна, яка поважає цінності, зазначені у ст. 2, і зобов'язується втілювати їх у життя.

У вступній частині УА також наголошується на взаємозалежності економічної інтеграції і створення ЗВТ між Україною та ЄС, а також підкреслюється важлива роль у процесі формування ЗВТ гармонізації законодавства України з основними елементами acquis ЄС.

Як і переважна більшість угод про асоціацію з ЄС, УА передбачає встановлення привілейованих зв'язків сторін, які мають включати участь України у політиках ЄС та його програмах і агенціях (ст. 1).

Інструментами політичної асоціації стають політичний діалог між сторонами, співпраця та зближення у сфері зовнішньої політики та політики безпеки.

УА передбачає продовження політичного діалогу, започаткованого УПС, Планом дій Україна – Євросоюз, Порядком денним асоціації Україна ЄС. Політичний діалог має відбуватися на кількох рівнях: на вищому рівні – керівників держав, урядів, міністерств включно з зустрічами в рамках Ради асоціації та регулярних зустрічей на рівні міністерств закордонних справ; регулярних зустрічей на рівні політичних керівників (директоратів) та експертів, контактів дипломатів, а також високо посадовців та експертів військових установ, в рамках міжнародних організацій. До політичного діалогу віднесені також консультації у екстраординарних ситуаціях та зустрічі в рамках Парламентського комітету асоціації. Політичний діалог спрямований на посилення поваги до демократичних принципів, верховенства права, запровадження хорошого управління, забезпечення прав людини, боротьбу з корупцією.

Ще однією сферою для обговорення в рамках політичної асоціації є проведення внутрішніх реформ в Україні (ст. 6).

Тісна співпраця між сторонами передбачена в сфері зовнішньої політики і політики безпеки (далі – СЗППБ). Її складовою виступає також сфера спільної політики безпеки і оборони (далі – СПБО). Зміст співпраці сторін у цих сферах розкриває оновлений ПДА.

Згідно з оновленим ПДА, який доповнює УА, така співпраця включає посилення консультацій і координацію через дипломатичні і військові канали з метою зосередження зусиль на міжнародних питаннях загального значення, включаючи передусім виклики загальноприйнятим принципам міжнародного миру та безпеки, як встановлено Хартією ООН, Гельсінським заключним актом ОБСЄ та іншими відповідними багатосторонніми документами, а також з огляду на практику України щодо приєднання до заяв і спільних позицій ЄС у сфері СЗППБ; продовження діалогу щодо імплементації Європейської стратегії безпеки; продовження регулярних консультацій між Україною та ЄС щодо врегулювання кризових ситуацій; продовження практики спільного визначення можливостей для України щодо участі у поточних та майбутніх операціях СПБО, використовуючи позитивний досвід участі України в операціях ЄС на Балканах, а також у інших операціях ЄС (напр. Аталанта); подальша імплементація "Севільських" Домовленостей щодо консультацій та співробітництва між Україною та ЄС в операціях із врегулювання криз під проводом ЄС, включаючи постійну участь України у відповідних навчаннях щодо врегулювання криз та навчальних заходах, пов'язаних з СПБО; збільшення взаємосумісності, де це необхідно, між українськими миротворчими підрозділами та військовими силами країн-членів ЄС шляхом використання досвіду, здобутого у відповідних операціях із врегулювання криз ЄС, у яких брала участь Україна, та шляхом залучення підрозділів Збройних Сил України до формування багатонаціональних бойових тактичних груп ЄС; Україна та ЄС посилять спільні зусилля у рамках співробітництва 5+2 з метою дієвого врегулювання Придністровського конфлікту в Республіці Молдова; Україна та ЄС продовжать співробітництво з Республікою Молдова з прикордонних питань; продовження консультацій щодо санкцій, які застосовуються ЄС; визначення подальших конкретних шляхів досягнення більш високої конвергенції у сфері зовнішньої політики та політики безпеки; вжиття заходів з метою стимулювання військового співробітництва та співробітництва технічного характеру між Україною та ЄС; заохочення та сприяння безпосередньому співробітництву щодо конкретних заходів, спільно визначених сторонами, між відповідними установами України та агентствами СЗППБ/СПБО і такими органами, як Європейське оборонне агентство, Інститут ЄС досліджень безпеки, Супутниковий центр ЄС та Європейський безпековий та оборонний коледж.

До цієї сфери співпраці віднесена також боротьба з тероризмом, нерозповсюдження зброї масового знищення враження (далі – ЗМЗ), подальше удосконалення ефективної системи національного експортного контролю, контролю експорту та транзиту товарів, пов'язаних із ЗМЗ, включаючи контроль за кінцевим використанням товарів та технологіями подвійного використання ЗМЗ, відповідно до Регламенту ЄС щодо експортного контролю товарів подвійного використання, прийнятого у 2000 р. та відповідно до його оновленої версії, подальше співробітництво у розробленні національних переліків товарів подвійного використання, контроль над нематеріальними передачами технологій, посиленні системи експортного контролю, включаючи запобігання та санкції за порушення та взаємодію з промисловістю; співробітництво щодо посилення безпеки діяльності у космічному просторі, шляхом вироблення заходів довіри, таких, що запропоновані проектом Кодексу поведінки ЄС; подальше співробітництво у сфері експорту зброї відповідно до змісту та принципів Спільної позиції Ради ЄС 2008/944/ СЗППБ, якою визначено загальні правила контролю за експортом військових технологій та обладнання, а також у спільній підтримці процесу щодо ратифікації та імплементації Угоди про торгівлю зброєю, яка була схвалена на Генеральній Асамблеї ООН 2 квітня 2013 р. та відкрита для підписання з 3 липня 2013 р.; подальший розвиток співробітництва у сфері боротьби з незаконною торгівлею легким озброєнням та стрілецькою зброєю і їх боєприпасами; спільне протистояння загрозам безпеці, що можуть бути спричинені українськими запасами звичайних видів зброї та застарілих боєприпасів, включаючи легке озброєння і стрілецьку зброю та їх боєприпаси, а також протипіхотні міни, відповідно до положень Оттавської конвенції про заборону використання, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін.

В УА міститься положення щодо необхідності ратифікації Україною Римського статуту про створення Міжнародного кримінального суду (ст. 8). Вирішення цього питання вірогідно вимагатиме внесення поправок до Конституції України, що певною мірою може ускладнити його розв'язання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом
  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень