Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

Європейське право: право Європейського союзу

Зовнішній вимір ПСБЮ включає співробітництво з третіми державами, які є "стратегічними" чи "тісними" партнерами ЄС, та передбачає взаємодію на всіх напрямах СБЮ. Але незважаючи на те, що спільною метою зазначеного співробітництва є розвиток ПСБЮ в рамках ЄС, характер взаємодії ЄС з кожною окремою групою третіх країн має свої особливості. Яскравими представниками зазначених груп є (США – розвинуті індустріальні країни, Росія – північний вимір співробітництва, Норвегія та Ісландія – країни Європейської асоціації вільної торгівлі).

ЄС та Сполучені Штати Америки є стратегічними партнерами у політичній, економічній, культурній та правовій сферах. На сьогодні основними напрямами співробітництва Сторін у сферах СБЮ є: візові питання; боротьба з організованою злочинністю та тероризмом; екстрадиція та взаємна правова допомога; безпека кордонів, документів, транспорту та пасажирів.

Відповідно до Регламенту Ради ЄС 539/2001 на громадян СІНА поширюється безвізовий режим подорожей до усіх держав-членів ЄС. Що стосується візової політики СІНА щодо громадян ЄС, то вона не побудована на принципі взаємності, адже зобов'язує громадян окремих держав-членів ЄС отримати візу для поїздки в США.

Боротьба з тероризмом та організованою злочинністю є основою співробітництва між СІНА та Європолом, що підписали дві угоди. Перша угода, підписана 6 грудня 2001 р., передбачає обмін стратегічною та технічною інформацією, друга, підписана у грудні 2002 р.,– уповноважує Сторони обмінюватися персональними даними та іншою пов'язаною з цим інформацією, забезпечивши можливість Сторін співпрацювати на оперативному рівні. Треба зазначити, що наведені угоди доповнюють відповідні двосторонні договори США з державами-членами ЄС.

Правові рамки співробітництва ЄС – США у сфері юстиції визначає Угода між Євроюстом та Департаментом юстиції США, підписана 6 листопада 2006 р., цілями якої є спрощення співробітництва, координації та обміну інформацією у процесі розслідування у справах щодо терористичних та транскордонних злочинів.

У червні 2003 р. між ЄС та США підписано Договір про екстрадицію та Договір про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, а набрали чинності – 1 лютого 2010 р. Передумовою набрання чинності зазначених договорів було внесення змін у існуючі, а у випадку окремих держав-членів ЄЄ – укладення нових двосторонніх договорів (таким чином, 1 лютого 2010 р. набрали чинності 56 договорів про екстрадицію та взаємну правову допомогу у кримінальних справах).

Основними здобутками Договору про взаємну правову допомогу у кримінальних справах між ЄС та США є надання правоохоронним органам ЄС доступу до банківських рахунків на території США у процесі проведення розслідування серйозних злочинів, включаючи тероризм, організована злочинність та фінансові злочини, а також покращення практичного співробітництва шляхом скорочення затримок при наданні взаємної правової допомоги та запровадження такої форми співробітництва, як спільні слідчі команди і відеоконференції.

У свою чергу Договір про екстрадицію між ЄС та США має на меті: скоротити затримки у передачі запитів про надання допомоги через спрощення законодавчих, сертифікаційних та документальних вимог до запиту; покращення каналів передачі, зокрема у термінових випадках попереднього арешту (до отримання ордеру); спрощення прямих контактів між центральними органами Сторін; розширення переліку злочинів, що підпадають під процедуру екстрадиції тощо.

Посилення, у зв'язку з подіями 11 вересня 2001 р., політики США у сфері безпеки кордонів та транспорту вплинуло на більш тісну співпрацю в зазначеній сфері з ЄС. У 2004 р. було розпочато "ЄС – США політичний діалог щодо безпеки кордонів та транспорту", що відбувається двічі на рік у формі форуму офіційних представників ЄС (головуючої в ЄС держави, Генерального секретаріату Ради та Комісії) і США (Державний департамент юстиції та внутрішньої безпеки), метою якого є взаємне доповнення безпекових політик Сторін та покращення безпеки на суші, морі та в повітрі.

Таким чином, у трансатлантичному співробітництві домінує безпековий елемент. Іншу філософію закладено у співробітництво між ЄС та Росією у сфері СБЮ, яке здійснюється на основі "Дорожньої карти", прийнятої 10 травня 2005 р. на саміті Росія – ЄС у Москві. У преамбулі "Дорожньої карти" зазначено довгострокову мету співробітництва – створення Спільного простору свободи, безпеки та правосуддя. В цьому документі визначено спільні цілі, принципи та завдання співробітництва у сферах "свобода", "безпека" та "правосуддя".

Кінцевою метою співробітництва у сфері "свобода" передбачено запровадження взаємного безвізового режиму. Для виконання середньострокових завдань та формування правових меж співробітництва було укладено низку угод між Росією та ЄС. У 2006 р. підписано Договори про спрощення видачі віз та реадмісію, у листопаді 2003 р. – Угоду з Європолом.

Особливу роль у співробітництві Росія – ЄС у сфері безпеки відіграє Угода, підписана 6 листопада 2003 р. між Російською Федерацією та Європолом (передбачає обмін стратегічною та технічною інформацією).

Основним завданням співробітництва між Росією та ЄС у рамках компоненту "правосуддя" є, відповідно до "Дорожньої карти", сприяння підвищенню ефективності судової системи Росії і держав-членів ЄС та незалежності суду, а також розвиток судового співробітництва між Росією та ЄС.

На засадах паритетності базується співробітництво ЄС з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном та Швейцарією). Правовою основою відносини між зазначеними країнами та ЄС у сфері СБЮ є Шенгенські договори.

Характерною рисою зазначеної форми асоціації Ісландії та Норвегії є їх залучення до процесу прийняття рішень держав- учасниць Шенгенського простору. Це здійснюється через Змішаний комітет, членами якого є Ісландія та Норвегія. Цей орган, з правової точки зору, діє за межами інституційної структури ЄС. Змішаний комітет може готувати проекти пропозицій, які опрацьовує та формально представляє Комісія чи одна з держав-членів ЄС. Однак Ісландія та Норвегія не мають голосу, оскільки рішення приймаються в рамках органів ЄС.

Окрім цього, між Ісландією, Норвегією і ЄС підписано Договір про критерії та механізми визначення держави, відповідальної за розгляд звернення про надання статусу біженця (що має своїм наслідком застосування Норвегією та Ісландією Дублінських acquis, які діють у відносинах між державами-членами ЄС).

Співробітництво між ЄС і Ісландією та Норвегією у кримінально-правовій сфері базується не лише на Шенгенських acquis, але й на низці міжнародних договорів. У червні 2006 р. було прийнято Рішення Ради 2006/697 про підписання Угоди між ЄС та Республікою Ісландія та Королівством Норвегії про процедуру передачі між державами-членами ЄС і Ісландією та Норвегією в цілях виконання судового рішення. Метою Угоди є запровадження системи передачі максимально наближеної до Європейського ордеру на арешт, щоб пришвидшити передачу підозрюваних та осіб, позбавлених волі, а також забезпечити необхідний контроль за виконанням ордерів на арешт.

У свою чергу участь Ісландії та Норвегії у системі співробітництва у кримінальних справах, яка діє в рамках ЄС, забезпечено Договором про застосування відповідних положень Конвенції від 29 травня 2000 р. про взаємну допомогу у кримінальних справах між державами-членами ЄС та Протоколу до неї 2001 р. та Договором про застосування відповідних положень Рішення Ради 2008/615 щодо посилення транскордонного співробітництва, зокрема у боротьбі з тероризмом та транскордонною злочинністю. Окрім цього, Ісландія та Норвегія тісно співпрацюють з Європолом та Євроюстом на основі міжнародних договорів, які передбачають обмін, як стратегічною, так і оперативною інформацією, а також є повноправними членами ФРОНТЕКС (через Шенгенські acquis).

Співробітництво між ЄС і Ісландією та Норвегією у цивільно- правовій сфері виходить за межі компетенції Шенгенських договорів, тому воно здійснюється на основі існуючих міжнародних договорів (зокрема Луганської Конвенції 1993 р.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції
  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень