Одним з таких способів є консультації. Проведення консультацій має сприяти вирішенню суперечок без звернення до арбітражу. Кожна зі сторін може направляти іншій стороні письмовий запит, в якому вказані відповідні заходи та положення, щодо яких виник спір.
Якщо не вдається вирішити спірне питання шляхом консультацій, то сторона, яка подала позов, може вимагати формування арбітражної палати (ст. 305). Позов готується у письмовій формі і має містити посилання на невідповідність заходу положенням УА з відповідним обґрунтуванням претензій. Позов направляється іншій стороні і Комітету з торгівлі.
Арбітражна палата складається з трьох арбітрів. У разі неможливості для сторін домовитись стосовно складу арбітрів Голова Комітету з торгівлі може обрати їх шляхом жеребкування серед осіб, список яких сформований сторонами протягом шести місяців після набрання чинності Угодою. Список включає 15 осіб, запропонованих сторонами, по 5 осіб від кожної і ще 5 осіб, запропонованих як головуючі в арбітражній плати, які не є громадянами жодної зі сторін. Усі арбітри мають бути незалежними і не отримувати інструкцій від організацій або урядів.
За 90 днів після свого утворення арбітражна палата має передати сторонам попередню доповідь, в якій викладаються факти, можливість застосувати відповідні положення, обґрунтування зроблених висновків і рекомендації сторонам. Після отримання попередньої доповіді кожна зі сторін має надати свої коментарі стосовно отриманих матеріалів. Отримавши коментарі сторін на попередню доповідь, арбітражна палата може її змінити, а також провести будь-яке дослідження, яке вона вважає за необхідне.
Через 120 днів після свого заснування арбітражна палата має винести своє рішення стосовно суперечки між сторонами. Свої рішення арбітражна палата направляє сторонам і Комітету з торгівлі. Рішення є обов'язковими для сторін, яким надається 30 днів для їх виконання (ст. 310).
У разі невиконання рішень арбітражної палати сторона, яка виграла спір, може застосувати санкції до іншої сторони, які можуть включати призупинення виконання своїх зобов'язань за Угодою, надання тимчасових компенсацій тощо.
У випадках необхідності термінового вирішення спорів у сфері енергетики, сторони можуть просити голову арбітражної палати виступити посередником.
У процесі розгляду спору в арбітражній палаті сторони можуть досягнути взаємоприйнятного вирішення спірних питань. При досягненні такого рішення сторони сповіщають про це Комітет з торгівлі і голову арбітражної палати (ст. 317).
Положення, які регулюють питання торгівлі та ті, що з нею пов'язані, тлумачаться відповідно до звичаєвих норм міжнародного права, включно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 р. А у випадках, коли зобов'язання за УА ідентичні зобов'язання за Угодою про СОТ, вони мають тлумачитися відповідно до рішень Органу з врегулювання спорів СОТ.
Рішення арбітражної палати стосуються тільки сторін УА і не створюють права і обов'язки для фізичних і юридичних осіб.
Інші процедури вирішення суперечок передбачені стосовно тлумачення і застосування зобов'язань, які містяться у положеннях про регуляторне або правове зближення у таких галузях, як технічні бар'єри у торгівлі, санітарні і фітосанітарні заходи, послуги, заснування, електронну торгівлю, державні закупівлі. У випадку вирішення суперечок щодо тлумачення актів інститутів ЄС, які відносяться до цих сфер, арбітраж зобов'язаний звернутися до Суду ЄС. Арбітраж не може виносити свого рішення, поки не отримає рішення Суду ЄС, яке є обов'язковим для арбітражу (ст. 322).
При вирішенні суперечок в арбітражному порядку сторони мають вибирати між Органом з вирішення суперечок СОТ та арбітражем, створеним за УА. Одночасне використання обох органів заборонено (ст. 324).
При вирішенні суперечок щодо застосування заходів, які підпадають під дію Глави 1 Розділу IV (національний режим та допуск товарів на ринки) і негативно впливають на торгівлю між сторонами, використовується механізм посередництва.
Перед зверненням до посередництва сторона може запросити в іншої сторони інформацію про заходи, які негативно впливають на торгівлю або інвестиції.
Сторона може запропонувати іншій стороні звернутися до посередника. Пропозиція має бути викладена у письмовій формі, де чітко визначені заходи, які впливають на торгівлю і інвестиції, міститься обґрунтування їх негативного впливу і показаний причинний зв'язок між цими заходами і їх негативним впливом.
Інша сторона може у письмовій формі погодитися або відмовитися від посередництва.
У випадку позитивної відповіді сторони мають обрати посередника. Якщо сторонам не вдається погодити кандидатуру посередника, будь-яка з них може звернутися до Голови Комітету з торгівлі визначити шляхом жеребкування таку особу серед запропонованих сторонами осіб, включених ними до списку арбітрів. Посередник має допомогти сторонам краще зрозуміти сутність застосованих заходів і їх можливий негативний вплив та знайти взаємоприйнятне рішення. Однак посередник не може давати поради чи коментарі стосовно відповідності заходів положенням УА.
Вирішення суперечки може бути досягнуто шляхом рішення Комітету з торгівлі. Серед інших способів завершення процедури посередництва УА вказує на ухвалення взаємоприйнятного рішення сторонами, письмової декларації посередника після консультацій зі сторонами стосовно недоцільності подальших зусиль, письмової декларації однієї зі сторін після розгляду взаємоприйнятного рішення і після отримання від посередника поради і пропозиції з вирішення суперечки, за взаємною згодою сторін.
Після досягнення взаємоприйнятного рішення сторони мають ухвалити заходи з його реалізації протягом визначеного ними терміну.
Процедури із застосування механізму посередництва не можуть слугувати основою для процедур з вирішення суперечок згідно з YA чи з іншими угодами (ст. 333).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 7. Приємного читання.
