Захисні торговельні заходи ЄС

Європейське право: право Європейського союзу

У відповідь на недобросовісну торговельну практику, протиправне субсидування, демпінг з боку компаній третіх країн або встановлення протиправних торгових бар'єрів для експортерів з ЄС, ЄС може застосовувати захисні заходи. Найбільш поширеними видами захисних заходів є антидемпінгові та компенсаційні заходи. Такі заходи мають на меті компенсувати торговельний дисбаланс та збитки, спричинені діями третіх держав або компаній третіх держав на ринку ЄС. Варто зазначити, що антидемпінгові заходи застосовуються у відповідь на демпінг компаніями третіх держав на ринку ЄС, а компенсаційні заходи внаслідок протиправного субсидування експорту в ЄС урядами країн-експортерів. Необхідно зазначити, що одночасне застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів заборонено як правом СОТ, так і правом ЄС.

При застосуванні захисних заходів ЄС керується базовими документами СОТ. Основними такими документами є Генеральна Угода з тарифів та торгівлі 1994 р. та Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 р. (так званий антидемпінговий кодекс), а також Угода щодо субсидій та компенсаційних заходів 1994 р. (так званий Кодекс субсидій)

Інституційний механізм. Основними органами ЄС, які наділені повноваженнями у сфері антидемпінгових та компенсаційних мит є Європейська комісія, Рада Європейського союзу та консультаційні комітети.

Ключова роль у застосуванні антидемпінгових та компенсаційних заходів ЄС належить Європейській комісії. У структурі генерального директорату з торгівлі діє директорат Н, до повноважень якого віднесено торговельний захист. Саме Комісія за власною ініціативою або за зверненням держав-членів або підприємств ЄС може проводити розслідування, встановлювати факти демпінгу чи несправедливого субсидування, визначати розмір збитків, ініціювати запровадження мит.

Антидемпінгові заходи

Статтею VI ГАТТ допускається застосування антидемпінгових заходів у відповідь на імпорт товарів за ціною, нижчою за нормальну ціну, якщо шляхом розслідування встановлено, що такий імпорт завдає шкоду національному виробнику. Нормальною ціною вважається ціна товару, за якою він продається на внутрішньому ринку. Метою встановлення застосування таких заходів є доведення ціни товарів до нормальної ціни для компенсації шкоди, нанесеної демпінгом.

Основним документом ЄС у цій сфері є Регламент 1225/2009 (скасував регламент 384/96) про захист від демпінгованого імпорту з країн, які не є членами європейських співтовариств. Регламент доповнив Угоду СОТ щодо субсидій та компенсаційних заходів, зокрема положеннями щодо введення в оману стосовно демпінгу.

Регламент встановлює принципи застосування антидемпінгових заходів, правила визначення демпінгу та шкоди, порядок ініціювання та проведення розслідування.

Як загальне правило, антидемпінгові заходи можуть застосовуватись за таких умов:

• 1) наявність факту демпінгу;

• 2) наявність матеріальної шкоди, завданої промисловості Співтовариства;

• 3) причинно-наслідковий зв'язок між демпінгом та шкодою;

• 4) застосування таких заходів не суперечитиме цілям Співтовариства.

Відповідно до принципів, закріплених у ст. 1 Регламенту, ціна на товар вважається демпінгованою, якщо експортна ціна у Співтоваристві є нижчою, ніж порівнянна ціна на подібний продукт у країні-експортері за умов звичного перебігу торгівлі, тобто нормальною ціною. Така різниця між експортною ціною та нормальною ціною називається демпінговою маржею.

Експортуючою країною вважається країна походження товару, або ж країна-посередник, з винятком тих випадків, якщо товар у цій країні не виготовляється, якщо товар лише проходить через неї транзитом або у цій країні неможливо визначити порівнянну ціну. Експортною ціною вважається ціна, за якою товар вивозиться з країни-експортера, але не ціна, за якою товар ввозиться в ЄС. Нормальною ціною вважається ціна, яка оплачена або оплачується незалежним покупцем у країні-експортері за умов звичайного перебігу торгівлі. Не враховуються ціни між сторонами, які є пов'язаними (асоційованими) або мають між собою компенсаційні угоди. Для того щоб визначити, чи є сторони пов'язаними, застосовуються правила Регламенту № 2454/93 від 2 липня 1993 р.

Для визначення нормальної ціни застосовуються такі правила:

• 1) Нормальною ціною вважається ціна на подібний товар на внутрішньому ринку, якщо обсяг продажу такого товару на внутрішньому ринку становить не менше 5 % від обсягу експорту в ЄС. Менші обсяги торгівлі можуть братись до уваги лише, якщо ціна є репрезентативною для відповідного ринку;

• 2) Якщо обсяги торгівлі на внутрішньому ринку є недостатніми, або особлива ситуація на ринку країни-експортера не дозволяє належного порівняння, то для розрахунку ціни береться до уваги ціна виробництва товару в країні походження, розумний обсяг загальних, адміністративних, маркетингових витрат, а також прибутку, або ж на основі експортних цін до третьої країни, за нормальних умов перебігу торгівлі та репрезентативності таких цін;

• 3) У випадку імпорту з країни, яка не належить до країн з ринковою економікою, нормальна ціна буде визначатись на основі розрахункової вартості в третій країні з ринковою економікою (так звана "конструйована ціна") або експортної ціни з такої країни до третіх країн, можливі будь-яким іншим розумним шляхом, включаючи ціну, оплачену, або яка має бути оплачена Співтовариством за подібний товар, включаючи розумну частку прибутку. Відповідно до рішень суду ЄС при цьому до уваги можуть братись лише природні конкурентні переваги відповідної країни (рішення № С-16/90 Nolle Detleffv. Hauptzollamt).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захисні торговельні заходи ЄС“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС
  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень