Правові засади асоціації України з Євросоюзом

Європейське право: право Європейського союзу

Комітет з торгівлі здійснює контроль за заходами сторін з метою створення умов для подальшого застосування положень ЄС щодо вільного руху капіталів. Після першого п'ятирічного терміну після набрання чинності угодою Комітет з торгівлі має розглянути схвалені заходи та визначити основи для подальшої лібералізації.

У сфері державних закупівель передбачена інституційна реформа та створення системи державних закупівель, що базується на принципах, які регулюють державні закупівлі в ЄС. До таких принципів відносяться, зокрема, принципи недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності. Україна має поетапно гармонізувати своє законодавство з acquis, з урахуванням практики Суду ЄС та заходами з імплементації законодавства Союзу. Комітет з торгівлі оцінює заходи, запроваджені Україною в рамках кожного етапу, і ухвалює рішення про перехід до наступного етапу взаємного доступу до ринку (ст. 153).

Традиційним для усіх угод ЄС про асоціацію є включення в них положень про захист інтелектуальної власності. Що стосується самого терміну "інтелектуальна власність", то він означає інтелектуальну, промислову та комерційну власність. Відповідно до положень УА інтелектуальна власність охоплює авторські права включно з правами на кінематографічні і аудіовізуальні роботи, суміжні права виконавців, виробників фонограм, виробників фільмів, транслюючих організацій, неопубліковані раніше роботи, критичні і наукові публікації, фотографії, комп'ютерні програми, а також торговельні та сервісні знаки, географічні назви, малюнки, патенти тощо, а також захист від нечесної конкуренції, як це зазначено у ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та захист нерозголошеної інформації стосовно "ноу-хау".

Згідно з положеннями статей 161, 221, 228 УА сторони діють відповідно до низки міжнародних конвенцій із захисту прав на інтелектуальну власність. До них віднесені, зокрема, статті 1–22 Міжнародної конвенції про охорону прав акторів-виконавців, виробників фонограм і органів радіомовлення (Рим, 1961 р.), статті 1–18 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (Берн, 1886 р., переглянутої у 1979 р.), статті 1–14 Угоди ВОІС щодо авторських прав (1996 р.), статті 1–23 Угоди ВОІС щодо виконання і фонограм (1996 р.), Конвенції щодо біологічної різноманітності (1992 р.), Міжнародної конвенції про захист нових сортів рослин (1961 р., переглянутої у Женеві у 1972, 1978 та 1991 pp.) тощо.

Окрім приєднання до та імплементації міжнародних конвенцій в сфері захисту прав інтелектуальної власності, Україна має створити правовий механізм, здатний забезпечити ефективний захист права на інтелектуальну власність на національному рівні. В Україні такий механізм знаходиться лише у процесі становлення.

Основні положення УА, які регулюють відносини сторін у галузі конкуренції, передбачають створення умов для конкуренції, які існують в Євросоюзі. У зв'язку з цим відповідні положення УА (статті 253, 256) безпосередньо відсилають до статей ДФЄС, які регулюють конкуренцію на спільному ринку (статті 101, 102 та 106), а також до положень регламентів ЄС.

Право ЄС поширюється також на надання державної допомоги, яка має здійснюватися відповідно до обов'язкових стандартів, визначених у директивах ЄС (Додаток XXIX). Для тлумачення положень УА стосовно державної допомоги повинні застосовуватися критерії, закріплені у статтях 93, 106, 107 ДФЕС, включно з відповідними тлумаченнями, наданими Судом ЄС, а також у актах вторинного законодавства, рамкових керівних засадах та інших адміністративних актах, чинних у Союзі (ст. 264).

Протягом 3-х років після набрання чинності УА Україна має створити операційно незалежний орган з метою імплементації положень про застосування стандартів з надання державної допомоги (ст. 262). Протягом 5-ти років з моменту вступу в дію УА Україна має провести інвентаризацію схем державної допомоги і протягом 7-ми років привести їх у відповідність з критеріями, визначеними у статтях 262 та 264. При цьому Україна розглядається як простір, ідентичний тому, який згадується у ст. 107.3а ДФЄС. Тим самим в Україні має діяти такий самий правовий режим стосовно надання державної допомоги, який встановлений у Союзі. Завдяки цьому має бути створений ефективний механізм із запобігання викривленню конкуренції в межах ЗВТ ЄС та України.

Треба також спеціально підкреслити, що УА містить конкретні зобов'язання сторін щодо надання державної допомоги у сфері сільського господарства, що має суттєве значення для стимулювання подальшого розвитку цього сектора в Україні.

На Україну поширюються спільні правила ЄС щодо внутрішнього ринку з торгівлі енергетичними товарами. Мито, кількісні обмеження та ЗЕД на експорт і імпорт енергетичних товарів забороняються між сторонами. Виключення можуть бути виправдані міркуваннями публічного порядку та державної безпеки. Транзит енергетичних товарів регулюється положеннями Європейської енергетичної хартії 1994 р. (ЄЕХ) (статті 7.1 та 7.3), які стають частиною УА, а також статті V.2 і V.5 СОТ.

УА також передбачає інтеграцію ринків енергетичних товарів (ст. 274).

УА визначає співвідношення між його положеннями та положеннями Договору про енергетичне співтовариство 2005 р., надаючи пріоритет у випадку конфліктів між ними правилам Договору про ЄЕС. Відповідно положення УА не можуть суперечити й законодавству ЄС, яке застосовується згідно з положенням цього Договору. При імплементації положень УА, які стосуються співпраці сторін у сфері енергетики, сторони беруть на себе зобов'язання надавати пріоритет законодавчим чи іншим актам, які відповідають Договору про енергетичне співтовариство та чинному законодавству ЄС у цій сфері. Оцінка на відповідність має враховувати усі рішення, ухвалені згідно зі ст. 91 Договору про енергетичне співтовариство 2005 р. (ст. 278).

Новою вельми широкою і багатовекторною сферою співпраці, яка не міститься у переважній більшості інших угод ЄС про асоціацію, є торгівля і сталий розвиток (глава 13).

УА передбачає насамперед застосування сторонами міжнародних документів. Зокрема, сторони мають враховувати Порядок денний 21 щодо навколишнього середовища і розвитку 1992 р., а також імплементувати багатосторонні конвенції з навколишнього середовища, сторонами яких вони є.

Вони мають заохочувати та імплементувати у своє законодавство та практику визнані на міжнародному рівні основні стандарти праці, які включають свободу асоціацій та визнання прав на укладання колективних договорів, викорінення примусової праці, заборону дискримінації тощо. Також сторони зобов'язуються імплементувати усі фундаментальні та пріоритетні конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та Декларацію МОП щодо фундаментальних прав (ст. 291).

Створюється інституційний механізм співпраці сторін у цій сфері. До нього входять форум громадянського суспільства та Підкомітет з питань торгівлі та сталого розвитку.

Форум громадянського суспільства складається з представників двох Дорадчих груп, по одній від кожної сторони. До складу Дорадчих груп входять представники об'єднань підприємців і робітників, а також неурядових організацій. Форум проводить свої зустрічі раз на рік. Сторони УА мають інформувати Форум про прогрес у імплементації положень УА, які стосуються торгівлі і сталого розвитку. Погляди та пропозиції Форуму доводяться до відома сторін.

Підкомітет з питань торгівлі і сталого розвитку створюється Комітетом з торгівлі і складається зі старших посадових осіб від кожної сторони. Підкомітет підзвітний Комітету з торгівлі. Завдання Підкомітету полягають у спостереженні за виконанням положень цієї глави та в обговоренні будь-яких питань, пов'язаних з їх реалізацією (статті 299, 300).

Підкомітет також уповноважений сприяти вирішенню питань, які стосуються реалізації положень УА про торгівлю і сталий розвиток. У цьому Підкомітету допомагають Групи експертів. Такі групи формуються з представників сторін і голови, який не є громадянином жодної з них. Експерти є незалежними і не можуть отримувати інструкцій від сторін або організацій, представлених у Дорадчих групах. У процесі своєї діяльності Групи експертів можуть звертатися за інформацію до сторін, їх Дорадчих груп або міжнародних організацій. Поради або рекомендації Групи експертів направляються сторонам, які мають зробити усе можливе для їх виконання. Підкомітет слідкує за реалізацією сторонами рекомендацій Груп експертів. Доповіді Групи експертів направляються до Дорадчих груп сторін (ст. 301).

Окремі розділи УА присвячені способам врегулювання суперечок стосовно виконання та тлумачення положень про створення ЗВТ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом
  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень