Крім того УА забороняє дискримінацію на своїй території стосовно заснування юридичних осіб іншою стороною чи їхньої діяльності. Для українських підприємців це означає, що вони можуть безперешкодно відкривати свої представництва в держа- вах-членах Союзу і мати такі самі права і привілеї, що й місцеві юридичні особи.
Надалі передбачається регулярний перегляд правових умов заснування та економічної діяльності у бік більшої їх лібералізації (ст. 89). Крім того більш сприятливий режим для прав інвесторів можуть створювати інвестиційні угоди.
В окремих випадках, які пов'язані з суворою необхідністю, одна зі сторін УА може застосовувати особливі правила для філій і представництв іншої сторони на своїй території у випадках, якщо вони не зареєстровані на території першої. Це може бути виправдано юридичними та технічними різницями між незареєстрованими і зареєстрованими на своїй території філіями і представництвами, а у випадках надання фінансових послуг – міркуваннями благорозумності.
Достатньо повно виписані в Угоді види транскордонних послуг і умови їх надання. УА передбачає головним чином поступову лібералізацію доступу до ринку транскордонних послуг, причому право надання послуг поширюється як на компанії, так і громадян.
УА охоплює практично усі види міжнародного надання послуг: транскордонний, коли споживач отримує послуги від іноземного постачальника, але сам залишається у своїй країні (наприклад, банківські послуги від іноземних банків, кур'єрські послуги, отримання послуг через інтернет, кол-центри тощо); спосіб зарубіжного споживання, коли споживач перетинає кордон для отримання послуги (наприклад, туризм); комерційна присутність, коли передбачено відкриття представництва зарубіжної компанії на внутрішньому ринку (наприклад, філій іноземних компаній, мережі готелів тощо); присутність фізичних осіб, коли працівник приїздить в іншу країну для виконання замовлень (наприклад, направлення професіоналів для надання юридичних послуг).
У той же час, УА містить низку виключень з застосування транскордонних послуг. Вони стосуються аудіовізуальних послуг, внутрішнього морського каботажу, внутрішніх та міжнародних аеротранспортних послуг, пожежної авіації, аеротранспортних послуг, CRS послуг, послуг з наземного управління, операційних аеропортних послуг (ст. 92).
Лібералізація у сфері послуг охоплює сектори, визначені у Додатках XVI-B та XVI-E. В цих секторах мають бути скасовані обмеження на надання транскордонних послуг (ст. 93).
Крім того сторони мають надати транскордонним послугам та провайдерам послуг режим, не менш сприятливий, ніж той, які вони надають власним послугам і провайдерам послуг (ст. 94).
Для провайдерів і отримувачів послуг встановлюється режим, визначений у Додатках XVI-D та XVI-C. Зокрема, у Додатку XVI-C передбачено, що визнання кваліфікацій провайдерів послуг має здійснюватись на основі угод між окремими державами-членами і Україною.
У секторах, визначених у Додатках XVI-B та XVI-C, запроваджується національний режим щодо послуг або провайдерів. Проте надання юридичних і інших послуг може здійснюватись після отримання ліцензій і проходження інших процедур у державах-членах ЄС. На юристів, які надають послуги у сфері міжнародного і зарубіжного права, мають поширюватися місцеві правила професійної етики, вони мають використовувати звання, отримані у своїй країні, поки не будуть визнані відповідні звання у країні, де послуги надаються, вимоги страхування, реєстрація у місцевій асоціації адвокатів чи спрощений вступ до місцевої асоціації адвокатів шляхом проходження тесту на профпридатність та вимоги стосовно юридичної адреси чи постійного місця проживання в країні надання послуг.
У секторах, на які не розповсюджуються зобов'язання з лібералізації послуг, застосовуються обмеження у формі квот на кількість провайдерів, вартість сервісних операцій, загальної кількості продукції з послуг, вимог економічної необхідності тощо.
З метою подальшої лібералізації транскордонного надання послуг Торговельний комітет регулярно переглядає список зобов'язань, визначених у Додатках XVI-B та XVI-E (ст. 96).
Фізичні особи, які працюють на керівних посадах в компаніях, що надають послуги, або які здійснюють надання послуг на виконання контракту, не маючи при цьому свого постійного офісу, користуються правом в'їзду та тимчасового перебування на території іншої сторони (статті 86.17, 21).
"Ключовий персонал" українських компаній та компаній ЄС отримує право на проживання на території іншої сторони до трьох років. "Ключовий персонал" визначається як ті громадяни ЄС або України, що належать до управлінських та наглядових структур та мають спеціальні знання щодо деяких аспектів діяльності компанії. Ці знання можуть відображати конкретну кваліфікацію.
Бізнесмени можуть залишатися на території іншої сторони протягом 90 днів у будь-який 12-місячний період. Це також стосується продавців бізнесових послуг.
Стажери, які офіційно працевлаштовані українською юридичною особою, мають відповідну кваліфікацію і тимчасово направляються на роботу на підприємство в державі-члені Союзу, можуть перебувати в ЄС до 1 року.
З певними обмеженнями дозволяється надання договірних послуг: юридичних, бухгалтерських, консультативних у сфері оподаткування, комп'ютерних, рекламних, дослідницьких та експериментальних, туристичних, у сфері розваг тощо (ст. 101). УА визначає вимоги щодо кваліфікації осіб, які пов'язані з наданням послуг та їх досвіду у сфері, де надаються послуги, терміни їх перебування (до 6 місяців), умови ліцензування тощо.
Наймані працівники, які мають стаж роботи за спеціальністю не менше трьох років, відповідну університетську освіту або кваліфікацію, мають угоду з роботодавцем, а роботодавець – має угоду з фірмою ЄС – замовником послуг, можуть отримати візу на термін від 6 місяців до 1 року.
Незалежні професіонали, щоб надавати послуги на території ЄС повинні мати досвід роботи за спеціальністю не менше 6 років, бути зареєстрованими в Україні. Вони можуть надавати юридичні послуги, послуги в сфері архітектури і міського планування, планування і комплексного планування, комп'ютерні і супутні послуги, здійснювати управлінській консалтинг, переклад тощо. Термін їхнього перебування в ЄС може сягати 1 року.
Певні кроки передбачені у сфері взаємного визнання кваліфікацій інвесторів та провайдерів послуг. З цією метою національні професійні установи можуть готувати рекомендації і направляти їх Комітету з торгівлі, який їх розглядає на предмет відповідності УА. У випадку, коли рекомендації не суперечать УА і коли встановлена відповідність між правилами сторін у конкретній сфері, сторони можуть укладати договори про взаємне визнання вимог, кваліфікацій, ліцензій та інших правил. Такі угоди мають відповідати положенням СОТ, зокрема ст. VII ГАТС.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 4. Приємного читання.
