Правове регулювання імпорту в ЄС
Правовий режим, який застосовується до товарів, які імпортуються в ЄС з третіх країн залежить від таких обставин:
• 1) Країна імпорту товару (країни з ринковою економікою, країни з неринковою економікою, країни з державною торгівлею);
• 2) Наявність чи відсутність двосторонніх угод чи домовленостей між ЄС та третьою країною (зокрема для визначення режиму імпорту текстильних товарів);
• 3) Категорія товару, який імпортується (текстильні та нетекстильні товари тощо).
До основних правових актів ЄС, які визначають правила імпорту в ЄС, належать:
• 1) Регламент 260/2009 про спільні правила для імпорту (скасував Регламент 3285/94);
• 2) Регламент 517/94 про спільні правила для імпорту текстильної продукції з деяких третіх країн, який не регулюється двосторонніми угодами, протоколами чи іншими домовленостями або іншими специфічними правилами імпорту Співтовариства;
• 3) Регламент 625/209 про спільні правила імпорту з деяких третіх країн (скасував Регламент 519/94);
• 4) Регламент 3030/93 про спільні правила для імпорту деяких видів текстильної продукції з третіх країн.
Регламент 260/2009 про спільні правила для імпорту є базовим, однак не поширюється на імпорт текстильної продукції, яка регулюється двосторонніми угодами (регламентом 517/94) та щодо імпорту з деяких третіх країн (регламентом 625/209 до таких третіх країн віднесено Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Північну Корею, Росію, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан та В'єтнам). Регламент 260/2009 передбачає можливість імпорту в ЄС у рамках трьох правових режимів:
• 1) Інформаційної та консультативної процедури;
• 2) Процедури розслідування;
• 3) Процедури нагляду.
У випадку загрози завдання шкоди або завдання шкоди європейським виробникам ЄС може проводити розслідування і за результатами застосовувати заходи з нагляду за ринком та захисні заходи.
Відповідно до норм Регламенту існують дві форми нагляду за імпортом товарів: ретроспективний нагляд і попередній нагляд. Ретроспективний нагляд означає збір Комісією даних (вартість, обсяг, умови угоди та ін.) з усіх імпортних операцій, вироблених з розглянутим товаром митними органами держав-членів. Процедура попереднього нагляду передбачає випуск товарів у вільний обіг тільки після заповнення особливого імпортного документа, який завіряється уповноваженими органами держав-членів. Видача документа проводиться безкоштовно і не обмежує кількість імпортованого товару. Документ має силу на всій території Союзу, незалежно від того, в якій державі-члені він виданий.
За загальним правилом наглядові заходи запроваджуються на піврічний період і втрачають чинність після закінчення другого шестимісячного періоду наступного після першого шестимісячного періоду, на який вони запроваджуються (статті 11, 12).
Застосування захисних заходів щодо країн, які є членами СОТ можливе лише, якщо зростання імпорту набуло таких масштабів та здійснюється за таких обставин чи умов, що це спричиняє або може спричинити серйозну загрозу виробниками подібних або прямо конкуруючих товарів Співтовариства (п. 16). У таких випадках Комісія, діючи за власною ініціативою або за зверненням держави-члена, може вжити такі заходи:
• 1) Обмежити строк дії спеціального імпортного документа;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС“ на сторінці 1. Приємного читання.
