Значна частина УА присвячена питанням економічної і секторної співпраці сторін. До сфер такої співпраці належать, зокрема, енергетика, включно з ядерною, макроекономічна співпраця, оподаткування, навколишнє середовище, транспорт, наука і техніка, промисловість і підприємництво, видобування корисних копалин та метал, фінансові послуги, інформаційне суспільство, аудіовізуальна політика, туризм, сільське господарство і його розвиток, рибальство і морська політика, захист споживачів, співпраця у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, здоров'я населення, освіта, підготовка та молодь, культура, співпраця у сфері спорту і фізичної діяльності, співпраця у сфері громадянського суспільства, транскордонна і регіональна співпраця, фінансова співпраця включно з положення з запобігання шахрайству, гармонізація законодавства тощо (статті 337–452).
Механізм правового регулювання для кожної з цих сфер співпраці не є тотожним.
Співпраця у сфері енергетики, включно з ядерною, спрямована на розвиток конкурентних ринків енергетики, де діятимуть правила і стандарти, наближені до тих, що застосовуються в Союзі (ст. 338). Сторони мають створити механізми раннього оповіщення.
В ядерному секторі співпраця здійснюватиметься на основі спеціальних угод між Україною та ЄС і державами-членами або Україною та Євратомом і його державами-членами. Розвиток політик у цій сфері та правових і регуляторних структур мають здійснюватися на основі законодавства і практики ЄС, а також на основі стандартів Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) (ст. 342).
Макроекономічна співпраця спрямовується на створення в Україні функціональної ринкової економіки і поступове зближення політики України з політиками Союзу (ст. 343).
Управління державними фінансами, яке включає бюджетну політику, внутрішній контроль і зовнішній аудит, здійснюватиметься на базі міжнародних стандартів (ст. 346).
У податковій сфері передбачається поступове наближення до податкової структури, яка базується на acquis Союзу (ст. 353).
Співпраця у сфері статистики полягатиме у дотриманні національними системами статистики основоположних принципів ООН щодо офіційної статистики, врахуванні acquis Союзу, включно Європейським кодексом статистики і практики. Основним правовим інструментом співпраці визначена гармонізація законодавства України у сфері статистики з європейськими нормами і стандартами (ст. 355).
Механізм співпраці у сфері охорони навколишнього середовища включає зближення законодавства України з політикою Союзу та його законодавством (Додаток XXIX). Співпраця у сфері цивільного захисту має регулюватися на основі спеціальних угод між Україною та ЄС і його державами-членами (ст. 364).
Співробітництво у сфері транспорту має допомогти Україні здійснити реструктуризацію і модернізацію транспортного сектора. Гармонізація законодавства України з правом ЄС у цій сфері (Додаток XXXI) не має суперечити міжнародним транспортним угодам сторін, їх участі у міжнародних транспортних організаціях, а також враховувати регіональні транспортні домовленості, такі як Платформа з транспорту Східного партнерства (ст. 368).
Політика України у сфері науки і техніки має поступово наближатися до політики і законодавства ЄС. Україна може приєднатись до Рамкової програми ЄС з досліджень і технологічного розвитку. На міжнародному рівні передбачене співробітництво в контексті Чорного моря, в рамках міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ОЕСР, Групи 8, Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (1992 р.) (ст. 376).
У сфері промислової і підприємницької політики співпраця України та Союзу має здійснюватись з урахуванням чинних міжнародних принципів і стандартів стосовно середнього і малого бізнесу. Сторони мають забезпечити спрощення і раціоналізацію правил та регуляторної практики шляхом обміну доброю практикою щодо методів регулювання, враховуючи принципи ЄС (ст. 379).
Співпраця у сфері фінансових послуг має базуватися на поступовому зближенні з визнаними міжнародними стандартами щодо регулювання і нагляду і шляхом гармонізації законодавства України з acquis Союзу (Додаток XVII) (ст. 385).
Передбачається поступове зближення законодавства України з acquis Союзу в сфері регуляторного інформаційного суспільства, електронного зв'язку (Додаток XVII-3) (ст. 394).
Співробітництво у сфері аудіовізуальної політики включає підготовку журналістів і професіоналів у галузі комунікацій згідно з європейськими стандартами, включно зі стандартами Ради Європи. Україна має поступово гармонізувати своє законодавство із законодавством Союзу та європейськими регуляторними рамками (Додаток XXXIV) (ст. 397).
У сфері туризму співпраця має враховувати положення про туроператорів (Глава 6, розділ IV) і про рух осіб (ст. 19).
Сільське господарство України має розвиватися шляхом підвищення гармонізації з питань, які розглядаються в рамках міжнародних організацій. Україна гармонізує своє законодавство з відповідним законодавством та регуляторними стандартами ЄС (Додаток XXXVII) (ст. 405).
Україна та Союз мають розвивати співпрацю у сфері рибальства і морської політики в рамках регіональних міжнародних організацій з управління рибальством. Стала політика у сфері рибальства має базуватися на пріоритетах, визначених у acquis Союзу (ст. 410).
Передбачається поступове зближення законодавства України з acquis Союзу в галузі захисту споживачів (Додаток XXXVIII) (ст. 417).
Співпраця у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей передбачає здійснення відповідальної підприємницької практики, яка підтримується міжнародними міжурядовими організаціями – ООН, МОП, ОЕСР та ін. Україна має поступово гармонізувати своє законодавство зі стандартами і практикою ЄС (Додаток XXXIX) (ст. 424).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 8. Приємного читання.
