Правові засади простору безпеки Європейського союзу

Європейське право: право Європейського союзу


Компетенція ЄС щодо гарантування безпеки громадян ЄС


Скасування Лісабонським договором "піларної" структури ЄС зумовлює віднесення поліцейського та судового співробітництва до сфери компетенції "функціонування Європейського союзу" (колишньої першої опори ЄС), що у свою чергу розширює компетенцію інститутів ЄС у зазначеній сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Лісабонського договору про функціонування ЄС забезпечення високого рівня безпеки передбачає заходи з запобігання та боротьби проти злочинності, расизму та ксенофобії та заходи з координування та співпраці органів поліції, правосуддя та інших компетентних органів, а також через взаємне визнання судових рішень у кримінальних справах та, в разі потреби, зближення норм кримінального права.

Правове регулювання у сфері забезпечення безпеки на рівні ЄС посилюється запровадженням, відповідно до Лісабонського договору про функціонування ЄС, таких правових інструментів, як регламенти та директиви. Зазначені законодавчі акти приймаються згідно зі "звичайною законодавчою процедурою". Застосування зазначеної процедури, що передбачає спільне прийняття рішень Радою та Європарламентом, означає посилення повноважень останнюю. А голосування кваліфікованою більшістю сприяє більш гнучкому та ефективному способу прийняття рішень. Процедура одноголосного прийняття рішень залишається у окремих чутливих сферах, таких як окремі аспекти зближення норм кримінально процесуального чи матеріального права, оперативного поліцейського співробітництва чи заснування Європейської прокуратури.

Змінюється і роль Єврокомісії, яка стає основним суб'єктом законодавчої ініціативи у сфері судового та поліцейського співробітництва у кримінальних справах, але за державами-членами залишається право прямо впливати на процес прийняття рішення шляхом ініціювання четвертю держав-членів ухвалення тих чи інших правових актів.

У свою чергу суттєво розширюються повноваження Суду ЄС, який наділяється такою ж юрисдикцією, як і рамках першої опори ЄС.

Окрім цього, посилюється роль національних парламентів держав-членів ЄС, які отримують право перегляду висунутих Єврокомісією проектів законодавчих актів на предмет дотримання принципу пропорційності та субсидіарності.

Передбачено (статті 71 та 86 Лісабонського договору про функціонування ЄС) також створення нових структур у рамках інститутів ЄС, а саме: Постійного Комітету зі сприяння і зміцнення оперативної співпраці у сфері внутрішньої безпеки, який координує діяльність компетентних органів держав-членів (у рамках Ради); та Європейської прокуратури, мета якої – боротьба зі злочинами, які шкодять фінансовим інтересам ЄС.

Лісабонський договір про функціонування ЄС робить значний внесок у посилення компетенції ЄС щодо забезпечення високого рівня безпеки, але, продовжуючи лінію Маастрихтського та Амстердамського договорів, зосереджує увагу на окремих засобах досягнення зазначеної мети, втрачаючи можливість договірно- правового закріплення основ спільної стратегії внутрішньої безпеки ЄС, яка б забезпечувала ефективну взаємодію між європейським та національним рівнями регулювання.

Важливе значення у зв'язку з цим має прийняття 24 лютого 2010 р. Радою з питань співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ "Стратегії внутрішньої безпеки для ЄС", у вступній частині якої зазначається, що вона "не націлена на створення нових компетенцій, а на інтегрування існуючих стратегій та концептуальних підходів".

Відповідно до Стратегії концепція внутрішньої безпеки має розглядатися в широкому розумінні, оскільки вона об'єднує різні напрями діяльності ЄС та співробітництва держав-членів у цілях реагування на основні (тероризм, серйозні та організовані злочини, кіберзлочини, насильство, транскордонні злочини) та інші загрози, що прямо впливають на життя, безпеку та добробут громадян ЄС, включаючи природні та спричинені людиною катастрофи (лісові пожежі, землетруси, повені та урагани, дорожньо- транспортні пригоди).

Стратегія внутрішньої безпеки ЄС пропонує Модель Європейської безпеки, що базується на принципах: поваги до фундаментальних прав, верховенства права та приватності; захисту усіх громадян, особливо найбільш уразливих, відкритості та підзвітності політик у безпековій сфері, діалогу, як засобу усунення національних відмінностей, солідарності та взаємної довіри між державами-членами тощо.

З метою імплементації Стратегії внутрішньої безпеки ЄС, 25 лютого 2010 р. Рада прийняла Рішення "Про заснування Постійного Комітету з оперативного співробітництва у сфері внутрішньої безпеки" (далі – ПКВБ). Відповідно до ст. 2 Рішення ПКВБ покликаний спрощувати, підтримувати та зміцнювати координацію оперативних дій органів держав-членів, компетентних у сфері внутрішньої безпеки (поліцейських, митних, прикордонних та судових). Окрім цього, ПКВБ має оцінювати загальну спрямованість та ефективність оперативного співробітництва, виявляти можливі недоліки чи прорахунки та приймати відповідні рекомендації щодо їх усунення.

Водночас ПКВБ не має права бути залученим ні до проведення операцій (це завдання покладається на держави-члени), ні до участі у підготовці відповідних законодавчих актів. У такий спосіб виникають сумніви щодо того, як ПКВБ, якому відведено центральну роль в політиці ЄС щодо внутрішньої безпеки, може ефективно виконувати покладені на нього обов'язки без жодного залучення до законодавчої та оперативної роботи.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади простору безпеки Європейського союзу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу
  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень