На сферу торговельних відносин між сторонами розповсюджується також захисний режим ГАΤΤ. УА дозволяє сторонам використання захисних заходів у торгівлі. Правовий механізм захисту інтересів національних виробників регулюється угодами ГАТТ/ СОТ – Угодою про захисні заходи, Антидемпінговою угодою, Угодою про субсидії і компенсаційні заходи (статті 40,46).
На відміну від ДФЄС, в якому міститься вичерпний перелік підстав для запровадження заборон чи обмежень щодо імпорту, експорту або транзиту товарів, які є виправданими з міркувань суспільної моралі, громадського порядку, державної політики або державної безпеки, захисту здоров'я або життя людей, тварин або рослин, захисту природних ресурсів, захисту національних багатств художнього, історичного чи археологічного значення або захисту інтелектуальної власності або правил стосовно золота та срібла (ст. 36), УА посилається лише на врахування публічного інтересу (ст. 48).
УА передбачає створення спеціального інституційного механізму в сфері регулювання торговельних відносин. До його основних елементів можна віднести: діалог щодо захисту торгівлі на рівні експертів, який функціонує на основі ad hoc; механізм вирішення суперечок.
Дуже важливим для України є обмеження або скасування технічних бар'єрів у торгівлі. З метою регулювання цих питань Угода СОТ про технічні бар'єри у торгівлі (далі – ТБТ) та Угода СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів мають бути інкорпоровані в УА (ст. 54).
Передбачено також заохочення участі України у європейських організаціях зі стандартизації, а також координація позицій України та ЄС у Європейській економічній комісії ООН.
Проте з метою нівелювання впливу ТБТ на торгівлю основний наголос в УА робиться на гармонізацію законодавства України з правом ЄС у сфері технічних правил, стандартів та оцінки відповідності (ст. 56). Україна бере на себе зобов'язання вжити необхідних заходів для поступового забезпечення відповідності її законодавства з законодавством Союзу та виконувати принципи і практики, встановлені у рішеннях та регламентах ЄС. Україна зобов'язується інкорпорувати відповідний acquis ЄС у своє внутрішнє законодавство, провести з цією метою адміністративну і інституційну реформи. Установи України, які займаються цими питаннями, мають брати повноцінну участь у відповідних європейських і міжнародних організаціях. Більш того, Україна має поступово транспонувати (ввести) зведення європейських стандартів (EN) як національних стандартів. Одночасно з цим Україна має припинити застосовувати національні стандарти, які суперечать європейським, включно з міждержавними стандартами (ГОСТ), що були ухвалені до 1992 р. Після здійснення Україною гармонізацій цих заходів у Протокол до УА з часом має бути включена Угода СОТ щодо оцінки відповідності та допуску промислових виробів.
Україна гармонізує своє законодавство з правом ЄС у сфері санітарних і фітосанітарних заходів та тих, що стосуються утримання тварин (ст. 64). Комітет з торгівлі створює Виконавчий підкомітет з санітарії і фітосанітарії. Він має здійснювати регулярний моніторинг гармонізації з метою надання відповідних рекомендацій. Підкомітет на основі консенсусу може ухвалювати рішення, надавати рекомендації та готувати доповіді.
Щоб полегшити процес гармонізації законодавства ЄС має заздалегідь інформувати Україну про зміни у своєму законодавстві.
У рамках зближення свого законодавства сторони погоджуються на спільні зразки сертифікатів, де це можливо.
Для регулювання відносин у сфері мита та торгівлі УА передбачає широке застосування міжнародних конвенцій, актів Міжнародної митної організації (далі – ММО) та ЄС (Рамкові стандарти для забезпечення гарантування і полегшення глобальної торгівлі 2005 р., Стамбульська конвенція щодо тимчасового допуску 1990 р., Конвенція СОТ щодо оцінки, Конвенція ООН щодо міжнародних перевезень 1975 р., Конвенція щодо гармонізації прикордонного контролю товарів, Митні програми ЄС 2008 р., переглянута Кіотська конвенція щодо спрощення і гармонізації митних процедур 1973 р., переглянута Арушська декларація 2003 р., Програма ЄС стосовно митної етики 2007 р.) тощо.
УА забороняє адміністративні збори, які є заходами еквівалентної дії (ЗЕД) стосовно мита та нарахувань щодо імпорту та експорту (ст. 78). Збори і нарахування можуть застосовуватись тільки у випадках надання послуг. їх суми не повинні перевищувати вартості наданих послуг.
Митна оцінка здійснюється на основі Угоди СОТ щодо імплементації ст. VII ГАТТ 1994 р.
Створюється Комітет митної співпраці, який має звітувати перед Радою асоціації. Основними функціями Комітету є нагляд за належним застосуванням митних положень УА, вирішення питань, пов'язаних з імплементацією положень УА про митну співпрацю, включно з взаємним визнанням митного контролю та програм з торговельного партнерства. Комітет може ухвалювати рекомендації (ст. 83).
Передбачено також зближення законодавства України з митним законодавством ЄС та міжнародними стандартами у цій галузі.
Аналіз положень УА щодо заснування та торгівлі послугами свідчить про те, що на сучасному етапі співробітництва обидві сторони ще не готові забезпечувати свободу заснування компаній, яка передбачена правом Євросоюзу. Замість цього, вони тільки намагатимуться створити передумови для більш сміливих інтеграційних кроків в майбутньому. Сторони при цьому спиратимуться на положення СОТ та досягатимуть домовленостей стосовно поступової лібералізації заснування та торгівлі послугами, а також співпраці у галузі електронної торгівлі. Україна та ЄС зберігають право на запровадження нових правил, які мають відповідати законним цілям політики у цих питаннях. Такі правила можуть стосуватися й регулювання в'їзду та перебування на території держави-члена фізичних осіб. Однак такі заходи не повинні вживатися таким чином, щоб анулювати чи створити загрозу для переваг, закріплених в УА (так зване правило непорушення) (ст. 85).
Стаття 86 УА містить визначення юридичної особи для цілей угоди. Воно практично співпадає mutatis mutandi з визначенням, яке містить ст. 54 ДФЄС.
Передбачена УА свобода заснування і економічної діяльності поширюється на усі заходи, які впливають на заснування в усіх видах економічної діяльності. Винятки стосуються лише видобутку ядерних матеріалів, виробництва та торгівлі зброєю, аудіовізуальних послуг, національного морського каботажу, послуг внутрішнього чи міжнародного транспорту.
На рівні України положення УА закріплюють щодо європейських компаній, філіалів та дочірніх фірм національний режим (з деякими виключеннями) або режим найбільшого сприяння, якщо він надає кращі умови. Це стосується як юридичних осіб, які були засновані до набуття чинності УА, так і тих, які будуть засновані після цього (ст. 88). На рівні ЄС на заснування та діяльність українських компаній на території Союзу поширюється режим найбільшого сприяння для компаній та філіалів, та національний режим для дочірніх компаній.
Проте правові режими, які надаються як з боку ЄС, так і з боку України у сфері заснування і діяльності компаній, є предметом багатьох виключень. Вони містяться у Додатку XVI-А і Додатку XVI-Д до УА.
Важливо відзначити, що такі спеціальні виключення не мають ніяких обмежень у часі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правові засади асоціації України з Євросоюзом“ на сторінці 3. Приємного читання.
