Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства

Європейське право: право Європейського союзу

Європейська політика сусідства (далі – ЄПС) була започаткована у 2004 р. (у 2006–2007 pp. Комісією було підготовлено пропозиції щодо подальшого зміцнення ЄПС) у зв'язку з розширенням ЄС та з метою зміцнення стабільності та безпеки на зовнішніх кордонах ЄС. Учасниками ЄПС стали 16 держав-сусідів ЄС (Алжир, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Молдова, Палестинська автономія, Сирія, Туніс та Україна). Таким чином, до ЄПС було залучено країни Євро-Середземноморського партнерства та країни, на які поширювалася політика Партнерства та співробітництва.

Євро-Середземноморське партнерство засноване відповідно до Барселонської декларації Євро-Середземноморської міністерської конференції 27–28 листопада 1995 р. У рамках ЮСБ зазначене партнерство передбачає такі двосторонні та багатосторонні інструменти, як міністерські зустрічі з обговорення важливих проблем, використання можливостей Євро-Африканської конференції з міграції, укладення реадмісійних угод, Плани дій (в рамках ЄПС), Євро-Середземноморська Програма з питань юстиції, Євро-Середземноморська Поліцейська Програма, Співробітництво з Європолом та Євроюстом.

Частиною процесу Євро-Середземноморського партнерства є укладення Угод про асоціацію (на заміну угодам першого покоління – про співробітництво 1970-их pp.) між ЄС та його державами-членами і Середземноморськими країнами (Єгиптом, Ізраїлем, Йорданією, Ліваном, Марокко, Тунісом та Алжиром). Ці двосторонні договори мають однакову структуру (регулярний діалог у політичній та безпековій сферах, поступова лібералізація руху товарів, послуг та капіталу, а також соціальний, культурний і міжлюдський діалог), та водночас в кожному окремому випадку мають свої особливості.

Важливим інструментом співробітництва країн Євро-Середземноморського партнерства та ЄС у всіх пріоритетних сферах, зокрема у сфері СБЮ є План дій (запроваджено у відносинах з Єгиптом, Ізраїлем, Йорданією, Ліваном, Марокко, Палестинською автономією та Тунісом).

Іншою групою країн-сусідів ЄС стали Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна, з якими (за виключенням Білорусії), починаючи з 1990-их pp. ЄС уклав Угоди про партнерство та співробітництво (далі – УПС). Загалом всі УПС мають схожу структуру та цілі.

Основними інструментами співробітництва між ЄС та країнами Східної Європи і Південного Кавказу у сфері СБЮ є Плани дій (за виключенням Білорусії), які покривають усі напрями співробітництва у зазначеній сфері, однак, на відміну від аналогічних інструментів співробітництва з країнами Євро-Середземноморського партнерства, більш чітко та детально формулюють завдання в рамках кожного з визначених напрямів, включають не лише обмін інформацією, досвідом та взаємне надання допомоги, але й ставлять собі такі конкретні цілі, як імплементація ключових міжнародно-правових документів, посилення адміністративної та інституційної спроможностей, удосконалення національного законодавства (приведення у відповідність з міжнародними та європейськими стандартами).

Інструменти взаємодії та кінцеві перспективи, що запропоновані у рамках ЄПС у сфері ЮСБ є схожими для всіх сусідів ЄС, як європейських, так і неєвропейських: плани дій, спрощений візовий режим, угоди про реадмісію осіб, активізація співробітництва у боротьбі з нелегальною міграцією та охорона кордонів, укладення нових базових угод на заміну УПС. Більшість із зазначених інструментів вже реалізовані, або довший час знаходяться на порядку денному відносин між Україною та ЄС.

ЄПС, яка є переважно двосторонньою політикою між ЄС та кожною державою-партнером, була доповнена ініціативами щодо розвитку регіонального та багатостороннього співробітництва: Східне партнерство, Союз для Середземноморського регіону та Синергія Чорноморського регіону.

У липні 2008 р. у Парижі главами держав та урядів було прийнято Спільну декларацію щодо створення Союзу для Середземноморського регіону, який є багатостороннім партнерством. Зосереджуючись на регіональних та транснаціональних проектах, зазначене Партнерство спрямоване на підвищення потенціалу для регіональної інтеграції та єдності та об'єднує держави-члени ЄС, Комісію ЄС, держави-члени та спостерігачів (Мавританія,

Туреччина і Албанія) Барселонського процесу, а також інші держави Середземноморського узбережжя (Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія та Монако).

Ця ініціатива має надати нового імпульсу Барселонському процесу шляхом: підвищення політичного рівня відносин ЄС – Середземноморське партнерство; запровадження спільної власності в рамках багатосторонніх відносин (запровадження спільних); забезпечення більш конкретних та чітких відносин через додаткові регіональні і субрегіональні проекти (які мають сприяти регіональній єдності, економічній інтеграції та розвитку інфраструктурної взаємодії), доступні для громадян регіону.

У травні 2008 р. міністри закордонних справ Польщі та Швеції передали на розгляд глав зовнішньополітичних відомств держав- членів ЄС спільний позиційний документ щодо концепції "Східного партнерства", результатом чого стало представлення Єврокомісією 3 грудня 2008 р. Повідомлення "Східне партнерство", яка запропонувала східний вимір у рамках ЄПС.

Повідомлення містить розділ "Мобільність та безпека", в основі якого лежить принцип сприяння мобільності громадян держав східного партнерства за умови забезпечення безпечного середовища (як у зазначених державах, так і на зовнішніх кордонах ЄС). Підтвердженням цих намірів є закріплення Стокгольмською програмою 2009 р. можливості розширення Шенгенського простору та перспектив запровадження безвізового режиму для громадян держав-сусідів ЄС.

У зв'язку з цим Повідомлення передбачає, що ЄС має надавати допомогу партнерам у імплементації політичних та законодавчих заходів у судовій та правоохоронній сферах. Така допомога включає посилене технічне співробітництво, в якому особливу роль відіграють такі проекти, як Twinning та ТАІЕХ. Пріоритетними сферами надання допомоги ЄС визначено: запровадження партнерами на їх зовнішніх кордонах високого рівня процедур щодо управління кордонами; закріплення ефективного режиму захисту персональних даних, що дозволить обмінюватися оперативною інформацією з Європолом та Євроюстом; гарантування партнерам спеціального статусу у відносинах з відповідними агенціями ЄС; прийняття та імплементація національних стратегій згідно зі стандартами ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю, торгівлею людьми, корупцією, відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Окрім цього, важливою ініціативою серед так званих ініціатив флагманів "Східного партнерства" є посилення взаємодії у контексті попередження та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф. Цей напрям співробітництва є результатом запровадження Стокгольмською програмою 2009 р. широкого підходу до концепції "безпеки громадян ЄС".

Ще однією ініціативою регіонального співробітництва стала Синергія Чорноморського регіону (заснована 14 лютого 2008 р. у Києві). Цей регіон має великий потенціал розвитку і є важливим центром енергетичних та транспортних потоків, проте відомий наявністю заморожених конфліктів, екологічних проблем та неналежним прикордонним контролем, що зумовлює зростання нелегальної міграції та організованої злочинності. Незважаючи на позитивний розвиток протягом останніх років, існують відмінності у просуванні економічних, інституційних та правових реформ, а також якості управління між різними країнами Чорноморського регіону (що об'єднує Грецію, Болгарію, Румунію, Молдову, Україну, Росію, Грузію, Вірменію, Азербайджан та Туреччину). Зазначена ініціатива, яка об'єднує три політики ЄС (передвступний процес з Туреччиною, ЄПС та Стратегічне партнерство з Росією), є динамічною регіональною відповіддю на існуючі проблеми.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейське право: право Європейського союзу» автора Муравйов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Право зовнішніх зносин Європейського союзу

  • Договірна практика Євросоюзу

  • Поняття та зміст acquis Євросоюзу

  • Розділ 2. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу

  • Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Інституційний механізм спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС

  • Правові акти ЄС у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки

  • Правові засади спільної політики безпеки і оборони ЄС

  • Спільна торговельна політика Євросоюзу

  • Правове регулювання імпорту та експорту в ЄС

  • Захисні торговельні заходи ЄС

  • Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС

  • Правове регулювання секторальної торгівлі між Україною та ЄС

  • Розділ 3. Простір свободи, безпеки та юстиції в рамках Європейського союзу

  • Поняття простору свободи, безпеки та юстиції у праві ЄС

  • Правове регулювання простору свободи Європейського союзу

  • Заходи, закріплені у праві ЄС, щодо функціонування спільної Європейської системи притулку

  • Правові основи політики ЄС у сфері прикордонного контролю

  • Правові засади простору безпеки Європейського союзу

  • Регламентація правом ЄС співпраці поліцейських, митних та інших компетентних органів держав-членів

  • Правові механізми співробітництва в рамках Європейського поліцейського офісу

  • Заснування та розвиток простору юстиції в рамках Європейського союзу

  • Заснування, функціонування та взаємодія Європейського бюро судової співпраці, Європейської судової мережі у кримінальних справах та Європейської прокуратури

  • Міжнародно-правові основи зовнішнього виміру простору свободи, безпеки та юстиції

  • Імплементація компонентів свободи, безпеки та юстиції відповідно до Європейської політики сусідства
  • Стратегічне партнерство та інші форми співробітництва ЄС з третіми державами у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Співробітництво ЄС з міжнародними організаціями у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Розділ 4. Шенгенське право

  • Поняття Шенгенського acquis Європейського союзу

  • Співробітництво держав-членів шенгенського простору у сфері прикордонного співробітництва

  • Візова політика Європейського союзу

  • Співпраця держав-членів шенгенського простору в рамках Шенгенської та візової інформаційних систем

  • Розділ 5. Правове регулювання відносин України з Європейським союзом

  • Пріоритет прав особи

  • Самоврядування

  • Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України

  • Правові інструменти співпраці України з Євросоюзом

  • Політика східного партнерства Євросоюзу

  • Порядок денний асоціації між Україною та ЄС

  • План дій у сфері свободи, безпеки та юстиції

  • Правові засади асоціації України з Євросоюзом

  • Гармонізація законодавства України з правом Євросоюзу

  • Список скорочень