Адміністративно-територіальний устрій Франції

Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -

Францію часто порівнюють з Україною, оскільки обидві держави схожі за розмірами території, кількістю населення, а також за структурою державної влади. До того ж, Франція та Україна мають подібний територіальний устрій, будучи унітарними республіками. Однак колись жорстко унітарна Франція з міцною вертикаллю державної влади у 80-х роках пережила процес децентралізації, що полягав у наданні більших повноважень місцевим владам. Упродовж наступних років цей процес ще більш посилився.

Для адміністративного устрою Французької республіки характерним є поєднання управління місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, причому із запровадженням ідеї децентралізації у цій країні все більше повноважень поступово переходить від органів державної до органів влади місцевої. Децентралізація також створила у Франції три основні рівні територіальних одиниць з певним набором повноважень для кожного з них. Це комуна, департамент та регіон.

Розгляньмо докладніше всі ці рівні та функції, які покликані виконувати їхні виконавчі органи.

Найновіше з місцевих адміністративних утворень Франції – регіон – завдячує своєю появою законові про децентралізацію від 16 березня 1986 року. Тоді ж вперше було обрано членів Регіональних рад прямими виборами на шість років повноважень. Після ревізії Конституції країни у березні 2003 року наявність регіонів було визнано цілком доцільною. Франція поділена на 27 регіонів, із котрих п'ять – заморські.

До заморських регіонів належать Гваделупа, Гвіана, Мартишка, Майотта та Реюніон. З 2003 року ці регіони мають такий самий статус, як і метропольні. Кожен з них є водночас і заморським департаментом (запроваджено з 1946 року). Ця однодепартаментна структура має в майбутньому призвести до злиття регіональних та департаментальних асамблей.

Члени Регіональних рад обирають президента Регіональної ради, котрий управляє бюджетом, керує персоналом і проводить політику регіону в питанні економіки, упорядкування території та професійної освіти.

Регіон відіграє дуже важливу роль у питанні економічного, соціального та культурного розвитку. До сфер, якими опікуються регіони, належать: економічний розвиток – це основна сфера, якою, згідно із законом про децентралізацію від 13 серпня 2004 року, опікуються регіони. Насправді всі місцеві органи влади мають вплив на економіку своєї місцевості, проте лише регіон "координує на своїй території процеси економічного розвитку територіальних громад та їхніх об'єднань".

Слід зауважити, що Франція також має територіальні одиниці з особливим статусом. Зокрема до таких належить Корсика, яка вважається одним з 22 метропольних регіонів, має спеціальний статус, аналогічний статусу регіону, але з відчутно більшими повноваженнями.

Економічна функція регіону відтак полягає в такому:

• визначення режиму економічної допомоги підприємствам та прийняття рішень щодо її надання (згідно із законом від 13 серпня 2004 року). Цей закон скасував різницю у розмірах прямої (регіональна премія), чи непрямої (гарантії щодо запозичень) допомоги підприємствам, які існували з 1982 року. Віднині комуни, їхні об'єднання, а також департаменти мають змогу самі визначати режими економічної допомоги на власній території, узгодивши це із владою регіону;

• після закону від 13 серпня 2004 року у Франції запроваджено експеримент, згідно з яким регіональна влада приймає після узгодження позицій із департаментами, комунами та об'єднаннями комун схему регіонального економічного розвитку на п'ять років. Це робиться з метою координації спільних дій в питанні економічного розвитку, зростання рівню економіки в регіоні, а також для підвищення інвестиційної привабливості цієї території.

Окрім того, регіон покликаний займатися упорядкуванням територій та їхнім плануванням, що передбачає такі дії:

• консультування регіональної влади з центральними урядовими службами, які відають питаннями упорядкування та сталого розвитку територій;

• розробка регіонального плану відповідно до регіональної схеми упорядкування та розвитку території (SRADT), котрий фіксує середньотерміновий напрям сталого розвитку території регіону. Цей план зокрема визначає об'єкти, які потребують значного оснащення, найбільш цікаві інфраструктурні об'єкти та сфери послуг, а також наглядає за відповідністю проектів з оснащення різноманітних об'єктів інтересам і політиці держави та інших територіальних общин. Цей проект містить у собі також регіональну схему розвитку транспорту;

• підписання контрактів щодо проектів між державою та регіонами, які визначають дії, які слід буде здійснювати спільно (напр.: план із спорудження університетів).

Влада регіону також здійснює надзвичайно важливу функцію контролю за освітою, професійним навчанням та культурним розвитком територій. Серед її повноважень у цій галузі можна назвати такі:

• будівництво, реконструкція, скасування, капітальний ремонт, оснащення та контроль за функціонуванням ліцеїв, установ спеціального навчання та професійних морських ліцеїв. За новим законодавством регіон може ставати власником цих установ, але тоді він автоматично повинен буде займатися питаннями їх спорудження та перебудови, і на це потрібна буде згода комун чи департаментів, що були попередніми власниками цих навчальних закладів. Регіон стає також відповідальним за наймання вчителів, процес освіти, оплату праці за наймом технічних працівників освітніх закладів;

• питання фінансування значної частки університетів тепер теж входить до числа повноважень регіону, хоча вища освіта залишається у віданні держави;

• формування плану професійної освіти, адже за законом від 13 серпня 2004 року регіон "визначає і здійснює регіональну політику з професійного навчання молоді та дорослих людей". Таким чином, регіон визначає процес освіти молоді та дорослих, щоб забезпечити відповідну потребам ринку кількість працівників певних галузей;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальний устрій Франції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Політична система фрн

  • Німецький федералізм

  • Виборча система

  • Розділ 2. Політичні партії ФРН

  • Християнський соціальний союз у Баварії

  • "Народна партія": Соціал-демократична партія Німеччини

  • Вільна демократична партія

  • Ліві

  • "Союз 90 / Зелені"

  • Німецькі партії "третього ешелону"

  • Розділ 3. Зовнішня політика ФРН у період "холодної війни"

  • Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії ФРН

  • Становлення зовнішньої політики ФРН. "Ера Аденауера"

  • Зовнішня політика ФРН у період канцлерства Л. Ерхарда та К. Кізінгера

  • Канцлерство В. Брандта: від конфронтації до розрядки

  • "Стратегія рівноваги" Г. Шмідта

  • Пріоритети зовнішньої політики Г. Коля

  • Розділ 4. Домінанти зовнішньої політики ФРН у постбіполярний період

  • Зовнішньополітичні пріоритети "червоно-зеленої" коаліції

  • Головні напрями зовнішньої політики за канцлерства А. Меркель

  • Розділ 5. Політична система п'ятої французької республіки

  • Адміністративно-територіальний устрій Франції
  • Виборча система

  • Розділ 6. Політичні партії п'ятої французької республіки

  • Соціалістична партія

  • Французька комуністична партія

  • Національний фронт

  • Центристські партії

  • Троцькісти

  • Зелені

  • Розділ 7. Пріоритети зовнішньої політики п'ятої французької республіки

  • Становлення і реалізація гоплістської зовнішньої політики

  • Дипломатія Ж. Помпіду

  • Франція у світовій політиці в період президентства В. Ж. Д'естена

  • Антигегемонізм Ф. Миттерана

  • Зовнішня політика президента Ж. Ширака

  • Пріоритети зовнішньої політики Н. Саркозі

  • Додаток 1. ПРЕЗИДЕНТИ П'ЯТОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ