Адміністративно-територіальний устрій Франції

Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -

Громадяни Франції, включаючи населення заморських територій, мають право голосу на загальнонаціональних виборах (президентських та парламентських), а також на місцевих. Усі рівні місцевих громад мають своїх представників у верхній палаті парламенту – Сенаті.

Окрім органів самоврядування, у Франції на місцях існує також посада префекта, – державного посадовця на вказаній території, котрий представляє французький уряд і підпорядковується йому. Префект керує на місцях всіма державними службами, що розташовані на підпорядкованій йому територіальній одиниці.

Він відповідає за громадський порядок, організацію різноманітних виборів, а також відає рятувальними роботами у разі виникнення надзвичайної ситуації. На додачу до своєї функції гаранта поваги до законів країни префект також виконує роль органу підтримки та поради для членів місцевої громади. Від імені держави префект здійснює контроль за справами на певній території, забезпечує порядок та спокій. Іще однією важливою функцією префекта є роль посередника у переговорах між державою та представниками території в питаннях, що стосуються упорядкування та розвитку інфраструктури цієї місцевості.

Слід зауважити, що згідно з Конституцією, Франція є унітарною державою, проте хартією від 1982 р. в ній було запроваджено принцип децентралізації, тобто передачі повноважень від держави місцевим громадам. Це значно розширило права місцевих общин і принесло позитивні результати для розвитку країни.

Зокрема хартія від 1982 року передбачала забезпечення виконання на території республіки таких принципів:

• скасування опіки держави і заміна її на контроль префекта за законністю актів, що їх видають місцеві громади, а також передача повноважень держави мерам, президентам Генеральних та Регіональних рад;

• передача деяких повноважень держави місцевим громадам. Для цього останнім було надано додаткові фінансові та людські ресурси, аби громади змогли повною мірою виконувати покладені на них зобов'язання;

• регіони, департаменти та комуни згідно з новою хартією отримали статус територіальних одиниць із певним рівнем автономії та функцій;

• зокрема територіальні одиниці здобули юридичну та фінансову автономію, при цьому, згідно із законом, не існує ні ієрархії, ні опіки між різними рівнями територіальних одиниць;

• функцію влади на місцях таким чином здійснює штат працівників, найнятих місцевими громадами з цією метою.

Таким чином, місцеві громади мають певну автономію у питаннях формування власного бюджету (принцип вільного адміністрування), проте перебувають під наглядом представника держави (органу контролю). Цей орган не стоїть над місцевими владами, а лише перевіряє на предмет відповідності законам республіки акти, видані владою територіальних одиниць.

Такий контроль є необхідним стримуючим доповненням до діяльності місцевих влад і відповідає унітарному характеру Франції. Відносна автономія територіальних одиниць дає можливість вирішувати велику кількість місцевих справ. Таким чином, у сферах освіти саме керівництво департаменту, а не міністерство освіти, приймає рішення щодо створення чи скасування коледжів на території цього департаменту. Згідно із законом від 13 жовтня 2004 року, департамент має право на власне майно.

Рух у напрямі до децентралізації зробив внесок у зміну французького суспільства у досягненні більшої демократичності. Зі збільшенням повноважень місцевих влад громадяни мають спрощений доступ до значної кількості необхідних їм послуг.

Слід зазначити, що конституційна ревізія у Франції від 28 березня 2003 року ще більше посилила процес децентралізації в країні. Наразі місцеві громади пропонують надати їм додаткових повноважень, отже, можна припустити, що у майбутньому Францію чекає подальша децентралізація

Наступний розділ:

Виборча система

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика та політичні системи Французької Республіки та Федеративної Республіки Німеччини -» автора Рудько С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністративно-територіальний устрій Франції“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. Політична система фрн

  • Німецький федералізм

  • Виборча система

  • Розділ 2. Політичні партії ФРН

  • Християнський соціальний союз у Баварії

  • "Народна партія": Соціал-демократична партія Німеччини

  • Вільна демократична партія

  • Ліві

  • "Союз 90 / Зелені"

  • Німецькі партії "третього ешелону"

  • Розділ 3. Зовнішня політика ФРН у період "холодної війни"

  • Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії ФРН

  • Становлення зовнішньої політики ФРН. "Ера Аденауера"

  • Зовнішня політика ФРН у період канцлерства Л. Ерхарда та К. Кізінгера

  • Канцлерство В. Брандта: від конфронтації до розрядки

  • "Стратегія рівноваги" Г. Шмідта

  • Пріоритети зовнішньої політики Г. Коля

  • Розділ 4. Домінанти зовнішньої політики ФРН у постбіполярний період

  • Зовнішньополітичні пріоритети "червоно-зеленої" коаліції

  • Головні напрями зовнішньої політики за канцлерства А. Меркель

  • Розділ 5. Політична система п'ятої французької республіки

  • Адміністративно-територіальний устрій Франції
  • Виборча система

  • Розділ 6. Політичні партії п'ятої французької республіки

  • Соціалістична партія

  • Французька комуністична партія

  • Національний фронт

  • Центристські партії

  • Троцькісти

  • Зелені

  • Розділ 7. Пріоритети зовнішньої політики п'ятої французької республіки

  • Становлення і реалізація гоплістської зовнішньої політики

  • Дипломатія Ж. Помпіду

  • Франція у світовій політиці в період президентства В. Ж. Д'естена

  • Антигегемонізм Ф. Миттерана

  • Зовнішня політика президента Ж. Ширака

  • Пріоритети зовнішньої політики Н. Саркозі

  • Додаток 1. ПРЕЗИДЕНТИ П'ЯТОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ