Збудив Томаса жахливий сон: йому наснилося, ніби Мінхо і Ньюта затиснули в глухому куті давно кінчені психи. Психи з ножами. Люті психи. Пролилася кров — і Томас, здригнувшись, прокинувся.
Він роззирнувся, побоюючись, чи не заверещав він спросоння. Кабіна, як і раніше, потопала в темряві, хлопець ледве зміг розгледіти Бренду. Навіть подумалося, що він досі спить. Аж тут заговорила Бренда.
— Кошмари?
Відхилившись на спинку сидіння, Томас заплющив очі.
— Так. Ніяк не забуду друзів. Мене мучить, що ми розділилися.
— Мені шкода, правда. Дуже шкода, — вона посовалася в кріслі.— Але не турбуйся. Твої приятелі-глейдери — сильні й розумні. А як буде що не так, то Хорхе допоможе — він у нас старий лис. Запросто проведе через місто. Не переживай даремно. Хвилюйся ліпше за нас.
— Дякую, заспокоїла.
— Вибач, — розсміялася Бренда. — Я це сказала з усмішкою — ти, певно, просто не побачив.
Ввімкнувши підсвічення на годиннику, Томас перевірив час.
— До світанку ще кілька годин.
Помовчавши трохи, Томас знову заговорив:
— Розкажи ще про сучасне життя. Нам добряче почистили пам’ять. Я дещо згадав, але це так, уривки. Не знаю, чи вони справжні. До того ж у них майже нічого немає про навколишній світ.
— Навколишній світ, кажеш? — глибоко зітхнула Бренда. — Ну, там нині повне лайно. Температура вже поволі знижується, а от рівень моря опуститься ще нескоро.
Спалахи на сонці закінчилися давним-давно, Томасе, але людей загинуло чимало. Просто неймовірно, як ми швидко оговталися і пристосувалися. Якби не ця чортова хвороба — цей Спалах, людство б якось витримало. Ех, якби та якби… далі не пам’ятаю. Цю приказку любив повторювати тато.
Томас ледве міг стримати цікавість.
— А що відбувалося? Постали нові країни — чи зараз існує один-єдиний уряд? Як з ним пов’язаний «БЕЗУМ»? Може, це і є уряд?
— Колишні країни збереглися, але… кордони стираються. З початком Спалаху голови держав об’єднали сили, ресурси, технології — щоб створити «БЕЗУМ». А той започаткував варварську програму тестів і ввів карантин. Поширення хвороби сповільнилося, але не зупинилося. Як на мене, єдиний шанс побороти Спалах — знайти ліки. Сподіваюся, тобі не збрехали і вони існують. Правда, їх чомусь не дають тим, хто їх потребує.
— А ми де? — запитав Томас. — От зараз?
— У машині.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Той, що біжить лабіринтом. Випробування вогнем» автора Джеймс Дешнер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 35“ на сторінці 1. Приємного читання.