Розділ «Тема 3. Управління ризикозахищеністю підприємства»

o Матеріальні втрати, що виявляються в непередбачених додаткових витратах або прямих втратах устаткування, майна, продукції, сировини і так далі.

o Трудові втрати, що являють собою втрати робочого часу, викликані випадковими, непередбаченими обставинами (простої).

o Фінансові втрати - це прямий грошовий збиток. Це можуть бути непередбачені платежі, виплати штрафів, утрати коштів, недоотримання або не повне одержання грошей із передбачених джерел, при неповерненні боргів, грошовий збиток у зв'язку з інфляцією, зміна валютного курсу гривні тощо.

o Втрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено.

o Спеціальні види втрат мають місце у вигляді нанесення збитку здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу (іміджу) підприємства тощо.

o Втрати в комерційному підприємництві, пов'язані зі зміною закупівельної ціни товару.

o Втрати в процесі обігу (транспортування, збереження) або втрати якості, споживчої цінності товару, що призводять до зниження її вартості.

o Непередбачені мита, відрахування, штрафи.

o Додаткові витрати.

o Зниження ціни, по якій реалізується товар у порівнянні з проектної.

o Обмеження об'єму реалізації, обумовлене падінням попиту або потреби в товарі, витисненням його конкуруючими товарами.

o Ризик втрати частини активу підприємства внаслідок розкрадань може (бути знижений за рахунок установлення сигналізації на складах, поліпшення діючої системи контролю за збереженням матеріальних цінностей).

Основною ціллю управління ризиком у підприємстві є мінімізація пов'язаних з ним фінансових втрат та максимізація прибутку. Процес управління ризиком пов'язаний з оцінкою рівня окремих видів ризику, їх профілактикою та страхуванням.

Форми профілактики ризику:

1. Мінімізація ризиків - це сукупність дій, направлених на зниження ризику, шляхом його уникнення або попередження. При цьому слід відмітити, що уникнення ризику для менеджера нерідко означає відмову від прибутку, а це пов'язане з ризиком невикористаних можливостей.

2. Диверсифікація ризиків, дозволяє уникнути частини ризику при розподілі капіталу між різноманітними видами діяльності. Старе прислів'я "Не кладіть всі яйця в один кошик" вказує на те, як ще можна здійснювати менеджмент ризику. Диверсифікація означає, що два і більше напрямків діяльності комбінуються і поєднуються в пакеті, що становить "портфель" ризиків. Як правило, показників, що характеризують ризик такого портфеля, а отже, і ризик скомбінованого "портфеля", буде менше, ніж по кожному окремому напряму діяльності, що входить до такого "портфеля".

3. Лімітування ризиків. По тим видам господарської діяльності та господарських операцій, які можуть постійно виходить за встановлені межі допустимого ризику, цей ризик лімітується шляхом встановлення відповідних економічних і фінансових нормативів.

4. Отримання додаткової інформації є одним з їх найважливіших способів зниження ризику. Природно, що коли б у менеджера була більш повна інформація, він міг би зробити кращий прогноз та знизити ступінь ризику. Широко відома теза: "Рішення варте не більше того, чого коштує інформація, на базі якої воно прийняте". Це робить інформацію товаром за який потрібно платити гроші. Але вкладення капіталу в інформацію є виправданим.

Система профілактики ризиків хоча і знижує ймовірність їх виникнення, але не в змозі нейтралізувати всі пов'язані з ними негативні фінансові наслідки. Частково цю роль може взяти на себе внутрішнє страхування ризиків, що здійснюється в рамках самого торговельного підприємства.

Широке використання різноманітних форм профілактики та страхування ризиків дозволяє суттєво знизити розмір можливих фінансових втрат торговельного підприємства в умовах нестабільної економіки та частих змін кон'юнктури споживчого ринку.