Розділ «Тема 7. Формування портфеля заходів санації підприємства»

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

7.3. Організація системи контролінгу в підприємстві для запобігання кризам

В якості системи спостереження за діяльністю підприємства в усій її багатоаспектності виділяється нова наукова дисципліна - контролінг. Як зазначає професор Івашкевич В.Б., "одним з новітніх напрямків теорії і практики обліку, контролю і аналізу господарської діяльності підприємства за кордоном є контролінг".

Контролінг, на відміну від функціональних дисциплін, є синтетичною дисципліною, яка базується на обліку, плануванні, аналізі та теорії управління. Цю науку можна розглядати як одну з концепцій конструктивного управління.

Під конструктивним управлінням ми розуміємо систему, для управління на базі бухгалтерського обліку планування і аналізу.

Роль управління в системі контролінгу полягає в координації елементів, які входять в систему контролінгу - планування, обліку, аналізу,.

Під терміном "контролінг" в зарубіжній літературі розуміють спеціально сконструйовану на основі інтеграції традиційних методів обліку і аналізу, нормування, планування, прийняття рішень, контролю та управління в їх єдності систему, яка забезпечує отримання, обробку та узагальнення інформації про діяльність підприємства. Така система разом з вирішенням оперативних завдань, орієнтується і на стратегічні досягнення. Завдання контролінгу значно більші за обсягом від завдань управлінського обліку, який входить у систему контролінгу в якості однієї зі складових. Іноді робиться посилання на те, що контролінг у ФРН рівнозначний управлінському обліку в США, Великобританії та інших країнах. В дійсності це не так. Зокрема, в німецьких підприємствах виділяється фінансовий облік (Finаnzbисhhаltипg), виробничий (Веtriеbsаbrесhпипg) та контролінг (СопtrоШпg). Під контролінгом слід розуміти концепцію ефективного управління корпорацією і забезпечення її довгострокового існування 2. Концепція контролінгу передбачає розробку філософії поведінки підприємства, використання принципу прямого і зворотного зв'язку в біокібернетичному контурі регулювання, розробку енергетичного балансу, балансу оточуючого середовища, створення системи обліку витрат, активізацію нематеріальних факторів (комунікації, мотивація, стимулювання праці)1.

Контролінг можна визначити як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючі дії.

Метою контролінгу є підтримання ефективного функціонування підприємства. Мета визначається вищим керівництвом і може змінюватися в залежності від змін факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін, підвищення прибутку, незалежність від кредиторів.

Передумови формування і розвитку контролінгу як інформаційної системи були визначені історично. Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Однак уже на початку двадцятого століття стало зрозуміло, що традиційний облік не в повній мірі задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології й підприємства виробництва. Відзначаючи недоліки бухгалтерського обліку, вчені по-різному трактували його роль в управлінні і, зокрема, в управлінні витратами і результатами. Однак єдині були в тім, що бухгалтерський облік не може одночасно з інформаційною функцією володіти ще властивостями аналітичного і контрольного характеру.

У визначенні виробничого обліку, сформульованому проф. Стуковим С. А. у своїй фундаментальній праці "Система виробничого обліку і контролю", відстежуються основні елементи формованої концепції інформації і управління. Автор підкреслює наступне: "На додаток до бухгалтерського обліку, що головним чином задовольняє нестатку зовнішніх органів і органів загальнодержавної статистики... з'являється якісно новий вид обліку - виробничий облік, що в основному на базі бухгалтерського обліку повинний синтезувати елементи усіх видів господарського обліку, а також елементи економічного аналізу, що забезпечить можливість активного спостереження за величиною, напрямком, доцільністю й ефективністю витрат виробничих ресурсів" і далі "...виробничий облік - це якісно нове явище, результат синтезу ресурсо-контролюючої частини бухгалтерського обліку (при збереженні ведучої його ролі), оперативно-технічного, статистичного обліку і елементів економічного аналізу, і навіть прогнозування майбутніх господарських подій".

Наступний етап розвитку контролінгу пов'язаний насамперед з розробкою механізмів калькулювання перемінних витрат і обліку по центрах відповідальності. В результаті цього в системі бухгалтерського обліку була сформована окрема підсистема, що використовувала не тільки грошові виміри і була орієнтована не на потреби калькулювання продукції, а на прийняття поточних управлінських рішень.

У зв'язку зі швидкими змінами у навколишнім середовищі і необхідністю передбачення майбутнього відбувається посилення ролі стратегічного управління. Якщо до цього контролінг був орієнтований тільки на оперативне управління виробництвом, то тепер він реалізує і стратегічні цілі підприємства.

Система контролінгу - це принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, що забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесом досягнення цілей і результатів діяльності підприємства. Однак, якщо звернутися до теорії і практики німецьких підприємств, то можна відзначити, що найважливішою складовою частиною контролінгу є управлінський облік.

Виходячи з цього, слід зазначити, що система внутрішньогосподарського обліку відбиває всі ознаки обліково-аналітичної системи і може ідентифікуватися як система контролінгу.

Особливий імпульс до переосмислення проблем розробки концепції інформації і управління був зроблений із прийняттям указу про необхідність реформування системи обліку і статистики в Україні. А поява такого терміну як "управлінський облік" послужило початком дискусії про правомірність перенесення даної ідеї на наш національний ґрунт. У періодичній пресі з'являється ряд статей, у яких поряд з розглядом проблем можливості реалізації ідеї системи "контролінгу" дискутуються питання щодо правомірності розподілу бухгалтерського обліку на "управлінський" і "фінансовий".

Причини, що обумовили появу нової концепції інформації і управління, полягають в необхідності гарантованого існування підприємства і пристосування її до розвитку ринків і зовнішнього середовища. Вирішення цих проблем пов'язане зі створенням і одержанням інформації, що сигналізує про зміни і розвиток.

На сучасному етапі розвитку економіки, особливо для забезпечення життєдіяльності підприємств в кризових умовах, необхідною є здатність до перетворень. Тому зараз акцент в управлінні переміщається із задач контрольного характеру на задачі аналізу, оцінки діяльності, розробки стратегії розвитку та її реалізації, моделювання господарської діяльності, маркетингу.