Рис. 6.48. Перелом Дюпюїтрена
часто супроводжується підвивихом стопи назовні (рис. 6.48).
Перелом Мезоннева (близький до попереднього) – відмінність у локалізації перелому малогомілкової кістки – верхня або середня третина (рис. 6.49).
Перелом Фолькмана – перелом внутрішньої кісточки, малогомілкової кістки і зовнішньої частини метаепіфіза великогомілкової кістки (рис. 6.50).
Досить часто застосовується термін "трьохкісточковий" перелом гомілки, який не має анатомічного підґрунтя. В даному випадку за "третю" кісточку умовно приймається перелом переднього або заднього краю дистального епіметафіза великогомілкової кістки. Серед цих переломів розрізняють: перелом Потта – перелом обох кісточок та переднього або заднього краю дистального епіметафіза великогомілкової кістки; перелом Десто – перелом медіальної кісточки, нижньої третини малогомілкової кістки та переднього або заднього краю дистального епіметафіза великогомілкової кістки (рис. 6.51, 6.52).
Клініка, діагностика. Клінічна картина у пацієнтів з ушкодженнями надп'ятково-гомілкового суглоба залежить від інтенсивності травмуючої сили і характеру анатомо-функціональних пошкоджень.
При ізольованих переломах зовнішньої або внутрішньої кісточки хворі скаржаться на помірний біль у ділянці перелому, порушення опороздатності кінцівки.
Рис. 6.49. Перелом Мезоннева
Рис. 6.50. Перелом Фолькмана
Рис. 6.51. Перелом Пошта
Рис. 6.52. Перелом Десто
Об'єктивно визначається згладження контурів суглоба, наявність гематоми в ділянці зовнішньої або внутрішньої поверхні. Вісь гомілки і стопи правильна. Пальпація надп'ятково-гомілкового суглоба підсилює біль в ділянці пошкодження. Активні та пасивні рухи в суглобі можливі, але обмежені
і болючі.
При переломах обох кісточок з підвивихом або вивихом стопи клінічна картина більш яскрава. Хворі скаржаться на сильний біль, який посилюється при рухах, втрату опороздатності. Визначається виражена деформація суглоба, ознаки гемартрозу, а також (залежно від напрямку підвивиху (вивиху) варусна або вальгусна деформація, при вивиху – додатково: уявне вкорочення або подовження стопи (відхилення стопи по відношенню до осі гомілки). Пальпаторно деталізується характер пошкодження.
Рентгенологічне обстеження проводиться в прямій і бічній проекціях. При виконанні дослідження в прямій проекції кінцівка розташовується таким чином, щоб бімалеолярна лінія надп'ятково-гомілкового суглоба була паралельна площині плівки (поворот стопи до середини 30°), що дає можливість провести оцінку стану дистального міжгомілкового синдесмозу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Переломи кісток гомілки“ на сторінці 5. Приємного читання.
