Переломи кісток гомілки

Травматологія та ортопедія

Клініка, діагностика. Скарги на біль в ділянці колінного суглоба, неможливість активних рухів у суглобі, порушення функції нижньої кінцівки. При клінічному дослідженні визначається: деформація контурів колінного суглоба, вальгусна або варусна деформація осі кінцівки (залежно від перелому латерального чи медіального виростка), пасивне положення нижньої кінцівки. При пальпації локальна болючість проксимального епіметафіза великогомілкової кістки та колінного суглоба, ознаки гемартрозу (симптом "балотування наколінка"), патологічна рухомість та крепітація уламків.

При рентгенологічному обстеженні, окрім класичних проекцій, обстеження проводиться в додатковій під кутом 45° (трьохчетвертній). КТ деталізує характер перелому.

Лікування. При переломах без зміщення іммобілізація кінцівки проводиться за допомогою гонітної пов'язки терміном до 6-8 тижнів; повне навантаження на кінцівку дозволяють після зрощення (через 3 міс.).

При зміщенні виростків після локальної анестезії виконують закриту одномоментну репозицію (рис. 6.36, 6.37).

Враховуючи нестабільність відламків, консервативний метод частіше реалізується шляхом використання скелетного витягнення терміном до 4-6 тижнів з наступною іммобілізацією гонітною пов'язкою.

Враховуючи характер перелому та недоліки консервативного лікування, на сьогодні переломи зі зміщенням чи компресією суглобової поверхні більше 4 мм здебільшого лікують оперативним шляхом, при якому спосіб фіксації залежить від типу перелому за Schatzker (рис. 6.38). Метою оперативного лікування є відновлення висоти суглобової поверхні великогомілкової кістки.

Суттєвим позитивним кроком при лікуванні таких переломів є впровадження артроскопічного способу, який дозволяє уникнути проведення артротомії, повною мірою візуалізувати структури колінного суглоба

Репозиція перелому обох виростків великогомілкової кістки

Рис 6.37. Репозиція перелому обох виростків великогомілкової кістки

(меніски, зв'язки), проводити адекватний контроль репозиції та поєднати металоостеосинтез відламків з оперативними втручаннями з приводу пошкодження цих структур. Артроскопічний спосіб доцільно застосовувати в перші дні або після 7 днів після травми, що пов'язано з репаративною реактивністю м'яких тканин суглоба. Мінімізація травматичності оперативного втручання зумовлює зменшення кількості ускладнень в післяопераційному періоді, сприяє швидкому відновленню функції та об'єму рухів, і як наслідок – скорочення терміну непрацездатності.

Переломи головки і шийки малогомілкової кістки. Ізольовані переломи цієї ділянки зустрічаються досить рідко і частіше є супутнім пошкодженням при переломах великогомілкової кістки. Клінічно проявляються локальним болем, який посилюється при напруженні двоголового м'яза стегна. Функція нижньої кінцівки збережена. Однак при переломах верхньої частини малогомілкової кістки можуть пошкоджуватись малогомілковий нерв, зовнішня бокова зв'язка колінного суглоба або передня великогомілкова артерія.

Діафізарні переломи кісток гомілки. Частка цих переломів у структурі травм опорно-рухової системи становить до 14 %.

Механізм переломів кісток гомілки може бути прямим (удар по гомілці, що призводить до виникнення "бамперних" переломів), або непрямим – ротаційний момент при фіксованій стопі. Напрямок зміщення відламків залежить від напрямку дії травмуючого агента, а потім під дією м'язів відбувається зміщення по довжині. При переломі у верхній третині діафіза під дією чотириголового м'яза проксимальний відламок зміщується допереду. Досить часто відкриті переломи – гребінь великогомілкової кістки вкритий лише шкірою та підшкірною клітковиною. На рівні дистальної третини діафіза недостатня зона кровопостачання кістки (періост вкритий шкірою, стик зустрічних ендостальних судин).

Розрізняють ізольовані переломи велико- та малогомілкової кісток та переломи обох кісток, а за локалізацією – переломи верхньої, середньої і нижньої третини. Для деталізації перелому доцільно використовувати класифікацію AO/ASIF, яка ідентична характеристикам при переломах діафіза стегнової кістки.

Клініка, діагностика. Клінічні прояви діафізарних переломів гомілки типові для переломів довгих трубчастих кісток. Скарги на біль в ділянці пошкодження гомілки, порушення опороздатності нижньої кінцівки. При огляді характерний локальний набряк, гематома. Великогомілкова кістка доступна пальпації, тому можливо визначити

Приклади металоостеосинтезу

Рис 6.38. Приклади металоостеосинтезу

характер зміщення, патологічну рухомість, крепітацію відламків. Рентгенографічне дослідження у двох проекціях всієї гомілки уточнює характер, локалізацію перелому і вид зміщення уламків.

Лікування. Консервативне лікування здійснюється шляхом іммобілізації при стабільних (поперечних чи косо-поперечних) переломах без зміщення або після одномоментної репозиції при наявності зміщення. Скелетне витягнення застосовується при нестабільних переломах на протязі 3-4 тижнів з наступною зовнішньою іммобілізацією до ознак зрощення.

При оперативному методі лікування застосовуються інтра- та екстрамедулярні способи металоостеофіксації, АЗФ (рис. 6.39,6.40).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Травматологія та ортопедія» автора Голки Г.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Переломи кісток гомілки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Історія розвитку травматології та ортопедії

  • Становлення травматології і ортопедії у складі загальної хірургії

  • Травматологія та ортопедія як самостійна хірургічна дисципліна

  • Введення в спеціальність. особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв'язок, сухожилків та м'язів. Травматичні вивихи

  • Методи обстеження в травматології і ортопедії

  • Історія захворювання (anamnesis morbi)

  • Особливості обстеження постраждалих при політравмі

  • Методика обстеження при ортопедичних захворюваннях та наслідках травм опорно-рухової системи

  • Огляд суглобів і окремих сегментів кінцівок

  • Пальпація

  • Аускультація

  • Визначення обсягу рухів у суглобах

  • Вимірювання довжини кінцівок

  • Особливості обстеження дітей із травмами та ортопедичними захворюваннями

  • Додаткові методи обстеження в травматології та ортопедії

  • Встановлення діагнозу

  • Пошкодження зв'язок, сухожилків та м'язів

  • Вивихи

  • Вивих плеча

  • Вивих кісток передпліччя

  • Вивихи стегна

  • Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів

  • Кліника

  • Оцінка тяжкості травми

  • Лікування

  • Сучасні принципи лікування переломів

  • Клінічні ознаки переломів

  • Оперативні методи лікування переломів

  • Відкриті переломи

  • Травматичний остеомієліт

  • Гострий травматичний остеомієліт

  • Хронічний остеомієліт

  • Ампутації кінцівок. Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Методи та способи ампутацій

  • Реабілітація та протезування інвалідів з дефектами кінцівок

  • Протезування верхніх кінцівок

  • Протезування нижніх кінцівок

  • Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторних умовах

  • Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки

  • Перелом ключиці

  • Вивихи ключиці

  • Вивихи плеча

  • Переломи плечової кістки

  • Перелом діафіза плечової кістки в середній третині

  • Переломи дистального відділу плечової кістки

  • Вивих передпліччя

  • Переломовивихи кісток передпліччя

  • Перелом променевої кістки в типовому місці

  • Ушкодження хребта і таза

  • Класифікація ушкоджень хребта

  • Ушкодження шийного відділу хребта

  • Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта

  • Лікування ушкоджень хребта

  • Пошкодження таза

  • Діагностика пошкоджень таза

  • Лікування пошкоджень таза

  • Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки

  • Вивих стегна

  • Пошкодження менісків та зв'язок колінного суглоба

  • Розрив зв'язок колінного суглоба

  • Вивих гомілки

  • Переломи кісток гомілки
  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта

  • Асептичний некроз

  • Кістоподібна перебудова кісток суглобів

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

  • Деформуючий спондильоз та спондилоартроз

  • Спондилолістез

  • Спінальний стеноз

  • Природжені деформації хребта, кісток та суглобів. Сколіоз

  • Вроджена м'язова клишоногість

  • Вроджена дисплазія кульшового суглоба

  • Вроджений вивих стегна

  • Постава та її порушення

  • Сколіотична хвороба (сколіоз)

  • Кіфотична деформація хребта (горб)

  • Запальні, пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху

  • Доброякісні пухлини кісток

  • Злоякісні пухлини кісток

  • Пухлиноподібні захворювання кісток

  • Загальні захворювання системи опори та руху