Вегетативна дисфункція у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Шифр МКХ-10: G90

Вегетативна дисфункція – поліетіологічний синдром, що характеризується дисфункцією вегетативної (автономної) нервової системи і функціональними (тобто неорганічними) порушеннями з боку практично всіх систем організму.

Вегетативна дисфункція є однією з актуальних проблем педіатрії, яка характеризується симптомокомплексом розладу психоемоційної, сенсомоторної та вегетативної активності, що пов'язане з надсегментарними і сегментарними порушеннями вегетативної регуляції діяльності різних органів і систем. Насамперед це зумовлено наявністю у хворих на ВД хронічних вогнищ інфекцій, збільшенням частоти церебральної патології, погіршенням соціально- побутових умов життя, постійним хронічним стресовим станом. Прояви ВД, незважаючи на запроваджене лікування, у третини обстежених зберігаються в наступні періоди життя, трансформуються у різноманітні захворювання, в тому числі гіпо- або гіпертонічну хворобу.

Найчастіше ВД спостерігаються у підлітків, що зумовлено пубертатною гормональною перебудовою організму, напруженням функціонування різних органів і систем, значним розумово-фізичним навантаженням. Проте низку симптомів вегетативних розладів, а саме – "мармуровість" шкіри, ціаноз носогубного трикутника або кінцівок, порушення терморегуляції, зригування, блювоту, кишкові кольки – можна спостерігати вже у новонароджених, ді-

тей раннього віку. У віці 4–7 років поширеність вегетативних порушень зростає. Як правило, у таких дітей переважає парасимпатична вегетативна спрямованість, що супроводжується боязливістю, нерішучістю поведінки, збільшенням маси тіла. Початок навчання в школі для багатьох дітей є емоційним стресом. Новий вид діяльності, висока складність та інтенсивність шкільної програми – це ті фактори, які можуть призводити до дезадаптації дитини та розвитку ВД.

Багато років вегетативні порушення називали різними термінами: вегетосудинна дистонія, нейроциркуляторна дистонія, вегетативний невроз та ін. З 2000 року в педіатричний практиці в Україні використовують класифікацію за В.Г. Майданником зі співавт. (1999), в основу якої покладений термін "вегетативна дисфункція". Ця класифікація (табл. 5.9) узгоджується з МКХ-10 (Женева, 1995), її основні положення базуються на відповідних патогенетичних ланках (рис. 5.1).

Різноманітність клінічних проявів ВД вимагає виділення окремих клініко-патогенетичних форм, які наведені у робочій класифікації (табл. 5.9).

Клінічні форми вегетативних дисфункцій

Нейроциркуляторна дисфункція зумовлена ангіодистонією, передусім церебральних судин, що призводить до функціональних неврологічних порушень, психоемоційних розладів, ураження гі- поталамічної зони. Надалі у перебігу захворювання можуть періодично домінувати і вегетосудинні, і вегетовісцеральні зміни, мінімальна мозкова дисфункція. Основні клінічні прояви цієї форми вегетативної дисфункції наведені у табл. 5.10.

Із наведених синдромів при цій формі найчастіше зустрічається нейроциркуляторний синдром, для якого більш типовий надсегментарний рівень ураження, вихідний вегетативний тонус – ваготонія, при оцінці вегетативної реактивності – асимпатикотонія або астеносимпатикотонія, недостатня вегетативна забезпеченість.

При оцінці синдрому психоемоційних розладів особливу увагу треба звернути на такі прояви, як схильність до фобій, відчуття тривоги. Ці зміни особливо виражені у підлітковому віці. Тривожно-фобічні розлади можуть бути у вигляді агорафобій, соціальних або специфічних (ізольованих) фобій. Агорафобії – це страх відкритого простору, страх виходу без супроводу. Соціальні фобії виникають у присутності сторонніх людей чи у разі привертання уваги, можуть

Схема патогенезу вегетативних дисфункцій у дітей

Рисунок 5.1. Схема патогенезу вегетативних дисфункцій у дітей

Таблиця 5.9. Робоча класифікація вегетативних дисфункцій у дітей

Клініко-патогенетична · формаРівень ураженняХарактеристика вегетативного гомеостазу
Нейроциркуляторна дисфункція · Вегетосудинна дисфункція · Вегетовісцеральна дисфункція · Пароксизмальна вегетативна недостатністьНадсегментарний · СегментарнийA. Вихідний вегетативний тонус (амфотонія, ваготонія, симпатикотонія). · Б. Вегетативна реактивність (нормальна, гіперсимпатикотонічна, асимпатикотонічна, астеносимпатикотонічна, гіпердіастолічна). · B. Вегетативна забезпеченість (нормальна, недостатня, надмірна)

обмежуватися страхом публічного виступу, спілкування з особою протилежної статі, при інших соціальних ситуаціях. Специфічні фобії – це ситуаційна тривога, пов'язана з тваринами (павуки, змії, пацюки та ін.); польотами в літаку, висотою, темрявою; видом крові; ризиком захворювань (СНІД, онкологічні та ін.).

Синдром дезадаптації проявляється метеочутливістю, підвищеною чутливістю до гіпоксії, схильністю до непритомності та ін. Синкопальні пароксизми (знепритомлення) – переважно вазовагальні і ортостатичні. Непритомності може передувати пресинкопальний стан: відчуття дискомфорту, нудота, пітливість, слабкість, потемніння в очах, мелькання "мушок" перед очима та ін. Якщо дитина встигає лягти, то напад не розвивається повністю, а обмежується оглушенням, позіханням, нудотою.

Знепритомлення характеризується втратою свідомості (від декількох секунд до 3–5 хвилин), дитина не вступає в контакт. М'язовий тонус різко знижений, обличчя бліде, зіниці розширені, пульс слабкого наповнення, артеріальний тиск знижений, тони серця приглушені, частота і ритм серцевих скорочень можуть бути різні, дихання поверхневе. Свідомість швидко відновлюється у положенні лежачи, дитина починає орієнтуватися в навколишньому середовищі, пам'ятає обставини, що передували втраті свідомості.

Таблиця 5.10. Клінічні прояви та патофізіологічна сутність нейроциркуляторної дисфункції у дітей

Синдроми, основні клінічні проявиПатофізіологічна сутність порушень
Нейроциркуляторний синдром: стійкий головний біль, запаморочення, кардіалгіїПорушення церебрального кровообігу, недостатність тонусу вен, утруднення венозного відтоку
Психоемоційні розлади (психоемоційна нестійкість, помисливість, схильність до нав'язливих станів, тривоги та ін.)Розлади нормальних взаємовідносин між корою головного мозку та підкірковими утвореннями
Синдром дезадаптації: млявість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, неадекватність до фізичних навантажень, метеочугливість, підвищена чутливість до гіпоксії та ін.Виснаження резерву адаптації, загальна енергетична недостатність з порушенням біоритміки організму
Гіпоталамічний синдром: порушення терморегуляції, сну, ожирінняПорушення функції гіпоталамічної ділянки
Синдром порушення транскапілярного обміну: набряклість обличчя, кінцівок; поліартралгії та ін.Підвищення периферичного венозного тиску, порушення капілярного кровообігу та внутрішньотканинного тиску

У постсинкопальному періоді діти відчувають слабкість, головний біль, зберігається блідість, артеріальна гіпотензія.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вегетативна дисфункція у дітей“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей
  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями