На сьогодні на фармацевтичному ринку країни існує кілька сучасних імуномодуляторів багатоцільової дії – очищених бактеріолізатів (ІРС-19, бронхо-мунал, бронхо-ваксом, респіброн) і препаратів на основі мікробних рибосом (рибомуніл). Вибір одного з цих препаратів має враховувати спрямованість дії кожного з них. Вектор програми для ІРС-19, бронхо-муналу і рибомунілу різний, і головне питання, що ставить перед собою лікар при призначенні імуномодулятора, має стосуватися того, яка імунна відповідь у певному клінічному випадку краща – системна або місцева. Відповідь на це питання залежить від стану імунітету дитини, тяжкості та поширеності патології, наявності ускладнень та інших факторів.
За сучасними даними, лімфоглоткове кільце є одним з основних органів, що забезпечує організм інформацією про антигенний склад довкілля в постнатальний період життя людини. Дозозалежний характер імунної відповіді верхніх дихальних шляхів із можливою автономною або генералізованою реакцією дає можливість не тільки забезпечувати високий специфічний захист верхніх дихальних шляхів від збудників, але й сформувати специфічну загальну імунну відповідь. Найтісніше взаємодія імунних утворень лімфоглоткового кільця дихальних шляхів із подібними структурами ШКТ (пейєровими бляшками, апендиксом тощо) дає можливість вибирати різні варіанти вакцинотерапії – системну (бронхо-мунал, рибомуніл) або топічну (ІРС-19). Щоб орієнтуватися в особливостях дії різних препаратів, варто розглянути особливості дії цих препаратів докладніше.
Бронхо-мунал П
Ліофілізат бактерій (у капсулах) містить Str.pneumoniae, Н. influenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella ozaenae, Staph.aureus, Str.viridans, Str.pyogenes, Moraxella catarrhalis.
Комбінований імуномодулюючий препарат бактеріального походження бронхо-мунал стимулює як місцеву клітинну та гуморальну імунну відповідь у слизовій оболонці дихальних шляхів, так і системну імунну відповідь. Із шлунково-кишкового тракту антиген-стимульовані АРС-клітини потрапляють у пейєрові бляшки, де презентуються антиген-лімфобластам, що з лімфою мігрують у слизові оболонки верхніх дихальних шляхів із трансформацією в плазмоцити й синтезом slgA.
Препарат стимулює активність альвеолярних макрофагів, підвищує кількість та активність Т-лімфоцитів, активує NK-кілери, периферійні моноцити, підвищує концентраціїо slgA на слизових оболонках дихальних шляхів і кишкового тракту, зменшує концентрацію антитіл IgE в крові, підвищує синтез цитокінів (ІЛ-8, TNF-α, ІЛ-1, ІЛ-6, ΙΦΗ-γ). Ліофілізат бактерій використовується для профілактики та лікування інфекційних захворювань дихальних шляхів у дітей віком після 6 місяців.
Використання бронхо-муналу для профілактики рецидивів хронічного бронхіту зменшує частоту та тяжкість рецидивів. У дітей із хронічним риносинуситом у разі вживання бронхо-муналу відзначено зменшення частоти рецидивів і тяжкості симптомів, підвищення рівня IgA в крові порівняно з групою плацебо (Т.П. Маркова, Д.Г. Чувиров).
Реабілітація дітей, які часто хворіють, які перенесли пре- і перинатальне ураження головного мозку, з використанням бронхомуналу П призводить до значного й вірогідного зменшення показників респіраторної захворюваності, нормалізації кількості та функціональної активності В-лімфоцитів, збільшення рівня IgM, IgA, IgG у сироватці крові, поліпшення показників клітинного імунітету (Б.И. Кривущев, Е.И. Юлиш, С.Я. Ярошенко, 2012).
Результати досліджень О.В. Тяжкої, Е.А. Леус свідчать про позитивний клінічний ефект використання бронхо-муналу П для профілактики респіраторних інфекцій у дітей із лімфатичним діатезом (зменшення числа ГРЗ, їх тривалості, менш тяжкий перебіг епізодів хвороби).
У разі інфікування внутрішньоклітинними персистуючими інфекціями (Chlamydophila pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, вірус герпесу 1-го та 2-го типів, цитомегаловірус, вірус Епштейна – Барр) у дітей із частими респіраторними захворюваннями виявлена ефективність етіотропної терапії флавозидом, азитроміцином із додатковим призначенням бронхо-муналу П, ліпоферону (зменшення захворювань на ГРІ в 1,35 раза й тривалості респіраторних захворювань у 1,43 раза, кількості ускладнень – у 2,45 раза), зменшення потреби в антибактеріальній терапії (Е.И. Юлиш, С.Я. Ярошенко, 2010).
Виявлена клініко-імунологічна ефективність бронхо-муналу П при імунореабілітації дітей, які повторно та тривало хворіють (І.Л. Височина, 2006). При цьому зменшуються тривалість і кратність респіраторних епізодів, рецидивів бронхіту (у дітей 7–14 років), подовжується період клініко-лабораторної ремісії, зменшуються абсолютна кількість збудників та мікст на слизових оболонках носоглотки й зіва. У дітей дошкільного віку відбулася нормалізація вмісту CD3+, CD4+, CD19+ та імунорегуляторного індексу, а в дітей 7–14 років – умісту IgA.
Варто зазначити необхідність проведення подальших досліджень на рівні доказової медицини (плацебо-контрольованих досліджень) з метою оцінки ефективності лізату.
Одним з ефективних бактеріальних імуномодуляторів є рибомуніл, який здійснює захист на рівні місцевого й системного імунітету. Одна таблетка містить: бактеріальних рибосомних фракцій, титрованих до 70 % РНК, – 0,25 мг, у співвідношенні 35 часток рибосом Klebsiella pneumoniae, по 30 часток рибосом Diplococcus pneumoniae і Streptococcus pyogenes, 5 часток рибосом Haemophilus influenzae та протеоглікани мембранної частини: Klebsiella pneumoniae – 0,375 мг. Препарат має найбільший ступінь очищення й найменшу токсичність. Рибомуніл активує як природжений, так і набутий імунітет. Потрапляючи в кишечник та його лімфоїдну тканину (пейєрові бляшки, мезентеріальні лімфатичні вузли, лімфо'ідні фолікули), у так звану GALT-систему (лімфоїдна тканина, асоційована зі шлунком та кишечником), ініціює початок імунної відповіді. Протеоглікани Klebsiella pneumoniae активують дендритні клітини та макрофаги. При стимуляції дендритної клітини відбувається синтез цитокінів (ІЛ-1, -6, -8, -12, ІФН-α), активація лімфоцитів та їх диференціювання у плазмоцити. Активація макрофагів протеогліканами Klebsiella pneumoniae також сприяє продукуванню вказаних вище цитокінів, що викликають приплив нейтрофілів (ІЛ-8), трансформації їх у фагоцити й здійсненню захисту від бактерій шляхом фагоцитозу. Другим найважливішим ефектом рибосомальної імунізації є захист від вірусів (ІФН-α, активація NK і лімфоцитів CD8, синтез ΙΦΗ-γ).
Рибомуніл збільшує синтез Th 1 -цитокінів, інгібує цитокіни ТЬ2 (ІЛ-4, -10, -13), що призводить до зменшення синтезу IgE-антитіл і зменшення розвитку атопічних захворювань (бронхіальна астма, риніт, дерматит). Особливістю рибосомальної імунізації є не тільки активація проліферації В-лімфоцитів (плазмоцитів), стимуляція синтезу специфічних антитіл (IgA, IgG, IgM), але й довгоживучих Т- і В-лімфоцитів.
Використання бактеріальних лізатів або бактеріальних рибосом зумовлює контакт антигенів найбільш значущих збудників ГРЗ із макрофагами, що перебувають у слизових оболонках респіраторного та шлунково-кишкового тракту, з подальшою їх презентацією лімфоцитам MALT-системи (лімфоїлна тканина, асоційована зі слизовими оболонками). У результаті цього з'являються комітовані клони В-лімфоцитів, що продукують специфічні антитіла до антигенів збудників, які містяться в бактеріальних імунотропних препаратах. Крім того, міграція комітованих В-лімфоцитів в інші лімфоїдні структури MALT-системи та подальша їх диференціація у плазмоцити призводять до продукції специфічного секреторного IgA і розвитку ефективного місцевого імунного захисту проти основних збудників гострих респіраторних захворювань.
Бактеріальні імуномодулюючі препарати призначені для стимуляції специфічного захисту організму від патогенного впливу тих мікробів, антигенні субстрати яких входять до складу препарату. Отже, бактеріальні імунотропні препарати мають вакциноподібну дію, що супроводжується індукцією специфічної відповіді як у системі місцевого, так і системного імунітету.
Рибосомальна імунізація призводить до значного збільшення кількості плазматичних клітин у мигдаликах і специфічних плазмоцитів у крові, підвищення секреторного IgA у бронхіальному секреті, пригнічення адгезії Streptococcus pneumoniae до епітелію щоки, підвищення вмісту IgA слини та сироваткових імуноглобулінів (Renzo Mora et al., 2007).
Було підтверджено вплив мембранної фракції Klebsiella pneumoniae на специфічні фактори захисту: поліклональна стимуляція В- та Т-лімфоцитів, активація поліморфноядерних клітин, дендритних клітин та макрофагів через стимуляцію фагоцитозу, продукцію цитокінів, стимуляцію натуральних клітин-кілерів, що індукують синтез інтерферону та інтерферону у класу 1 (противірусного). Таким чином, у результаті унікального поєднання ця рибосомальна вакцина має подвійний механізм дії, що дозволяє ефективно використовувати її для профілактики бактеріальних і вірусних інфекцій.
Показаннями до призначення бактеріального імунокоректора рибомунілу дітям є рецидивуючі інфекції лор-органів і дихальних шляхів, лікування та профілактика ГРЗ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір необхідного імунопрепарату“ на сторінці 1. Приємного читання.
