Гострий бронхіоліт

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Гострий запальний процес у слизовій оболонці дрібних бронхів і бронхіол переважно в дітей раннього віку, що характеризується рясними дрібними вологими хрипами і дихальною недостатністю. Слід зауважити, що в світовій літературі поділ гострого обструктивного бронхіту та бронхіоліту визнається не всіма.

Найбільш часто хворіють діти перших двох років життя. Летальність при гострому бронхіоліті становить близько 1–2 %.

В етіологічному аспекті 60–85 % випадків – це респіраторносинцитіальний вірус (PC-вірус), рідше – вірус парагрипу (3-го типу), цитомегаловірус, аденовірус, мікоплазма, хламідії.

Патогенез

Передумовою вважають надлишок материнських гуморальних антитіл до PC-вірусу (IgG) при дефіциті секреторного імуноглобуліну А, що веде до утворення імунних комплексів, які осідають у стінці бронхів. Оскільки є недостатній місцевий захист верхніх дихальних шляхів, то віруси проникають глибоко, досягаючи дрібних бронхів і бронхіол, в яких наступають десквамація нормального епітелію та заміщення клітинами росткового шару, які не мають війок. При цьому виникають первинна альтерація слизової оболонки, набряк стінки, накопичення слизу в просвіті дрібних бронхів і бронхіол. Перибронхіальний простір інфільтрується лімфоцитами, визначається виражений набряк підслизової оболонки та адвентиції. Злущений епітелій, волокна фібрину, слиз утворюють щільні пробки, що призводить до гострої чи повної обтурації дихальних шляхів. Виникаючі порушення газообміну призводять до розвитку дихальної недостатності, що, в свою чергу, призводить до гіпоксемії та гіперкапнії, а в кінцевому результаті – до ураження міокарда.

Ступінь обструкції, наявність або відсутність колатеральної гіпервентиляції неуражених ділянок визначають розвиток колапсу або емфізематозно роздутих ділянок легень.

При неускладненому перебігу бронхіоліту регенерація епітелію починається через 3–4 дні від початку захворювання, на 4-ту добу зменшується гіперсекреція, повністю відновлення епітелію відбувається через 2 тижні неускладненого перебігу захворювання.

У зв'язку з тим, що діаметр дрібних дихальних шляхів на вдиху більший, ніж на видиху, у хворого клінічно утруднений більше видих. Роль бронхоспазму при бронхіоліті в дітей раннього віку незначна, це обумовлено анатомо-фізіологічними особливостями бронхіол у цьому віці, оскільки м'язовий шар недорозвинутий.

Клінічна картина

Діагноз гострого бронхіоліту виставляють при наявності комплексу наступних ознак:

• 1) при огляді виявляють помірно виражені явища риніту, назофарингіту. Поступове погіршення загального самопочуття на 2–4-й день захворювання;

• 2) поява нав'язливого сухого кашлю, що швидко переходить у вологий;

• 3) наростання дихальної недостатності (до 60–80 у хвилину): експіраторна задишка, роздування крил носа, ціаноз носогубного трикутника, участь допоміжної мускулатури в акті дихання, втяжіння податливих місць грудної клітки, напруження з обох сторін т.sternocleidomastoideus;

• 4) ознаки порушення бронхіальної прохідності та розширення грудної клітки в передньо-задньому розмірі, горизонтальне розта-

шування ребер, опущення діафрагми, приглушеність тонів серця, звуження відносних меж серцевої тупості;

• 5) перкуторно відмічається коробковий звук;

• 6) аускультативно над легенями – велика кількість дрібнопузирчастих і крепітуючих хрипів на вдиху та на початку видиху, свистячі сухі хрипи на видиху, подовжений видих. Після покашлювання поширеність хрипів міняється, але можуть залишатися вологі середньопузирчасті хрипи і зменшитись кількість дрібнопузирчастих хрипів. При надто вираженій задишці та поверхневому диханні інколи хрипи майже не прослуховуються, можуть появлятися періоди апное;

• 7) відмічається виражена тахікардія, тони серця дещо ослаблені;

• 8) тяжкість стану дитини визначається не інтоксикацією, а вираженістю дихальної недостатності та тиском 02 у крові, показники якого можуть зменшуватися до 55–60 мм рт.ст.

Наступний розділ:

Хронічний бронхіт


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострий бронхіоліт“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт
  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями