Вигодовування дітей першого року життя

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря


Природне вигодовування


Материнське молоко – це єдиний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів і біологічно активних речовин.

Грудне вигодовування є важливим фактором у формуванні здоров'я, має багатосторонній вплив на фізичний, психоемоційний і мовленнєвий розвиток дітей, закладає основи здоров'я дитини.

У Глобальній стратегії з харчування немовлят і дітей раннього віку, прийнятій на 55-й сесії ВООЗ (травень 2002 р.), рекомендується продовжувати грудне вигодовування до 2 років і більше, у тому числі виключно грудне вигодовування – до 6 міс. (pediatr-russia.ru/node/79).

До числа найважливіших переваг жіночого молока належать:

• 1. Оптимальний збалансований уміст поживних речовин, вітамінів та мікроелементів.

• 2. Наявність імунологічних і ферментних складників.

• 3. Висока засвоюваність харчових речовин материнського молока організмом дитини.

• 4. Низька осмолярність, стерильність, оптимальна температура.

• 5. Сприятливий вплив на становлення кишкової мікрофлори.

• 6. Реалізація генофонду.

Склад молока змінюється у процесі лактації.

Виділяють три форми грудного молока:

• 1. Молозиво (форма грудного молока утворюється протягом перших 5 днів після пологів). За складом молозиво близьке до тканин новонародженої дитини. Воно має жовтуватий колір, густуватий вигляд, солонуватий смак і зсідається при нагріванні. У молозиві порівняно зі зрілим молоком у 5–6 разів більше білка, у 2–10 разів – вітаміну А й каротину, у 2–3 рази – аскорбінової кислоти, але менше вуглеводів. У молозиві у великій кількості містяться альбуміни, здатні в незміненому вигляді (без попередньої обробки й розщеплення) проникати через слизову оболонку кишечника у внутрішнє середовище організму новонародженої дитини. Альбумінові й глобулінові фракції білка в молозиві превалюють над казеїном, причому в перші три дні після пологів казеїн узагалі не виявляється. Він виявляється лише з 4-го дня лактації, його кількість поступово збільшується. У молозиві міститься багато імуноглобуліну G і лізоциму. Кількість жиру в молозиві приблизно така ж, як і в зрілому молоці, він багатий на ліноленову та олеїнову кислоти, близькі за складом до тканин новонародженої дитини. У жирі молозива міститься також велика кількість фосфоліпідів. Вуглеводи в молозиві представлені переважно молочним цукром – лактозою, кількість якої в міру дозрівання молока збільшується. Вміст мінеральних солей виший порівняно зі зрілим молоком, і серед них багато солей натрію, фосфору та цинку. У молозиві присутні також пепсиноген, трипсин, амілаза й ліпаза, активність яких значно вища, ніж у зрілому молоці. Молозиво має високу калорійність. Відомо, що у 100 мл міститься така кількість кілокалорій: 1-й день – 150, 2-й день – 110, 3-й день – 80, 4-й день – 75, 5-й день – 70. Завдяки високій калорійності при малих кількостях висмоктування молока в перші дні життя молозиво покриває всі енергетичні витрати дитини.

• 2. Перехідна форма молока (з'являється на 4–5-й день після пологів і відрізняється нижчою калорійністю порівняно з молозивом, приблизного ккал/мл проти 150 ккал/мл, а також великим умістом білка і меншим – вуглеводів порівняно зі зрілим грудним молоком).

• 3. Зріле молоко (з'являється на 12–14-й день після пологів). У процесі лактації склад зрілого грудного молока змінюється. Він може бути різним протягом доби й навіть протягом одного годування. Найбільші зміни у складі грудного молока відбуваються в перші дні та місяці лактації. Основу грудного молока становлять сироваткові білки (лактоальбумін, лактоглобулін, імуноглобуліни). Вони відрізняються високою біологічною цінністю, легко перетравлюються та всмоктуються. Наявна антигенна ідентичність білків грудного молока сироватковим білкам (18 білків грудного молока відповідають білкам сироватки крові дитини, що всмоктуються, не розщеплюючись, у кишечнику, що унеможливлює імунний конфлікт і пов'язану з ним алергію). Особливо важливо, що власні білки грудного молока не викликають алергічних реакцій і проявів у дитини. Співвідношення сироваткових білків до казеїну становить у зрілому жіночому молоці не менше 55 : 45, а в коров'ячому – 20: 80. Грудне молоко містить усі незамінні амінокислоти, необхідні для повноцінного розвитку малюка.

Вміст ліпідів у жіночому молоці коливається, за даними різних авторів, у широких межах – від 3,1-3,5 до 4,1–5,2 г/мл. Жири жіночого молока містять велику кількість поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), що є незамінним пластичним та енергетичним матеріалом д ля розвитку організму дитини.

Жіноче молоко за складом жирних кислот стабільне й складається з 57 % ненасичених і 42 % насичених жирних кислот, збагачено холестерином, фосфоліпідами. У жіночому молоці присутні довголанцюгові ПНЖК – арахідонова й дозогексаєнова жирні кислоти, необхідні для формування головного мозку й нейросітківки немовлят та утворення простагландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів. Співвідношення w-6 І w-3 жирних кислот у жіночому молоці становить приблизно 15 : 1–5 : 1. У коров'ячому молоці міститься значно менша їх кількість (0,9:1). Жири жіночого молока краще засвоюються в організмі немовляти порівняно з жирами молочних сумішей. За допомогою жирів грудного молока засвоюються жиророзчинні вітаміни A, D, Е, К. Грудне молоко містить також фермент ліпазу, що допомагає перетравити й засвоїти до 90 % усього жиру.

Вміст вуглеводів коливається, за даними різних авторів, від 6,5 до 7,5 г (у середньому 7,0 г) у 100 мл. Вуглеводи жіночого молока в основному представлені дисахаридом бета-лактозою (80–90 %), 10–19 % припадає на частку олігосахаридів (їх уміст – 0,8-1,2 г у 100 мл), і в незначній кількості в ньому містяться моносахариди – галактоза, фруктоза та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вигодовування дітей першого року життя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя
  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей

  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями