Етіологія
Причиною розвику аритмій можуть бути серцево-судинні захворювання, а також екстракардіальна патологія та впливи.
Найчастішими їх причинами у дітей є захворювання серця та судин: запальні захворювання серця (міокардит, ендо- і перикардит), міокардіосклероз, первинні та вторинні кардіоміопатії, вади розвитку, аномалії коронарних судин, артеріальна та легенева гіпертензії, ішемія міокарда, травми серця та стан після оперативних втручань (як у ранній, так і у віддалений період).
Причиною розвитку порушень ритму часто є патологія внутрішніх органів: ендокринна (захворювання щитоподібної залози, наднирників), захворювання легень, функціональні розлади та захворювання органів шлунково-кишкового каналу (через реалізацію вісцерокардіальних рефлексів), діафрагмальні кили, вегетативна дисфункція, черепно-мозкові травми та захворювання нервової системи, інфекційні захворювання, гарячкові стани. Порушення ритму можуться розвиватись під час проведення діагностичних процедур (бронхоскопія, гастроскопія, лапароскопія, цистоскопія, кольпоскопія, ректоскопія, процедури на серці).
Також патологічний вплив чинять порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, порушення кислотно-лужної рівноваги), токсичні речовини та вживання наркотиків і енергетичних напоїв, алергія та глистні інвазії.
Використання медикаментів, у тому числі протиаритмічна терапія, може бути сильним провокатором розвитку аритмій серця.
Окрему групу становлять генетичні захворювання, які викликають розвиток тяжких аритмій та смерть у ранньому віці (синдром подовженого та укороченного QT, синдром Бругада, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія).
Патогенез
Виникнення брадиаритмій пов'язане із зменшенням клітин синусового вузла, а в деяких випадках і центрів автоматизму II і III порядку, здатності до генерації імпульсу внаслідок прямого пошкодження, токсичного впливу, вираженої ваготонії, а також функціонального чи органічного ураження провідної системи серця.
Виділяють три основних механізми виникнення екстрасистолії та тахіаритмій: патологічне підвищення автоматизму (поява водія ритму з частотою генерації імпульсів, вищою за синусовий вузол), re-entry (реципрокна, повторного входу збудження) та тригерний (набування клітинами провідної системи серця та міокарда властивостей автоматизму внаслідок дії слідових потенціалів, що викликають однократне чи повторне збудження клітин у відповідь на попередню деполяризацію).
У разі виникнення брадиаритмії небезпечним є розвиток хронотропної недостатності, яка не зможе забезпечити достатній кровообіг та підтримання AT на достатньому рівні, потрібному для адекватного функціонування організму. Також зменшення темпу скорочення шлуночків викликає їх діастолічне перевантаження.
При екстрасистолії передчасне скорочення камер серця застає систолу шлуночків незавершеною, атріовентрикулярні клапани – закритими. Це викликає зворотній тік крові у легеневі та порожнисті вени та порушення коронарного наповнення, яке завжди здійснюється в період діастоли. Розвиток тахікардії через підвищення ЧСС викликає скорочення діастоли, що, у свою чергу, веде до зменшення наповнення кров'ю шлуночків серця та серцевого викиду.
Клінічна картина
Клінічні особливості різних порушень ритму наведені у відповідних підрозділах.
Діагностика порушень ритму та провідності включає в себе обов'язкові та додаткові методи дослідження.
Обов'язкові методи дослідження (використовуються у всіх хворих із скаргами на порушення ритму серця):
• 1. Стандартна ЕКГ у 12 відведеннях із записом ритмограми.
• 2. ЕхоКГ.
• 3. Вимірювання AT.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу“ на сторінці 1. Приємного читання.
