Вегетативна дисфункція у дітей

Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря

Для міокардіального (міокардіодистрофічного) синдрому характерний поліморфізм скарг, у першу чергу кардіальної спрямованості. Діти потребують виключення кардитів різної етіології.

Вегетовісцеральна дисфункція. Ця форма є найбільш поширеною серед вегетативних змін у дітей. Характеризується клінічними ознаками порушення вегетативної регуляції внутрішніх органів. Допоможе у постановці діагнозу оцінка вихідного вегетативного тонусу (табл. 5.13).

Вегетовісцеральні прояви ВД часто маніфестують рядом симптомів абдомінального характеру. Це поширені дискінезії стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчних шляхів. У деяких випадках можуть домінувати здуття кишечника, нудота, нав'язлива гикавка, епігастральний біль, прояви спастичної або атонічної дискінезії кишечника. Можливе виникнення болю за грудиною, що створює складнощі в диференціальній діагностиці з кардіальним синдромом. Стравохідний характер больового синдрому може бути поєднаним з гіперсалівацією, відрижкою повітрям, печією. Основними моментами в постановці діагнозу є проведення езофагогастродуоденоскопії, рН-метрії, ультразвукового обстеження органів черевної порожнини, ЕКГ та ін. Останніми роками почастішали прояви ацетонемічного синдрому з вираженою ознакою ВД, у тому числі на тлі її пароксизмального характеру.

Численні скарги при вегетовісцеральних змінах пов'язані з органами дихання: приступи нестачі повітря (респіраторний синдром) – відчуття "дихального корсета"; задишка; поверхневий подих з обмеженням вдиху. Можливе виникнення псевдоастматичного статусу або, як його називають, вегетативно-ваготонічного варіанту бронхіальної астми. Порушення вегетативної іннервації сечового міхура супроводжується проявами енурезу, нейрогенного сечового міхура та іншими змінами.

Пароксизмальна вегетативна недостатність. Один з найбільш складних варіантів перебігу ВД. ПВН характеризується вегетативними кризами, а у більшості випадків і панічними атаками. Прово-

Таблиця 5.13. Визначення вихідного вегетативного тонусу у дітей

ПоказникиСимпатикотоніяВаготонія
123
Шкіра
КолірБлідаСхильність до почервоніння
Судинний рисунокНе виражений"Мармуровість", ціаноз кінцівок
СальністьПониженаПідвищена, вугруватий висип
ПотовиділенняЗменшеноПідвищено, гіпергідроз долонь, стоп
ДермографізмРожевий, білийЧервоний, уртикарний
Схильність до набряківНе вираженаГідрофільність тканин
Терморегуляція
Температура тілаСхильність до підвищенняПонижена
МерзлякуватістьВідсутняПідвищена
Переносимість задушливих приміщеньЗадовільнаПогана
Температура при інфекціяхВисокаСубфебрильна, можливий термоневроз
Маса тілаСхильність до схудненняСхильність до повноти
АпетитПідвищенийЗнижений
СпрагаПідвищенаЗнижена
Серцево-судинна система
ЧССТахікардіяБрадикардія у спокої, дихальна аритмія. При навантаженні – тахікардія
Артеріальний тиск систолічнийНормальний або підвищенийЗнижений
Артеріальний тиск діастолічнийНормальний або підвищенийНормальний або знижений
СерцебиттяХарактернеНе характерне
КардіалгіїМожливіБувають часто
НепритомністьБуває рідкоХарактерна
Вестибулярні зміниНе характерніХарактерні
Дихальна система
Частота диханняНормальна або підвищенаЧастота дихання зменшена, дихання глибоке
Скарги на задишку, зітханняНе характерніХарактерні
Бронхіальна астма, респіраторні алергозиНе характерніХарактерні
Наявність "кому" у горлі, болі за грудиноюНе характернаХарактерна
Шлунково-кишковий канал
СлиновиділенняЗменшеноПосилено
Скарги на нудоту, болі в животіНе характерніХарактерні
Моторика кишечника, жовчних шляхівМожливі атонічні запориСпастичні запори, метеоризм, дискінезія жовчовивідних шляхів
СечовиділенняРідке, збільшене за об'ємомЧасте, малим об'ємом
Енурез · Нейрогенний сечовий міхурНе характерний Можливий гіпо- рефлекторний типЗустрічається часто Можливий гіперрефлектор- ний тип
Алергічні реакціїНе характерніХарактерні
Збільшення лімфатичних вузлів, мигдалин, аденоїдівНе характерноХарактерно
Поліартралгії, особливо увечері, вночіНе характерніХарактерні
Нервово-психічні особливості
Головний більБуває, частіше в ділянці потилиці, пов'язаний із навантаженнямХарактерний в лобно-скроневих ділянках, метеозалежний
ЗіниціРозширеніЗвужені
ТемпераментТемпераментніІпохондричні, часто пригнічені
Фізична активністьПідвищенаПонижена
Психічна активністьНеуважність, нездатність зосередитись, активність вища вечорамиЗдатність до зосередження добра, найбільша активність до обіду
СонПізнє засинання, раннє пробудження, сон неспокійнийГлибокий, тривалий, сповільнений перехід до активної діяльності
Часті позіханняНе характерніХарактерні
Аналіз крові
Еритроцити (кількість)Переважно збільшенаПереважно зменшена
Лейкоцити (кількість)Переважно збільшенаПереважно зменшена
Лімфоцити (кількість)Відповідно до вікуПереважно збільшена
Еозинофіли (кількість)Відповідно до вікуПереважно збільшена
ШОЕПереважно збільшенаПереважно понижена
Дані ΕΚΓ
ЧССТахікардіяБрадикардія
Синусова аритміяНе типоваТипова
Амплітуда зубця РЗбільшенаПонижена
Інтервал PQ(P-R)Скорочений або нормальнийПодовжений, можлива блокада І–II ст.
Зубець Т yV5Знижений, двофазний, негативний у спокої або ортоположенніВисокий, загострений
Інтервал S-TНижче ізолінії у спокої або при ортоположенніВище ізолінії
Кардіоінтервалографія
Індекс напруги (у нормі 30-90 у.о.)Більше 90 у.о.Менше 30 у.о.

кують ПВН групи чинників: психогенні, біологічні та фізіологічні. Найчастіше характер вегетативного кризу відповідає вихідному вегетативному тонусу. Хворі з надсегментарним рівнем ураження ВНС – група ризику щодо розвитку ПВН.

ПВН може мати генералізований чи локальний характер. Клінічні прояви генералізованих вегетативних кризів наведені у табл. 5.14.

Крім наведених у табл. 5.14 варіантів кризів, почастішали змішані генералізовані кризи. Виникають вони у разі наявності симпатоадреналової та вагоінсулярної симптоматики. При ваготонічному вихідному тонусі симпатоадреналові кризи (САК) носять тяжчий характер. Навіть при незначному підвищенні AT клініка може бути більш вираженою, чим у симпатотоніків.

При змішаних генералізованих кризах найбільш типові симптоми: раптовість і непередбачуваність виникнення; короткочасність; безліч неприємних відчуттів (найчастіше – ядуха, серцебиття та болі в серці, головний біль; вегетативні розлади (озноб чи пітливість; холодний піт; запаморочення; нудота, підвищення чи різкий спад температури); страх смерті; відносне благополуччя у проміжках.

Локальні варіанти ПВН спостерігаються у вигляді краніоцеребрального, кардіального, абдомінального, дихального пароксизмів та ін. Тривалість пароксизмів від декількох хвилин до годин, повторюваність індивідуальна (від одного випадку протягом декількох місяців до 2–3 разів на тиждень і більше).

В останні роки значно підвищилась поширеність ацетонемічного синдрому в дітей, якому часто притаманні прояви ПВН у вигляді вагоінсулярного кризу. У таких випадках рекомендований контроль рівня кетонурії, цукру крові. Під час приступів відмічається схильність до гіпоглікемії, у позаприступному періоді – ознаки зниження толерантності до глюкози.

У багатьох випадках у клінічних проявах ПВН домінують панічні атаки. На відміну від дорослих панічні розлади у дітей мають свою специфіку, що пов'язано з віком. Так, у підлітків відзначена перевага вегетосоматичних проявів, зменшується вазовагальна спрямованість реакцій, зростає симпатичний компонент. У молодших дітей переважають власне панічні, емоційні переживання.

Діагностика вегетативної дисфункції. Базується на вивченні трьох напрямків: оцінка стану ВНС; аналіз соматичної патології; аналіз психогенних чинників, особливостей емоційного реагування.

Оцінка вихідного вегетативного тонусу робиться по табл. 5.13. Дитині з амфотонією (незмінним вегетативним тонусом) притаманно до 2 симпатикотонічних та 4 ваготонічних ознак. При порушенні вегетативного тонусу ці показники підвищуються. Для оцінки вегетативного тонусу важливо провести ЕКГ, кардіоінтервалографію, добове (холтерівське) моніторування ЕКГ та AT, велоергометрію, психологічне тестування.

Таблиця 5.14. Основні клінічні ознаки симпатоадреналового та вагоінсулярного кризу в дітей

ОзнакиСимпатоадреналовий · кризВагоінсулярний криз
Частота виявленняЧастоРідше
Наявність передвісниківВідсутні, початок раптовийМають місце (млявість, розбитість, тривога)
Частота пульсуРізка тахікардіяБради- чи тахікардія
Артеріальний тискПідвищенийЗнижений
Приступи ядухиВідсутніНаявні
ПітливістьНе вираженаЗначна
Озноб, похолодання кінцівокНаявніВідсутні
Болісні відчуття · .У ділянці серцяГоловний біль, біль у животі

У постановці діагнозу важливим є вивчення вегетативної реактивності та вегетативної забезпеченості. Вегетативна реактивність – зміни вегетативних реакцій організму на зовнішні та внутрішні подразники, що переважно генетично детерміновані. Для її вивчення проводять провокаційні проби: фізичні (холодова, теплова), дія на рефлексогенні зони (рефлекс Даньїні – Ашнера, синокаротидний, солярний), фармакологічні проби (з атропіном, адреналіном, інсуліном), холтерівське обстеження, кардіоінтервалографію, ЕЕГ, РЕГ, обстежують поставу та ін.

У всіх дітей, у яких є прояви вегетосудинної дисфункції, повинна бути проведена та оцінена проба Руф'є, яка використовується для визначення працездатності серця при фізичному навантаженні. Методика її проведення наводиться нижче: 1) після 5-хвилинного відпочинку у положенні сидячи у дитини підраховуємо пульс за 15 с (Р1); 2) далі дитина присідає ЗО разів за 1 хв; 3) одразу після присідання підраховуємо пульс перші (Р2) і останні 15 с (Р3) першої хвилини після закінчення навантаження.

Результати працездатності серця при фізичному навантаженні оцінюються за величиною індексу Руф'є від 0 до 15: 0–3 – висока; 4–6 – добра; 7–9 – середня; 10–14 – задовільна; вище 15 – погана (можливо, свідчить про серцеву недостатність). Сімейний лікар при індексі Руф'є 10–14 повинен протягом 3–7 днів зробити повторне його визначення, за показаннями почати обстеження (загальний аналіз крові, ЕКГ, оцінка гострофазових показників, ехокардіографія). При показнику вище 15 дитину направляють на консультацію до педіатра або дитячого кардіоревматолога.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вегетативна дисфункція у дітей“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

  • Компетентнісна характеристика лікаря загальної практики – сімейного лікаря

  • Нормативно-правове забезпечення та організація надання педіатричних медичних послуг у практиці сімейного лікаря

  • РОЗДЛ 2. ІМУНОКОРЕКЦІЯ ПОВТОРНИХ ЕПІЗОДІВ ІНФЕКЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ

  • Причини формування групи дітей, які часто хворіють

  • Бактеріальні імунокоректори

  • Вибір необхідного імунопрепарату

  • Бронхо-ваксом (дитячий)

  • Вигодовування дітей першого року життя

  • Прикорм

  • Змішане та штучне вигодовування

  • Захворювання органів дихання у дітей

  • Клінічні прояви ГРВІ

  • Основні принципи лікування дітей із ГРВІ в амбулаторних умовах

  • Профілактика ГРВІ та грипу

  • Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

  • Клінічні прояви ГСЛТ

  • Лабораторна діагностика

  • Терапія ГСЛТ

  • Бронхіти

  • Етіологія

  • Гострий обструктивний бронхіт

  • Гострий бронхіоліт

  • Хронічний бронхіт

  • Діагностика

  • Лікування гострого обструктивного бронхіту

  • Лікування гострого бронхіоліту

  • Пневмонія

  • Діагностика пневмонії

  • Вогнищева пневмонія

  • Лікування

  • Захворювання серцево-судинної системи

  • Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів різного типу

  • Миготлива аритмія (фібриляція передсердь)

  • -синдром (синдром Вольфа – Паркінсона – Уайта)

  • Тахікардії

  • Невідкладна допомога при синдромі Морганы – Адамса – Стокса

  • Синдром Бругада

  • Порушення проведення імпульсу по шлуночках

  • Неревматичні кардити

  • Синдром артеріальної гіпотензії

  • Патогенез артеріальної гіпотензії

  • Діагностика

  • Лікування артеріальної гіпотензії

  • Вегетативна дисфункція у дітей
  • Суглобовий синдром у дітей

  • Рахіт

  • Діагностика

  • Залізодефіцитні стани в дітей

  • Клініка залізодефіцитної анемії

  • Діагностика

  • Профілактика залізодефіцитних станів у дітей

  • Захворювання органів травлення

  • Причини виникнення кишкового дисбіозу в дітей

  • Клініка кишкового дисбіозу

  • Лікування кишкового дисбактеріозу в дітей

  • Функціональні гастроінтестинальні розлади в дітей раннього віку

  • Дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей

  • ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

  • Гіпотиреоз при йодному дефіциті

  • Йододефіцитні стани в дітей раннього віку

  • Методи профілактики йододефіцитних захворювань

  • Ацетонемічний синдром

  • Коматозні стани при цукровому діабеті в дітей

  • Додаток. Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Рекомендовані щеплення

  • Щеплення, що проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями